У Х В А Л А
12 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/111/22
Провадження № 11-88заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Желєзний І. В. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення (скаржником дати ухвалення не зазначено) у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Верховного Суду про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування актів, рішень, зобов?язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Як убачається із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвала судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 990/111/22 ), ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховного Суду, у якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність, будь-які рішення Верховного Суду, який з 2009 року порушує право та протиправно відмовляє у забезпеченні його права;
- визнати незаконним та скасувати будь-який нормативно-правовий акт, будь-яке рішення будь-якого суду, будь-якого органу державної влади, якщо воно суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси, а саме: скасувати ухвалу Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 990/71/22 як таку, що порушує цивільне право та законні права та інтереси, та визнати незаконною ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року, а справу направити до суду за підсудністю;
- у разі відмови від забезпечення права згідно з позовними вимогами відповідно до статті 22 Цивільного процесуального кодексу України справу направити на розгляд іноземних судів, зокрема, Нідерландів, Голландії, Бельгії, Данії, Великої Британії, Канади, враховуючи те, що Верховний Суд з 2009 року по сьогодні, а правосуддя України з 2007 року по сьогодні, в тому числі Верховний Суд з 2018 року по сьогодні розглянув +/- 75 його позовів і не прийняв жодного правосудного рішення.
10 серпня 2022 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла конституційна апеляційна скарга (орфографія оригіналу збережена).
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктами 2 та 5 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, дата ухвалення рішення; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Статтею 315 КАС України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Разом з тим в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначив, яке саме судове рішення він оскаржує та які вимоги він ставить до суду відповідно до вказаних положень статті 315 КАС України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак відповідачем не зазначено місцезнаходження відповідача.
Пунктом 6 частини другої статті 296 КАС України передбачено, що в апеляційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Усупереч наведеній нормі апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування його вимог із зазначенням того, у чому саме, на його думку, полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів судом першої інстанції і встановлення обставин та (або) застосування норм права.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Однак ця вимога скаржником не виконана.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч наведеній вимозі до апеляційної скарги не додано такого документа.
В апеляційній скарзі зазначено, що позивача від сплати судового збору «звільнено Законом згідно посвідчень» (орфографія оригіналу збережена), проте жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги, зокрема копій відповідних посвідчень, ОСОБА_1 не надано.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру -ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).