Постанова
Іменем України
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 761/28252/19
провадження № 61-5939св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Павлюк Назар Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року в складі судді Волошина В. О. та постанову Київського апеляційного суду
від 24 травня 2022 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі -
ПАТ «Альфа-Банк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., приватний виконавець Павлюк Н. В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що у 2019 році ОСОБА_1 дізнався про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього заборгованості на підставі виконавчого напису від 23 листопада 2016 року. Зазначав, що виконавчий напис не відповідає вимогам закону. Так, вказаний у виконавчому написі строк пред`явлення до виконання суперечить статті 91 Закону України «Про нотаріат». Заборгованість
не є безспірною, оскільки не враховано сплачені боржником кошти потягом
2016-2018 років.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати виконавчий напис № 20413 від 23 листопада 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., таким, що не підлягає виконанню; заборонити приватному виконавцю Павлюку Н. В. та будь-якому іншому виконавцю проводити стягнення на підставі зазначеного виконавчого напису.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня
2021 року залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Альфа-Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі -
ТОВ «Вердикт Капітал»).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня
2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в судові засідання, які відбулися 02 березня та 26 травня 2021 року позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи сторона позивача була повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин неодноразової неявки до суду повідомлено не було, як і не було подано клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, тому наявні підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду, а саме не надав документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому апеляційний суд визнав, що надана ОСОБА_1 копія посвідчення громадянина, евакуйованого
у 1986 році із зони відчуження, не звільняє його від сплати судового збору, оскільки він є особою, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а не до постраждалих, вичерпний перелік яких наведено
у статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 в силу пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до 2 категорії, про що і зазначено у відповідному посвідченні.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач був належно повідомлений про розгляд справи, у жодне із судових засідань не з`явився
і не повідомив суд про причини своєї неявки, не подавав заяву про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи викладене, а також тривалість перебування справи в суді, якою позивач не цікавився і не демонстрував готовність брати участь у її розгляді по суті, суд першої інстанції дійшов
обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 червня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року.
У касаційній скарзі, посилаючись порушення судами норм процесуального права, позивач просив суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 04 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року
27 липня 2022 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач повідомляв суд про причини своєї неявки в судове засідання 02 березня 2021 року шляхом подання
того ж дня клопотання про розгляд справи за його відсутності, оскільки на цей час була призначена зустріч з представником нового кредитора. Разом з тим у судове засідання, призначене на 26 травня 2021 року, позивач не з`явся з тих підстав, що перебував на самоізоляції, оскільки контактував
з людиною, яка була хвора на інфекційну хворобу «COVID-19».
Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що позивач звернувся до суду у липні 2019 року, проте жодного разу не з`явився в судові засідання.
Так, у судове засідання, призначене на 11.00 год. 02 березня 2020 року, ОСОБА_1 був повідомлений, проте не з`явився та подав клопотання про заміну відповідача з ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал»,
а також про відкладення розгляду справи на іншу дату, пояснивши свою неможливість прибуття у судове засідання з огляду на заплановану зустріч
з новим кредитором.
Про розгляд справи на 26 травня 2022 року ОСОБА_1 також був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове відправлення про вручення судової повістки 11 травня 2021 року, проте у судове засідання не з`явся та не повідомив суд про причини своєї неявки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані
у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції
(частина третя статті 406 ЦПК України).
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд