Постанова
Іменем України
12 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 689/861/20
провадження № 61-4761св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго»,
треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Сидорчука Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2020 року в складі головуючого судді Мазурчака В. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (далі - АТ «Хмельницькобленерго»), за участю третіх осіб: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області та Управління Держпраці у Хмельницькій області, про визнання акта проведення розслідування нещасного випадку незаконним.
Позов мотивував тим, що він протягом тривалого часу працював у Публічному акціонерному товаристві «Хмельницькобленерго» (далі - ПАТ «Хмельницькобленерго») Ярмолинецького району електричних мереж на посаді водія оперативно-виїзної бригади.
08 січня 2017 року о 03:30 год з ним стався нещасний випадок при виконанні виробничих обов`язків, у результаті якого він був доставлений до Ярмолинецької Центральної районної лікарні, де перебував на лікуванні з 08 січня 2017 року до 03 лютого 2017 року з діагнозом «гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією, гіпертонічна хвороба 3 ступеню». Надалі, позивачу встановлено 2 групу інвалідності.
За фактом цієї події 16 січня 2018 року відповідачем проведено розслідування та затверджено акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08 січня 2017 року (форма Н-5).
Позивач не згоден з цим актом та висновками зазначеними у ньому, оскільки роботодавець грубо порушив вимоги чинного законодавства про охорону праці щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, зокрема, відповідач не повідомив відповідні органи і провів розслідування нещасного випадку тільки через рік після його настання, спеціальна комісія органом Держпраці не створювалась, потерпілий не залучався, спеціальне розслідування не проводилось. Крім того, у акті від 16 січня 2018 року форми Н-5 членами комісії не з`ясовано і не відображено, що ОСОБА_1 мав статус інваліда 3 групи, при цьому працював у нічний час та понадурочні години, не проходив обов`язковий передрейсовий медогляд. Також не з`ясовано, що посада, на якій перебував ОСОБА_1 відноситься до посад із шкідливими умовами праці, що передбачає скорочену тривалість робочого часу.
Позивач вважав акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 08 січня 2017 року, незаконним, оскільки документ складений неповноважною комісією, а висновки його не відображають дійсних обставин події.
Посилаючись на зазначене,просив визнати незаконним та скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку Форми Н-5 від 16 січня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 01 грудня 2020 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у позові відмовив.
Рішення суду мотивував тим, що відсутні докази того, що нещасний випадок, який стався 08 січня 2017 року, пов`язаний з виробництвом. Немає підстав для висновку про те, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався внаслідок погіршення його стану здоров`я під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків. Встановлено, що причиною випадку є загальне захворювання, не було підстав для спеціального розслідування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою від 25 лютого 2021 року Хмельницький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішенняЯрмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2020 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березня 2021 року до Верховного Суду, адвокат Сидорчук В. А. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 31 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження адвокат Сидорчук В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), зокрема, неврахуваннясудом апеляційної інстанції висновку щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про охорону праці» підпунктів 1, 8, 10, 11 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13 та постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 242/3471/17, а також пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 411 цього Кодексу).
Касаційну скаргу мотивував тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що проведення розслідування нещасного випадку в загальному порядку, без проведення спеціального розслідування із залученням органу Держпраці, є незаконним; акт розслідування нещасного випадку не відповідає вимогам законодавства.
У відзиві, який надійшов до Верховного Суду у липні 2021 року, АТ «Хмельницькобленерго» просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу адвоката Сидорчука В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення.
У відзиві, який надійшов до Верховного Суду у червні 2021 року, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу адвоката Сидорчука В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення.
Заяви та клопотання
У касаційній скарзі адвокат Сидорчук В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заявив клопотання про розгляд справи за його участю.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складання доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд цієї справи в касаційному порядку проведений Верховним Судом за правилами статті 401 ЦПК України в порядку письмового провадження, в якому учасники справи не повідомляються про такий розгляд.
Тому клопотання задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 01 червня 1999 року працює в ПАТ «Хмельницькобленерго» Ярмолинецькому районі електричних мереж водієм оперативно-виїзної бригади.
Відповідно до акта проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08 січня 2017 року о 03.30 год, складеного за формою Н-5, комісія встановила, що цей нещасний випадок (різке погіршення здоров`я) не підпадає під вимоги підпункту 18 пункту 15 Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, вважається таким, що не пов`язаний з виробництвом і на нього не складається акт за формою Н-1.
Комісія встановила, що раптове погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 сталося за умови відсутності впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів. Причиною настання нещасного випадку є погіршення стану здоров`я, тобто гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією (загальне захворювання).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28 серпня 2017 серії АВ № 0924834 ОСОБА_1 встановлено довічно 2 групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставами касаційного оскарження адвокат Сидорчук В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), зокрема, неврахуваннясудом апеляційної інстанції висновку щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про охорону праці» підпунктів 1, 8, 10, 11 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13 та постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 242/3471/17, а також пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).