Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 426/6529/20
провадження № 61-15549св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фермерське господарство «Юпитер»,
треті особи: ОСОБА_2 , державний реєстратор Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Людмила Борисівна, державний реєстратор - приватний нотаріус Сватівського нотаріального округу Харченко Олена Юріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Юпитер» на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 травня 2021 року в складі судді Бабічевої Л. П. та постанову Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Юпитер» (далі - ФГ «Юпитер»), треті особи: ОСОБА_2 , державний реєстратор Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Л. Б., державний реєстратор - приватний нотаріус Сватівського нотаріального округу Харченко О. Ю., про розірвання договору оренди землі, додаткової угоди до договору оренди, скасування державної реєстрації договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди.
Позовна заява мотивована тим, що позивачу на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія 1V-ЛГ № 006222, виданого 09 грудня 1999 року Райгородською сільською Радою народних депутатів Сватівського району Луганської області, належить земельна ділянка з кадастровим номером 4424086500:18:001:003, площею 7,495 га, розташована на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.
25 квітня 2012 між позивачем та ФГ «Юпитер» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, про що у державному реєстрі було вчинено запис 11 червня 2012 року за № 442400004001294.
30 вересня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою було внесені зміни до договору, а саме в пункт. 3.1 - продовжено дію договору на 49 років, тобто до 25 квітня 2061 року.
Згідно п. 4.1 договору орендна плата складає 4674,28 грн на рік.
Посилаючись на несплату відповідачем належної позивачу орендної плати та наявність заборгованості, а саме: за 2015-2019 роки на загальну суму 23 371,40 грн, що є систематичним (2 рази і більше) та суттєвим порушенням умов укладеного між сторонами договору оренди землі та позбавляє позивача як власника земельної ділянки отримувати плату за користування його майном, позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 28 травня
2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 25 квітня 2012 року № 26, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Юпитер» щодо земельної ділянки площею 7,495 га, кадастровий номер 4424086500:18:001:0003, розташованої на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Сватівському районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 червня 2012 року за № 442400004001294.
Розірвано додаткову угоду № 1/2020 від 30 вересня 2020 року до договору оренди землі від 25 квітня 2012 року № 26, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Юпитер» щодо земельної ділянкикадастровий номер 4424086500:18:001:0003, розташованої на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, номер запису про інше речове право - право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 07 жовтня 2020 року № 38611581.
Скасовано державну реєстрацію речового права, здійсненого на підставі договору оренди землі від 25 квітня 2012 року № 26, укладеного між
ОСОБА_1 та СФГ «Юпитер» щодо земельної ділянки площею 7,495 га, кадастровий номер 4424086500:18:001:0003, розташованої на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, зареєстрованого 11 червня 2012 року відділом Держкомзему у Сватівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за
№ 442400004001294.
Скасовано державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - права оренди земельної ділянки,
номер запису про інше речове право № 38611581, здійснену 07 жовтня
2020 року приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу Луганської області Харченко О. Ю. на підставі додаткової угоди № 1/2020 від 30 вересня 2020 року до договору оренди землі від 25 квітня 2012 року № 26.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ФГ «Юпитер» належно не виконувало своїх зобов`язань щодо оплати орендної плати, систематично не сплачуючи її за договором оренди землі від 25 квітня 2012 року, що є істотним порушенням умов договору. Суд дійшов висновку про те, що вказаний договір та додаткова угода до нього (як складова частина основного договору) підлягає розірванню зі скасуванням державної реєстрації відповідного права оренди та іншого речового права.
Постановою Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу ФГ «Юпитер» залишено без задоволення, а рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 травня 2021 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився із висновками останнього, вважав, що рішення ухвалене з урахуванням належно встановлених обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному окремо, та зробив правильний висновок, що вказана сукупність доказів свідчить про те, що відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження виплати позивачу орендної плати за період з 2015 року до 2019 рік згідно умов договору оренди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ФГ «Юпитер», засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 22 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ «Юпитер» на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року.
Справа надійшла до Верховного Суду
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 травня 2021 року та постанови Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 09 березня 2021 року у справі № 754/5827/19, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18-ц.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позиції інших учасників
Відзив на касаційну скаргу ФГ «Юпитер» до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 7,4950 га, кадастровий номер 4424086500:18:001:0003, яка розташована на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серія 1V-ЛГ № 006222, виданого 09 грудня 1999 року Райгородською сільською радою народних депутатів Сватівського району Луганської області, та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4404295072020 від 06 березня 2020 року.
25 квітня 2012 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ФГ «Юпитер» (орендарем) укладено договір оренди землі № 26, відповідно до умов якого відповідач отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 7,5 га, яка знаходиться на території Райгородської сільської ради Сватівського району. Договір оренди укладено на 15 років.
Договір оренди землі був зареєстрований у відділі Держкомзему у Сватівському районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 11 червня 2012 року за № 442400004001294, про що у договорі є відповідний запис.
У пункті 4.1. договору зазначено, що орендна плата сплачується орендарем щороку у розмірі 4 674,28 грн; розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (не менше 1,5% грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням індексації). Форми орендної плати за оренду земельної ділянки на 1 рік, які встановлюються за домовленістю сторін, наведені в додатку до Договору, що є невід`ємною частиною Договору.
Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. Орендар, за погодженням з орендодавцем, може перенести термін виплати орендної плати (пункт 4.3. договору).
30 вересня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 (орендодавцем), від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_2 згідно довіреності від 16 грудня 2011 року зареєстрованої в реєстрі за № 2451, та ФГ «Юпитер» (орендарем) укладено додаткову угоду № 1/2020 до договору оренди землі № 26 від 25 квітня 2012 року, відповідно до умов якої було внесено зміни в умови договору.
Зокрема до пунктів 1 та 3.1. договору оренди землі, та зазначено, що орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4424086500:18:001:0003, яка розташована на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, договір укладено на строк 49 років і він діє до 25 квітня 2061 року з правом пролонгації.
На підставі зазначеної додаткової угоди та договору оренди землі, 07 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інше речове право на земельну ділянку - право оренди, номер запису 38611581. Державну реєстрацію іншого речового права вчинено приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу Харченко О. Ю., що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12 жовтня 2020 року № 227693971.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.