ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 686/15392/21
провадження № 51-6133км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
захисника (у режимі відеоконференції) Скоропада Д. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Скоропада Д. О. на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, які постановлені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243000000631, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Печеськи Красилівського району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ) раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького районного суду Хмельницької області від 29 липня 2021 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 121 КК на ст. 118 КК і останнього засуджено за цим законом до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин 05 травня 2021 року приблизно о 00:00, перебуваючи на території кладовища, що по вул. Центральній у с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, захищаючись від ОСОБА_2 , який наніс йому удар ногою та близько трьох поштовхів, заподіявши легкі тілесні ушкодження, вдарив ножем у живіт потерпілого, заподіявши ОСОБА_2 тілесних ушкоджень від яких настала його смерть, чим перевищив межі необхідної оборони.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 02 грудня 2021 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник Скоропад Д. О., не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій свого підзахисного, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити постановлені у кримінальному провадженні судові рішення, призначити ОСОБА_1 за ст. 118 КК покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Суть доводів касаційної скарги захисника зводиться до його вказівок на те, що суди попередніх інстанцій, встановивши дані, що характеризують особу засудженого (позитивна характеристика, наявність сім`ї, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, ушкодження опорно-рухового апарату, інвалід ІІІ-групи, скоїв нетяжкий злочин), обставини, що пом`якшує покарання (вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), належним чином їх не врахували, внаслідок чого безпідставно призначили ОСОБА_1 максимальний розмір покарання, передбачений ст. 118 КК.
На думку захисника, встановлені позитивні дані про особу ОСОБА_1 , з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та відсутністю обставин, що його обтяжують, давали судам достатні підстави для призначення засудженому покарання із застосуванням статей 69, 75 КК, чого в цій справі зроблено не було.
Також, захисник вважає, що суди при призначенні його підзахисному покарання безпідставно послались на наслідки вчиненого злочину, фактично, врахувавши їх як обставину, що обтяжує покарання, оскільки такі наслідки, як позбавлення життя людини охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК, за яким засуджено ОСОБА_1 .
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Захисник Скоропад Д. О. і засуджений ОСОБА_1 , навівши відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі захисника доводів, заперечила проти її задоволення, просила постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення залишити без зміни.
Представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат Заїка В. В. надіслав до Верховного Суду клопотання, в якому просив проводити касаційний розгляд без його та потерпілої участі.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, установлених та перевірених місцевим судом, а також правильності кваліфікації його дій за 118 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині захисник не оскаржує.
Доводи захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі через суворість, Верховний Суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.