Постанова
Іменем України
12 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 234/7297/20
провадження № 61-11504св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Берзіня Сергія Людвиговича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2021 року у складі судді Нейло І. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів Мірути О. А., Азевича В. Б., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» (далі - ТОВ «Смартівей Юкрейн») про захист прав споживача та встановлення нікчемності договору про надання споживчого кредиту і застосування наслідків його недійсності.
Позов мотивував тим, що в лютому 2020 року на рахунок позивача, відкритий в Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» надійшли кошти у сумі 10 000,00 грн.
Після цього він дізнався про укладення договору кредитної лінії з ТОВ «Смартівей Юкрейн» від 20 лютого 2020 року № 5996593686 на суму 10 000,00 грн, копію якого отримав від відповідача.
Позивач зазначав, що цей договір він не підписував, сторони не домовлялися про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить умови, які є несправедливими, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що на думку позивача, в свою чергу, є підставою для визнання договору недійсним.
Позивач не заперечує проти стягнення з нього на користь ТОВ «Смартівей Юкрейн» безпідставно отриманих 10 000,00 грн.
Позивач просив встановити нікчемність договору кредитної лінії від 20 лютого 2020 року № 5996593686, укладеного між ТОВ «Смартівей Юкрейн» та ОСОБА_1 , застосувати наслідки його недійсності та стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням від 16 березня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області у позові відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що договір позики укладений у формі електронного документу з відповідним електронним підписом позичальника у вигляді одноразового індентифікатора, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства. Підтверджені обставини щодо фактичного виконання досягнутих в договорі умов щодо надання коштів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 23 червня 2021 року Донецький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2021 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача, а тому посилання позивача на те, що він не підписував кредитний договір спростовуються матеріалами справи. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою «логіна» особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, адвокат Берзінь С. Л. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження адвокат Берзінь С. Л. в інтересах ОСОБА_1 зазначає неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Адвокат Берзінь С. Л. в інтересах ОСОБА_1 касаційну скаргу мотивував тим, що позивач не підписував договір жодним способом, не отримував та не застосовував одноразовий ідентифікатор та не реєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача; факт зарахування коштів на рахунок позивача не підтверджує того, що позивач отримав грошові кошти за спірним договором; гроші зараховані без дозволу позивача; телефон, зазначений у договорі, не належить позивачу; висновки судів ґрунтуються на припущеннях, суди не досліджували зміст веб-сайту відповідача, а саме Правил надання коштів у позику;суди попередніх інстанцій порушили вимоги частини п`ятої статті 100 ЦПК України.
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ТОВ «Смартівей Юкрейн» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Заяви та клопотання
У касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу викладені клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
У задоволенні клопотань слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), підстави для задоволення клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що відповідно до Внутрішніх правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Смартівей Юкрейн», затверджених наказом від 11 грудня 2019 року, та з урахуванням положень частини шостої, пункту 1 частини дванадцятої статті 3, пункту 12 статті 11, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», частини першої статті 205 ЦК України сторони в електронній формі уклали договір позики від 20 лютого 2020 року на підставі заяви - приєднання від 20 лютого 2020 року № 5996593686, яку ОСОБА_1 направив за допомогою електронного повідомлення використовуючи одноразовий ідентифікатор.
Відповідно договору про надання споживчого кредиту від 20 лютого 2020 року № 5996593686 відповідач надав ОСОБА_1 10 000,00 грн споживчого кредиту на 29 днів під 1, 29 % щоденно.
З наданих ТОВ «Смартівей Юкрейн» документів, а саме: паспорту кредиту, копії договору від 20 лютого 2020 року № 5996593686, електронного повідомлення про прийняття оферти (а. с. 69, 70), роздруківки заявки позичальника від 20 лютого 2020 року № 5996593686, роздруківки послідовності дій позичальника, та інформаційної довідки від 15 червня 2020 року про перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 через платіжний сервіс «LigPay» 10000 uhy/, позивач, здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому позивачу було перераховано грошові кошти.
Умови кредитування визначені в заявці від 20 лютого 2020 року № 5996593686, підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором і є наступними: строк кредиту 29 днів, сума кредиту 10 000,00 грн, процентна ставка - 1,29 % за один день від суми позики, загальна вартість кредиту - 13 741,00 грн.
У заяві ОСОБА_1 зазначив номер власної облікової картки платника податків, номер мобільного телефону та номер карткового рахунку у банку, на який ТОВ «Смартівей Юкрейн» мав зарахувати 10 000,00 грн кредитних коштів.
20 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Смартівей Юкрейн» 10 000,00 грн. в кредит.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у позові, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Щодо застосування норми права без урахування висновку Верховного Суду про застосування норми права у подібних відносинах
Підставою відкриття касаційного провадження є довід касаційної скарги про неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Зазначений довід не знайшов підтвердження у справі, оскільки у справі, яка переглядається, та у справі, на яку посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.
У справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), на яку заявник посилається, як на приклад неоднакового застосування норми права, предметом позову є стягнення кредитної заборгованості, а кредитний договір сторони уклали не в електронному, а в паперовому вигляді шляхом підписання заяви позичальника.
Натомість у справі, яка є предметом перегляду, сторони уклали кредитний договір в електронній формі, а нормативно-правове регулювання укладення такого договору є відмінним від підписаного позичальником власноруч у письмовій формі.