ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/8872/19
адміністративне провадження № К/9901/19101/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РН Коммерс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2019, ухвалене у складі головуючого судді Шейко Т.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, прийняту у складі колегії суддів: Мельничука В.П. (головуючий), Лічевецького І.О., Оксененка О.М.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РН Коммерс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №01922615140103 від 19.02.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «РН Коммерс» зазначило, що податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України.
3. Позивач зазначив, що він правильно сформував собівартість реалізованих товарів у фінансовій звітності, визначивши собівартість запасів за правилами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» з вартості усієї електричної енергії, яку придбав на оптовому ринку електричної енергії та у нього наявні оформлені належним чином і надані під час перевірки відповідачеві всі первинні документи, які вимагаються законодавством для такого виду господарських операцій. Стверджує, що нормативні технологічні втрати електричної енергії мають економічне обґрунтування та зв`язок з господарською діяльністю позивача, оскільки є необхідними в процесі постачання електричної енергії.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі направлень від 28.11.2018 № 1936/26-15-14-01-03, № 3308/26-15-14-06-03, № 1935/26-15-14-01-03, № 7775/26-15-14-09, № 2928/26-15-14-03-05, № 2924/26-15-14-03-04, № 2432/26-15-42-08, № 2431/26-15-42-08, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «РН Коммерс» податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року.
5. За результатами вищезазначеної перевірки складено акт від 25.01.2019 № 44/26-15-14-01-03/33500195, яким встановлено порушення Позивачем:
6. - п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 140.2, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, ст. 4, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні», п. 5, п. 7 П(С)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, п. 5 П(С)БО № 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 № 20, п. 8 П(С)БО № 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193. п. 29 П(С)БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, п. 3, п. 4 П(С)БО № 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, п. 11, 14 П(с)БО № 28 «Зменшення корисності активів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2005 № 817, п. ЗО, 31 П(С)БО № 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток всього у сумі 389 581 496,00 гривень, в тому числі: за 3 квартал 2018 року на суму 389 581 496,00 гривень;
7. - п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у вересні 2018 року на суму 2 177 534,00 гривень;
8. - п. 201.1., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 5 823,63 гривень;
9. - пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. «г» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164. п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 156,30 гривень;
10. - пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. «г» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 «а» ст. 171, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, пп 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 179,69 гривень;
11. - ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, а саме: ненадходження на рахунок ТОВ «РН Коммерс» валютної виручки у розмірі на суму 225,00 дол. США (еквів. 6 367,10 грн.) за контрактом 10.02.2009 № 0049-09Е з компанією «Союз-Т Торговая Компания» (Росія), у відповідності до ст. 102., ст. 114 Податкового Кодексу України, зі змінами та доповненнями, пеня за порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями не підлягає донарахуванню;
12. - п. 3.1,1,7 -пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасна сплата до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2018 рік у розмірі 125,00 грн. за ставкою 10% від суми отриманого доходу.
13. Позивачем подано заперечення на акт від 25 січня 2019 року № 44/26-15-14-01-03/33500195, проте Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, залишивши заперечення без задоволення, прийняло податкове повідомлення-рішення № 01922615140103 від 19 лютого 2019 року.
14. Позивач оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яке рішенням Державної фіскальної служби України від 18 квітня 2019 року № 18270/16199-99-11-04-01-25 залишено без змін, а скарга Позивача - без задоволення.
15. Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
16. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19.11.2019 позовні вимоги задовольнив.
17. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що технологічні витрати електроенергії в електричних мережах є невід`ємною частиною технологічного процесу постачання такого специфічного товару як електрична енергія, економічні обґрунтування меж нормативів витрат є чітко регламентовані і контролюються державою в особі національного регулятора Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики та комунальних послуг.
18. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.07.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
20. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 3 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
21. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
22. Справу призначино до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 серпня 2022 року о 15:00 год.
23. У зв`язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, Суд, з врахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 345 КАС України, переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
26. Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
27. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
28. Пункт 198.2 статті ПК України визначає, що для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
29. У пункті 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.