Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 2-2262/12
провадження № 61-2758св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул»,
боржник - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тарасенко Вадим Олексійович,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року в складі колегії суддів Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на дії та рішення державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тарасенка В. О., заінтересовані особи ТОВ «Юридична компанія «Сагрул», ОСОБА_2 .
В обґрунтування скарги зазначала, що 23 липня 2012 року державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського району Київської області відкрито виконавче провадження ВП № 33576709 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2262/12 від 11 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Перший кредитний альянс» заборгованості в розмірі 1 341 638,65 грн.
Вказує, що державним виконавцем з 23 липня 2012 року до 22 серпня 2019 року не вчинялись будь-які дії з приводу виконання виконавчого листа з огляду на те, що в боржника відсутнє майно, за рахунок якого можливо здійснити стягнення та погашення боргу.
22 жовтня 2019 року державним виконавцем здійснено заміну стягувача з КС «Перший кредитний альянс» на ТОВ «Юридична компанія «Сагрул».
01 листопада 2019 року ОСОБА_1 разом з донькою, приїхавши до себе в домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння), виявили осіб, які без її дозволу та надання будь-яких пояснень перебували на території домоволодіння. 29 листопада 2019 року представнику ОСОБА_1 стало відомо з реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень, що існує постанова від 05 листопада 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності на домоволодіння за вказаною адресою, з якої скаржником виявлено, що існує постанова про опис та арешт майна від 01 листопада 2019 року.
18 грудня 2019 року державний виконавець повідомив представника ОСОБА_1 , що об`єкт нерухомості передано на електронні торги ДП «СЕТАМ», і в цей же день ОСОБА_1 через мережу інтернет дізналася, що електронні торги щодо домоволодіння вже проведені та є переможець торгів - ОСОБА_2 19 грудня 2019 року через канцелярію ДП «СЕТАМ» ОСОБА_1 подала заяву про утримання від будь-яких дій щодо продажу домоволодіння, оскільки судом розглядається її скарга на дії державного виконавця, а також відкрите кримінальне провадження.
Скаржник наводила зміст статей 50, 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), пункт 10 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, вказувала, що жодних із перелічених вимог закону державний виконавець не виконав та злочинним шляхом проник у приватну власність.
Зазначала, що відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 листопада 2019 року в реєстрі існує два арешти на будинок № 8 , та чотири арешти на прилеглі земельні ділянки, а також два арешти на все майно ОСОБА_1 , державний виконавець не з`ясував належність домоволодіння боржнику та не звернув увагу на накладені на це майно арешти, а тому постанова державного виконавця про проведення опису та арешту майна від 01 листопада 2019 року не відповідає вимогам закону. Також вказує, що державний виконавець порушив вимоги норм закону при направленні документів виконавчого провадження боржнику.
ОСОБА_1 просила:
визнати поважними причини неподання в строк скарги на дії державного виконавця та поновити цей строк;
визнати неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тарасенка В. О. відносно виконавчого провадження № 33576709;
скасувати постанову державного виконавця Тарасенка В. О. від 01 листопада 2019 року про проведення опису та арешту майна;
скасувати постанову державного виконавця Тарасенка В. О. від 05 листопада 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності;
визнати неправомірними дії державного виконавця відносно передання на електронні торги домоволодіння.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року в складі судді Чередніченко Н. П. скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив із того, що під час вчинення дій у рамках виконавчого провадження ВП № 33576709 державним виконавцем дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 було відомо про існування виконавчого провадження, проте дій щодо добровільного виконання рішення суду вона не вчиняла, у зв`язку з чим державний виконавець в рамках відкритого виконавчого провадження реалізував належне боржнику майно в рахунок погашення заборгованості.
Вимоги заявника про скасування постанови державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки під час винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності не встановлено порушень закону, а сам звіт про оцінку майна боржником у встановленому законом порядку не оскаржено. Вказане свідчить, що наведені скаржником аргументи для того, щоб визнати неправомірними дії та рішення державного виконавця у зазначеній скаржником частині, є недостатніми.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року скасовано та прийнято нову постанову;
визнано поважними причини неподання скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця у встановлений законом строк та поновлено його;
скаргу ОСОБА_1 задоволено частково;
скасовано постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка В. О. від 05 листопада 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, прийняту у виконавчому провадженні № 33576709;
визнано неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка Вадима Олексійовича відносно передання на електронні торги домоволодіння: житлового будинку площею 48,1 м2, земельної ділянки площею 0,1900 га кадастровий номер 32222487001:01:003:0244 та земельної ділянко площею 0,0068 га кадастровий номер 32222487001:01:003:0245 за адресою АДРЕСА_1 ; в іншій частині скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що:
причини пропуску строку на подання скарги ОСОБА_1 є поважними, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року про залишення скарги без розгляду скасовано, скаргу ОСОБА_1 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції; про порушене право ОСОБА_1 дізналась 29 листопада 2019 року з автоматизованої системи виконавчих проваджень та 02 грудня 2019 року звернулась з відповідною скаргою; в подальшому дії суду призвели до необхідності повторного подання скарги;
постанова державного виконавця про опис та арешт майна від 01 листопада 2019 року складена в присутності двох понятих, яким роз`яснено їх права та обов`язки, а також містить назву кожного описаного предмета та його відмінні ознаки; вказана постанова направлена боржнику; наявність накладених раніше заборон на нерухоме майно, належне боржнику, не є встановленою законом перешкодою для проведення опису і накладення нового арешту на таке майно в межах іншого виконавчого провадження, а тому відсутні підстави вважати, що вона складена в порушення вимог статті 50 Закону;
відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам виконавчого провадження з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника надається 10-денний строк для визначення вартості майна боржника, і лише у разі відсутності письмового повідомлення від сторін виконавчого провадження про визначену ними вартість майна після спливу зазначеного строку виконавець вправі самостійно визначити вартість майна боржника. Проте, державний виконавець в порушення вказаної норми закону виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності 05 листопада 2019 року, тобто на четвертий день після винесення постанови про опис та арешт майна від 01 листопада 2019 року, що апеляційний суд вважав підставою для скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності 05 листопада 2019 року;
державний виконавець не виконав належним чином вимог абзацу першого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна, яким встановлено строк у п`ять днів, що відраховується після ознайомлення сторін з результатами оцінки арештованого майна, а тому суд зробив висновок, що дії державного виконавця відносно передання арештованого майна на електронні торги не відповідають вимогам закону та є неправомірними. При цьому апеляційний суд послався на пункти 102 - 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21);
передаючи на реалізацію нерухоме майно боржника з обтяженнями, наявність яких підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державний виконавець не дотримався частини першої розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Аргументи учасників справи
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
неправильно застосував статтю 57 Закону України «Про виконавче провадження» і як наслідок безпідставно скасував постанову державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності, адже вказаною нормою закону визначено, що для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, що і було зроблено виконавцем. Скаржник не надала належних і допустимих доказів вчинення нею дій щодо визначення вартості домоволодіння за згодою сторін та не оскаржила звіт оцінки вартості у встановленому законом порядку;
безпідставно застосував до спірних правовідносин висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21), оскільки висновок у вказаній справі зроблений за встановлення інших фактичних обставин. Апеляційний суд правильно встановив, що звіт про оцінку вартості домоволодіння надійшов до виконавчої служби 12 листопада 2021 року та в цей же день направлений ОСОБА_1 відповідно до статті 57 Закону.
не звернув увагу, що спірне нерухоме майно перебувало під обтяженням, накладеним 03 липня 2007 року в рахунок забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 перед КС «Перший кредитний альянс» за кредитним договором від 03 липня 2007 року № 342-02, а тому висновок апеляційного суду про порушення державним виконавцем порядку реалізації арештованого майна з іншими обтяженнями, які пізніше накладені на підставі судових рішень, є безпідставним.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Аналіз вимог касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 про скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05 листопада 2019 року та про визнання неправомірними дії державного виконавця в частині передання на електронні торги домоволодіння, в іншій частині не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року в справі № 2-2262/12 за позовом КС «Перший кредитний альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Перший кредитний альянс» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 338 419,65 грн.