Постанова
Іменем України
12 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/6199/17
провадження № 61-1247св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2018 року у складі судді Науменко А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є майном, отриманим у спадок.
Позов мотивувало тим, що 20 грудня 2007 року ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і позивач уклали договір споживчого кредиту № 11269894000 на 125 620,00 євро під 12,9 % річних до 19 грудня 2014 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивач та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок і земельна ділянка, площею 0,250 га, кадастровий номер: 5123781300:03:001:0332 на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.
Просило суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців ОСОБА_5 та звернути стягнення шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження на майно, яке є предметом іпотеки, тобто на житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,250 га за зазначеною адресою, кадастровий номер: 5123781300:03:001:0332, а також інше успадковане майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; автомобіль HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 08 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що з заявою про наявність вимог до спадкоємців померлого позичальника ОСОБА_5 банк звернувся до Першої одеської державної нотаріальної контори з пропуском встановленого статтею 1281 ЦК України шестимісячного строку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення суду першої інстанції Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») подало апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд постановою від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» залишив без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2018 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що ПАТ «УкрСиббанк» стало відомо про смерть боржника ОСОБА_5 не пізніше ніж 07 жовтня 2013 року, а з вимогами до спадкоємців банк звернувся 21 травня 2014 року, тобто з пропуском встановленого статтею 1281 ЦК України шестимісячного строку, тому внаслідок пропуску встановлених законом строків позивач позбавлений права вимоги як за основним (кредитний договір від 20 грудня 2007 року № 11269894000), так і за додатковим (іпотечний договір від 20 грудня 2007 року) зобов`язанням та відповідно до статті 598 ЦК України, пункту 1 частини першої статті 593 ЦК та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» ці зобов`язання є припиненими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, АТ «УкрСиббанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 03 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження АТ «УкрСиббанк» зазначає неправильне застосування судами норми статті 1281 ЦК України у подібних правовідносинах без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 344/7491/14-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 398/2775/17, від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15, від 16 грудня 2020 року у справі № 916/2437/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо конкретизації застосування статті 1281 ЦК України щодо способу, форми та порядку пред`явлення вимог (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивувало тим, що суди не застосували норми частини четвертої статті 82 ЦПК України, порушили норми статей 89, 263 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції досліджував матеріали справи № 522/11986/13-ц, проте оцінку факту щодо дати доведення банком до відома спадкоємців інформації про наявність боргу не надав. Зокрема, в межах справи № 522/11986/13-ц АТ «УкрСиббанк» довів до відома спадкоємців інформацію про наявність боргу після смерті ОСОБА_5 та спадкоємцям достеменно було відомо про наявність боргу (вимог) АТ «УкрСиббанк».
Враховуючи, що до участі у справі АТ «УкрСиббанк» залучено 16 вересня 2013 року, строк розраховувався судом з 07 жовтня 2013 року, а судове рішення ухвалено 28 травня 2014 року, та за змістом судового рішення зазначено, що пояснення надавались у минулих судових засіданнях, тобто до ухвалення рішення є підстави вважати, що така інформація (вимоги) доведені до відома спадкоємців до 28 травня 2014 року.
Між тим, у справі № 522/11986/13-ц суд направив супровідний лист з додатками, а саме: копію позовної заяви, ухвалу суду.
Проте документів в конверті виявлено не було про, що банком складено акт. Однак, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені доводи АТ «УкрСиббанк».
АТ «УкрСиббанк» зазначає, що дізнався про смерть боржника 26 листопада 2013 року, з надісланої судом в межах справи № 522/11986/13-ц, заяви про уточнення позовних вимог.
Крім того, слід враховувати поведінку спадкоємців та відсутність будь-яких дій щодо інформування АТ «УкрСиббанк» про смерть ОСОБА_5 , та ігнорування спадкоємцями їх прямого обов`язку, визначеного статтею 1281 ЦК України.
Відмова у захисті права кредитора, по відношенню до якого спадкоємцями не виконано законодавчого обов`язку з боку спадкоємців про інформування, є несправедливою та непропорційною, оскільки в такому випадку повністю ігнорується елемент недобросовісної поведінки з боку спадкоємців на шкоду кредитору.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просили суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Зазначали те, що з 04 липня 2010 року у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки та на нерухоме майно боржника і за цими вимогами позивач пропустив трирічний строку звернення до суду та не подав клопотання про поновлення цього строку.
Крім того, 07 жовтня 2013 року у позивача виникло право вимагати борг померлого ОСОБА_5 з його спадкоємців і позивач пропустив шестимісячний строк звернення з вимогами до спадкоємців, передбачений статтею 1281 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 20 грудня 2007 року позивач і ОСОБА_5 уклали договір споживчого кредиту № 11269894000 на 125 620,00 євро під 12,9 % річних до 19 грудня 2014 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивач та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки від 20 грудня 2007 року, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка площею 0,250 га, кадастровий номер: 5123781300:03:001:0332по АДРЕСА_1 .
Факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_5 зобов`язань за кредитним договором встановив Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 23 червня 2010 року у справі № 2-7881/10.
Відповідно до цього рішення суду заборгованість ОСОБА_5 , складає 1 501 784,97 грн, з яких: 1 255 286,07 грн заборгованості за основним та простроченим кредитом; 201 490,46 грн заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом; 23 750,51 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом; 21 257,93 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом.
Рішення набрало законної сили 04 липня 2010 року.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виконавче провадження з виконання зазначеного судового рішення закрито 10 липня 2012 року на підставі пункту 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (за смертю боржника).
Із спадкової справи слідує, що претензія до спадкоємців від ПАТ «УкрСиббанк» від 20 травня 2014 року № 332/30-3/667 надійшла до Першої одеської державної нотаріальної контори 21 травня 2014 року разом з копією свідоцтва про смерть.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норми статті 1281 ЦК України у подібних правовідносинах без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 344/7491/14-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 398/2775/17, від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15, від 16 грудня 2020 року у справі № 916/2437/17; відсутність висновку Верховного Суду щодо конкретизації застосування статті 1281 ЦК України щодо способу, форми та порядку пред`явлення вимог; суд не дослідив зібрані у справі докази).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.
Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).