Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 395/1370/20
провадження № 61-4167св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Новомиргородської міської ради Кіровоградської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у складі колегії суддів:
Дуковського О. Л., Письменного О. А., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, про визначення місця проживання дитини та визначення способу спілкування батька з дитиною.
Позов мотивовано тим, що вона є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батьком дитини є відповідач.
Малолітній син за згодою сторін залишився проживати разом із нею.
Судовим наказом Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2019 року стягнено з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно на малолітнього сина, починаючи з 19 червня 2022 року і до досягнення ним повноліття.
Сторони не дійшли згоди щодо способу спілкування батька з сином, а тому рішенням від 09 липня 2020 року комісія з питань захисту прав дитини Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області було вирішено встановити ОСОБА_2 наступний спосіб спілкування з малолітнім сином:
- кожного вівторка та четверга з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.;
- кожного першого та третього тижня місяця із 10 год. 00 хв. суботи до 19 год. 00 хв. неділі;
- спільний відпочинок в один із літніх місяців протягом 10 днів;
- у святкові дні із 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.
Позивач із визначеним порядком частково не згодна, оскільки не конкретно визначено саме святкові дні, з посиланням на те, що відповідач вказує, що в нього кожен день святковий і він має право вимагати від позивача надати йому дитину.
З урахуванням наведеного просила суд:
визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою -
АДРЕСА_1 ;
визначити способи участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 таким чином:
- систематичні побачення з сином кожної неділі тижня з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за місцем проживання батька дитини, за умови дотримання батьком режиму дня та харчування дитини з обов`язковим поверненням дитини до їх місця проживання з матір`ю;
- побачення дитини з батьком у святкові дні (1 січня, 1 травня, 9 травня, Трійця, День Конституції України, День Незалежності України) з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у день народження дитини - з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. за місцем проживання батька, за умови дотримання батьком дитини режиму дня та харчування дитини з обов`язковим поверненням дитини до їх місця проживання з матір`ю.
У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Просив зобов`язати ОСОБА_1 усунути йому перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_4 , визначивши ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з сином:
- кожного другого та четвертого тижня місяця із 08 год. 00 хв. середи до 20 год. 00 хв. четверга;
- кожного першого та третього тижня місяця із 10 год. 00 хв. суботи до 19 год. 00 хв. неділі;
- спільний відпочинок в один із літніх місяців протягом 30 днів;
- кожні шкільні канікули в осінній та зимовий період не менше половини від кількості календарних днів канікул для можливості виїзду для відпочинку і оздоровлення дитини на території України;
- спілкування з батьком у святкові дні (1 січня, 7 січня, 1 травня, 9 травня, Трійця, Великдень, День Конституції, День Незалежності України, День Захисника України) із 11 год. 00 хв. до 18 00 хв. за місцем проживання батька або за місцем проживання матері;
- спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний та здоровий розвиток дитини;
- спільне спілкування у день святкування дня народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного року за місцем проживання батька або за місцем проживання матері;
- можливість відвідування дитячих навчальних закладів, спортивних секцій та гуртків, в яких навчається ОСОБА_4 , відвідування дитячих свят, в період їх проведення;
- можливість відвідування сина у період хвороби у місці його фактичного перебування з урахуванням стану здоров`я та рекомендацій лікаря, або закладу охорони здоров`я, що здійснює його лікування;
- вільне спілкування з сином під час випадкових зустрічей на вулиці (5-10 хв.), відвідування заходів у школі, в секціях і гуртках, різні екстренні випадки, коли необхідна присутність батька.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Новомиргородського районного суду від 25 лютого 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від
28 травня 2021 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_4 .
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від
28 травня 2021 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні сина ОСОБА_4 .
Встановлено порядок спілкування ОСОБА_2 з його сином шляхом визначення способу участі батька у вихованні дитини:
- кожного тижня з п`ятниці з 17.00 год. 00 хв. до неділі 17.00 год. 00 хв.;
- спільний відпочинок в один із літніх місяців протягом 20 днів;
- кожні шкільні канікули в осінній та зимовий період не менше половини від кількості календарних днів канікул для можливості виїзду для відпочинку і оздоровлення дитини на території України;
- спілкування з батьком у святкові дні (1 січня, 7 січня, 1 травня, 9 травня, Трійця, Великдень, День Конституції, День Незалежності України, День Захисника України) із 11 год. 00 хв. до 16 00 хв. за місцем проживання батька;
- спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний та здоровий розвиток дитини, до 22.00 год.;
- спільне спілкування у день святкування дня народження дитини -
ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного року за місцем проживання батька з 11.00 год. до 17.00 год.;
- можливість відвідування дитячих навчальних закладів, спортивних секцій та гуртків, в яких навчається ОСОБА_5 , відвідування дитячих свят, в період їх проведення, вільне спілкування з сином під час випадкових зустрічей на вулиці (5-10 хв.);
- можливість відвідування сина у період хвороби у лікарні з урахуванням стану здоров`я та рекомендацій лікаря, або закладу охорони здоров`я, що здійснює його лікування.
Рішення суду мотивовано тим, що з досліджених у судовому засіданні обставин, виходячи з віку і стану здоров`я дитини, зайнятості та місця проживання сторін, рівності прав та обов`язків щодо дитини обох батьків, встановлення саме такого порядку зустрічей не буде суперечити інтересам дитини, не перешкоджатиме її нормальному розвитку і відповідатиме обсягу прав та обов`язків батька і матері щодо малолітнього сина.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 травня
2021 року змінено в частині визначення часу систематичних побачень батька ОСОБА_2 із сином ОСОБА_4 та встановлено:
графік побачень кожної неділі тижня з 10 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин за місцем проживання батька дитини, за умови дотримання батьком режиму дня та харчування дитини з обов`язковим поверненням дитини до місця проживання матері ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що статтями 141, 151, 155, 157, 159 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, які не суперечать закону, моральним засадам суспільства. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод, а суд визначає способи участі батьків, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Проте, враховуючи вік дитини, рівності прав та обов`язків щодо дитини обох батьків, колегія суддів вважала за необхідне змінити судове рішення в частині визначення часу систематичних побачень батька ОСОБА_2 із сином із встановленням іншого графіку побачень за місцем проживання батька дитини, за умови дотримання батьком режиму дня та харчування дитини з обов`язковим поверненням дитини до місця проживання матері ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважала, що запроваджені зміни в повній мірі враховують інтереси дитини та сприяють встановленню балансу прав і обов`язків сторін спору гарантованих чинним законодавством.
Аргументи учасників справи
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що в суді першої інстанції було повністю та належним чином досліджено усі обставини справи, враховано думку служби у справах дітей Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, враховано особливості віку дитини та особливості графіку дозвілля дитини, з`ясовано особливості графіку роботи ОСОБА_2 , обрано час систематичних побачень з батьком саме в час, зазначений у судовому рішенні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 травня
2021 року.
Натомість апеляційним судом жодним чином не враховано бажання та право батька мати можливість спілкуватися з сином, передбачене міжнародним та національним законодавством, який скоротив такі зустрічі до мінімуму, надавши можливість бачитися лише 1 раз на тиждень з 10:00 год. до 19:00 год. з обов`язковим поверненням дитини до місця проживання матері. Тобто 4 дні на місяць. Тобто на думку колегії апеляційного суду рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини, яка передбачена статтями 141, 151, 155, 157, 159 СК України, виражається у щоденному спілкуванні матері з дитиною та 4-х денному (на місяць) спілкуванні батька з сином. Таке порушення прав батька є неприпустимим. Крім того, в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 неодноразово наголошував на особливому графіку роботи, який є плаваючим, а тому існує ймовірність побачень батька з сином 1-2 дні на місяць.
Таким чином, постанова апеляційного суду не може забезпечити належного виконання батьком своїх обов`язків, в зв`язку з тим, що час побачень батька певною мірою обмежено. Встановлений апеляційним судом графік виховання та спілкування з дитиною не є справедливим по відношенню до батька та не є сприятливим для гармонійного розвитку дитини та її належного виховання без завдання емоційного та психологічного стресу дитині через розлучення з батьком та їх окремого проживання.
Суд апеляційної інстанції відступив від принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, рішення якого є невмотивованим, не врахував висновок органу опіки та піклування. Судом порушено Закон України «Про охорону дитинства», Конвенцію про права дитини та, як наслідок, порушено право скаржника на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною. Апеляційний суд не врахував і практику Верховного Суду, який у постанові у справі
№ 523/11605/16-ц констатував, що обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Судом апеляційної інстанції не враховано і те, що позивач взагалі не мала права звертатися до суду з позовом про визначення порядку участі у вихованні дитини, оскільки ОСОБА_4 проживає разом з нею.
В суді першої інстанції з`ясовано, що відносини між батьками настільки суперечливі, що в судовому рішенні має бути детально прописані усі особливості спілкування з сином та відповідний час такого спілкування, оскільки мати категорично відмовляється надавати можливість навіть поговорити з дитиною під час випадкових зустрічей на вулиці, якщо це не передбачається судовим рішенням. Тобто, в інші дні, окрім тих, що передбачаються судовим рішенням (перенесення на інший день, якщо у відповідний день батько перебуває на роботі), ОСОБА_1 не надає можливості зустрітися батьку з сином, що суттєво шкодить інтересам дитини.
У суді апеляційної інстанції було неодноразово наголошено на тому, що рішення районного суду прийняте шляхом 2-х годинного обговорення кожного пункту резолютивної частини рішення із ОСОБА_1 , що, відповідно, підтверджується аудіозаписом судового засідання. Таким чином, ОСОБА_1 самостійно визнала зустрічний позов в частині його задоволення в редакції резолютивної частини рішення. Під час слухання та ухвалення судового рішення було враховано щоденний графік проживання сина, його навчання, відвідування дитячих навчальних закладів, графік харчування.
При цьому апеляційним судом доречність відповідного способу участі батька у вихованні сина було поставлено під сумнів, зменшено можливість спілкування батька до 4-х днів на місяць, що суперечить викладеним положенням про справедливу рівновагу між участю батьків у вихованні дитини.