1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

09 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 266/2666/19

провадження № 61-12150св21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державний реєстратор юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна Вікторія Ігорівна,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Баркової В. М., Попової С. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної Вікторії Ігорівни, третя особа ОСОБА_2 , про скасування запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В. І., третя особа ОСОБА_2 , про скасування запису про право власності.

Позовна заява мотивована тим, що державну реєстрацію права власності відповідача на нерухоме майно було проведено без дотримання порядку та належних правових підстав. Державний реєстратор помилково вважав ОСОБА_2 власником домоволодіння АДРЕСА_1 .

Набувши право власності на спірний будинок за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2019 року, позивачка у квітні 2019 року намагалась зареєструвати на нього право власності.

Проте дізналась, що державний реєстратор Палкіна В. І. 18 вересня 2018 року на підставі дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві приватної власності, виданого 21 жовтня 1987 року Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою, прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , внесла запис про право власності № 27960902 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вказані дії вважає такими, що не відповідають положенням Закону, оскільки ОСОБА_2 не виплачував вартість будинку, здійснив реєстрацію права власності на своє ім`я, скориставшись тим, що державний реєстратор не перевірила документи, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Просила скасувати запис державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В. І. про право власності № 27960902 на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 27960902 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , здійснений державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіною В. І.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор Палкіна В. І. протиправно здійснила дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2020 року скасовано.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В. І., третя особа ОСОБА_2 , про скасування запису про право власності.

Постанова суду мотивована тим, що позов пред'явлено до неналежного відповідача. Рішення суду першої інстанції в першу чергу стосується інтересів третьої особи, яка позбавлена можливості користуватися процесуальними правами на рівні з позивачем.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року, а рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області залишити в силі.

Підставами касаційного оскарження позивач зазначає порушення судом пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Суд застосував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 554/5000/18, що стосується абсолютно інших, а не подібних правовідносин.

Крім того, скаржниця зазначає, що суд не дослідив зібраних доказів у справі, встановивши обставини на неприпустимих доказах.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Конишев А. Г., просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 266/2666/19 з Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2021 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, щодо об`єкта житлової нерухомості від 18 вересня 2018 року № 138081229, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 . Підставою реєстрації зазначено: Рішення державного реєстратора від 18 вересня 2018 року № 43050486, що винесено на підставі дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, виданий 21 жовтня 1987 року № 6207 Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою (т. 1 а. с. 103).

Як вбачається з копії реєстраційної справи № 1646140214123, адміністратором Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_3 сформована друкована форма заяви ОСОБА_2 . Відповідно до картки прийому заяви № 137810733, уповноважена особа подала заяву про державну реєстрацію права власності, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 вересня 2018 року за реєстровим номером 30125727. За переліком документів поданих із заявою значиться:

- технічний паспорт серія та номер: б/н, видавник: Маріупольське бюро технічної інвентаризації;

- дублікат договору серія та номер 2-1503, видавник: Друга Маріупольська державна нотаріальна контора/державний нотаріус Царьова І. В.;

- довідка: б/н, серія та номер: 2981, видавник: Маріупольське бюро технічної інвентаризації.

Допитана судом як свідок ОСОБА_3 вказувала, що до 25 червня 2019 року обіймала посаду адміністратора Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради. За функціональними обов`язками зобов`язана була примати документи для надання послуг ЦНАП в тому, числі щодо реєстрації прав власності. Заява на реєстрацію формується у електронному вигляді, за особистими даними відповідно паспорту, або довіреної особи за повноваженнями. Через надання заявником дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності № 6207, виданий 21 жовтня 1987 року виданий Другою Маріупольської державною нотаріальною конторою, свідок, як адміністратор ЦНАП не з`ясовувала, щодо прав власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Порушень законодавства в своїх діях не вбачає, оскільки зобов`язана прийняти документи, які в подальшому розглядаються державним реєстратором.

За рішенням від 18 вересня 2018 року № 43050486 державний реєстратор прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна В. І. розглянувши заяву ОСОБА_4 , прийняту 14 вересня 2018 року за реєстраційним номером 30125727, вирішила провести державну реєстрацію прав власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відкривши розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту