ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 589/3741/19
провадження № 51-6405 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Луганського Ю. М. Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Круценка Т. В.,
засудженого ОСОБА_1 ,
захисника Самойлика В. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200110001132, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Ромни Сумської області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз - 10 листопада 2017 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 395 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 24 січня 2019 року звільнений по відбуттю покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 2 серпня 2019 року приблизно о 18 год, знаходячись біля залізничного вокзалу, що на вул. Привокзальна в м. Шостка Сумської області, побачивши раніше незнайому йому ОСОБА_2 та маючи умисел на викрадення її мобільного телефону, під надуманою причиною попросив останню зателефонувати з нього. ОСОБА_2 , не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 , набрала на своєму мобільному телефоні вказаний останнім номер та передала йому телефон для здійснення дзвінка. Отримавши від ОСОБА_2 її мобільний телефон, ОСОБА_1 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, побіг у невідомому напрямку, заволодівши викраденим, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4 697 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що судовий розгляд кримінального провадження щодо нього проводився без участі потерпілої ОСОБА_2 , яка, на його думку, не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що ні він особисто, ні його захисник не ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, до того ж не було задоволено і його клопотання про ознайомлення. Також засуджений звертає увагу на порушення вимог кримінального процесуального закону під час його затримання та продовження строку досудового розслідування. Всупереч приписам КПК суд апеляційної інстанції зазначених доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 належним чином не перевірив та необґрунтовано залишив вирок місцевого суду щодо нього без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу.
Захисник Самойлик В. Г. підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити.
Прокурор Круценко Т. В. заперечувала проти задоволення касаційної скарги та просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
За приписами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 щодо допущених місцевим судом порушень вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду кримінального провадження щодо нього, то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура.
За приписами ч 1. ст. 20 КПК підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 10 Загальної декларації прав людини та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також норм ст. 7 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 21 КПК, кожна людина для визначення своїх прав і обов`язків та для встановлення обґрунтованості пред`явленого їй кримінального обвинувачення має право на те, щоб її справу було розглянуто гласно з дотриманням усіх вимог справедливості незалежним і неупередженим судом.
Крім того, відповідно до положень підпункту "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.