Постанова
Іменем України
08 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 521/6349/20
провадження № 61-2670св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідачі: Мале приватне підприємство-Фірма «СПС», ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Одеської міської ради на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року у складі судді Маркарової С. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М., у справі за позовом Одеської міської ради до Малого приватного підприємства-фірми «СПС», ОСОБА_1 про скасування права власності, визнання недійсним рішення загальних зборів, приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року Одеська міська рада звернулась із позовом до Малого приватного підприємства-фірми «СПС» (далі - МПП-Фірма «СПС»), ОСОБА_1 про скасування права власності, визнання недійсним рішення загальних зборів, приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва
На обґрунтування вимог позивач посилався на те, що наявність реєстрації речових прав на спірне майно за відповідачами порушує право територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, та створює умови для незаконного користування нею.
У зв'язку з викладеним Одеська міська рада просила:
- скасувати рішення державного ресторатора від 22 серпня 2017 року № 36744799 про державну реєстрацію змін до права власності, відповідно до якого внесені зміни до підстав виникнення права власності за МПП-Фірма «СПС» на нежитлову будівлю, загальною площею 73,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис про право власності № 21980474 за МПП-Фірма «СПС» на спірне майно;
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників МПП-Фірми «СПС», оформлене протоколом від 31 серпня 2017 року № 1/3108 та актом приймання-здавання майна від 31 серпня 2017 року, за якими ОСОБА_1 у зв`язку із виходом зі складу учасників підприємства повертається в натуральній формі вклад у вигляді нерухомого майна, а саме - спірна нежитлова будівля;
- скасувати рішення державного реєстратора від 04 вересня 2017 року № 36937359 про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 ;
- скасувати запис про право власності № 22194804 на спірне майно за ОСОБА_1
- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення спірної нежитлової будівлі, загальною площею 73,2 кв. м.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, провадження у справі закрито в порядку пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Рішення суду мотивоване тим, що за характером спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а наявність позовної вимоги до фізичної особи, яка є похідною від вимог Одеської міської ради до МПП-фірми «СПС», та має розглядатись за правилами цивільного судочинства, не змінює правову природу юридичного спору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2022 року уповноважена особа, яка діє на підставі довіреності виданої Одеською міською радою - Поповська І. П., через засоби поштового зв`язку, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій. У скарзі просить скасувати вищевказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження визначені пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України.
Уповноважена особа Одеської міської ради зазначила, що як під час перебування справи у провадженнях судів першої та апеляційної інстанцій, так і на даний час право власності на спірну будівлю у встановленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_1 як за фізичною особою.
Наявність на землях комунальної власності спірної нежитлової будівлі та зареєстрованих речових прав на такий об`єкт, унеможливлює здійснення права власності територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою, яка зайнята спірним об'єктом.
Суди не врахували, що вирішення позовної вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності шляхом знесення об`єкта нерухомого майна не залежить від наслідків розгляду будь-яких інших вимог, в тому числі про скасування права власності.
Право власності на спірну земельну ділянку не зареєстровано ні за МПП-Фірма «СПС», ні за ОСОБА_1 , тому висновок суду апеляційної інстанції є помилковим.
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що заявлена позовна вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності шляхом знесення нежитлової будівлі звернена до ОСОБА_1 , який на даний час незаконно займає цю земельну ділянку та є власником будівлі.
МПП-Фірма «СПС» відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є первісним власником спірного об`єкту нерухомості.
У постанові від 01 липня 2020 року у справі № 755/3782/17 Верховний Суд дійшов висновку, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, у силу положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Верховний Суд зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про те, що особа не є належним відповідачем у цій справі, так як не здійснювала самочинне будівництво, оскільки, набувши у власність нежитлове приміщення магазину, відповідач набув усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний власник, а тому він є належним відповідачем за заявленими у цій справі вимогами.
Однак суди під час постановлення оскаржуваних рішень не врахували вказаний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 755/3782/17.
Також суд апеляційної інстанції, посилаючись на необхідність застосування підходу щодо розмежування юрисдикцій не лише за суб`єктним складом сторін, але і залежно від предмета правовідносин, фактично застосував до спірних правовідносин суб`єктний критерій, оскільки у складі учасників є юридична особа - МПП-Фірма «СПС».
Між Одеською міською радою та МПП-Фірма «СПС», ОСОБА_1 відсутні господарські правовідносини, а метою позовної заяви є саме відновлення цивільного права Одеської міської ради, а не врегулювання питань, пов`язаних із діяльністю фізичних осіб чи інших юридичних осіб під час здійснення ними підприємницької діяльності.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що позовні вимоги виникли з підстави самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади м. Одеси будівлею, власником якої є фізична особа - ОСОБА_1 .
Посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 20 ГПК України є необґрунтованим, адже стороною даного спору також є фізична особа, яка не є підприємцем, що перешкоджає застосуванню даної норми.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 зробила висновок щодо застосування норм права, а саме: справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства (пункт 7.3. постанови).
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 911/4111/16, від 20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17, від 15 січня 2019 року у справі № 911/4007/16.
Однак суди не застосували висновки, викладені у вищезазначених постановах Верховного Суду, та не врахували, що розгляд заявлених Одеською міською радою вимог в порядку різних видів судочинства не відповідає вимогам правової визначеності та порушує права Одеської міської ради на справедливий і повноважний суд.
Також скаржник вказував, що судами застосовано нерелевантну практику Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи інших учасників справи
У відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 521/6349/20 з Малиновського районного суду м. Одеси.
Справа надійшла до Верховного Суду у травні 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 27 жовтня 2016 року між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та МПП- Фірмою «СПС» в особі керівника ОСОБА_1 укладений договір на право тимчасового користування місцями для розташування стаціонарної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (договір від 27 жовтня 2016 року № ТС-1439/16).
Предметом договору є місце під розташування стаціонарної споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 88,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .
Строк дії договору обумовлений сторонами з 25 жовтня 2016 року до 12 жовтня 2017 року.
За заявою МПП-Фірма «СПС» в особі керівника ОСОБА_1 від 10 серпня 2017 року, поданої до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, строк договору був продовжений до 12 жовтня 2018 року.
Після закінчення терміну дії договору МПП-Фірма «СПС» стосовно продовження договору № ТС-1439/16 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не зверталось.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності від 22 серпня 2017 року № 95319010, МПП-Фірмою «СПС» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акта про готовність до експлуатації Державної технічної комісії, довідка від 22 серпня 2017 року № 17/861 ТОВ «Інжинірінг Тех Буд», технічного паспорту від 22 серпня 2017 року.
Згідно з рішенням загальних зборів учасників МПП-Фірми «СПС», оформленого протоколом від 31 серпня 2017 року № 1/3108 та актом приймання-здавання майна від 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 , у зв`язку із виходом зі складу учасників підприємства, повернено в натуральній формі вклад у вигляді нерухомого майна - спірної нежитлової будівлі.
06 вересня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на спірне майно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.