Постанова
Іменем України
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 752/8793/20
провадження № 61-6151св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявниця -ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Міністерство юстиції України, Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ящук Т. І.,
Махлай Л. Д., Немировської О. В., від 26 травня 2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту неправильності актового запису від 04 серпня 1939 року № 780 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Дзержинським районним відділом ЗАГС м. Кривий Ріг - відсутності запису "єврейка" в графі щодо національності матері дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначала, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Її батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її баба (мати її батька) - ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ), народжена ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Кривий Ріг, була за національністю єврейкою, сповідувала іудейську віру і проживала на території України, дотримуючись традицій єврейської національності та звичаїв єврейського народу. Померла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Посилалась на те, що у свідоцтві про народження її батька ОСОБА_2 , яке видано повторно 03 липня 1956 року (запис за №780) в графі про національність його матері ОСОБА_3 відсутній будь-який запис. При цьому її бабуся з політичних мотивів приховувала свою національну приналежність до єврейського народу, оскільки на той час боялася політичних репресій та утисків у правах.
Ураховуючи, що в позасудовому порядку визнати неправильність чи неповноту запису в акті громадянського стану неможливо, ОСОБА_2 просила встановити факт неправильності зазначеного вище актового запису про народження ОСОБА_2 та доповнити його відомостями про національність матері дитини, вказавши що мати ОСОБА_3 за національністю - єврейка.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані заявницею особисті пояснення та допит свідка не є достатніми доказами на підтвердження походження особи. Будь-яких доказів, які б достовірно підтверджували походження ОСОБА_3 , не надано, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року скасовано. Провадження у справі закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розгляду поданої заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження, оскільки факт належності особи до певної національності не підлягає встановленню у судовому порядку.
Узагальнені доводи касаційної скарги
05 липня 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин правовий висновок Великою Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18, оскільки правовідносини у вказаній справі та у цій справі не є подібними. Судом не враховано, що вона просила встановити факт неправильності актового запису, при цьому від його встановлення залежить виникнення, зміна або припинення її особистих та майнових прав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/8793/20.
02 серпня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме
провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Хоча зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки. Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту приналежності людини до тієї чи іншої етнічної групи (нації).
Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах та свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні". Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.