1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова 

Іменем України                                       

10 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 453/1524/21

провадження № 61-5927св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявниця -  ОСОБА_1 ,

представник заявниці - ОСОБА_2 ,

суб`єкт оскарження: державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіна Любов Василівна, 

боржник - Університет державної фіскальної служби України,

заінтересована особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області у складі судді Брони А. Л. від 16 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., 

Бойко С. М., Копняк С. М., від 31 травня 2022 року.

Зміст скарги та її обґрунтування 

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л. В.

На обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 зазначала, що на виконанні в Ірпінському відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 63946491 щодо примусового виконання постанови Львівського апеляційного суду 

від 30 вересня 2020 року про поновлення її з 19 червня 2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу від 16 червня 2017 року 

№ 342-к.

Постановою державного виконавця від 27 жовтня 2021 року закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39,  статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з урахуванням наказу Університету державної фіскальної служби України          від 02 вересня 2021 року № 508-К "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ".

Заявниця посилалась на те, що відсутні правові підстави для закриття виконавчого провадження, оскільки судове рішення про поновлення її на роботі не виконане, оскільки пунктом 2 зазначеного вище наказу 

від 02 вересня 2021 року № 508-К передбачено, що трудові відносини з нею вважаються припиненими 31 серпня 2017 року, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України).

Вважає, що державним виконавцем не повністю реалізовано повноваження, не застосовано усі передбачені законом можливості та заходи для виконання рішення суду у повному обсязі, що свідчить про її бездіяльність при виконанні постанови Львівського апеляційного суду від 30 вересня  2020 року у справі № 453/1174/17.

Посилаючись на наведене, а також на те, що постанова державного виконавця від 27 жовтня 2021 року їй не надсилалась, ОСОБА_1 просила суд:

- поновити строк на оскарження постанови державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л. В. від 27 вересня 2021 року та бездіяльності державного виконавця;

- визнати незаконною та скасувати зазначену постанову державного виконавця;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 63946491 при виконанні рішення суду за виконавчим листом по справі № 453/1174/17 від 13 листопада 2020 року, виданим Сколівським районним судом Львівської області, про поновлення ОСОБА_1 з 19 червня 2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу від 16 червня 2017 року № 342-к;

- зобов`язати державного виконавця у визначені Законом України "Про виконавче провадження" строки та порядку вчинити усі інші (за винятком тих, які уже вчинені) можливі й необхідні виконавчі дії, передбачені зазначеним Законом, для примусового виконання виконавчого листа Сколівського районного суду Львівської області по справі № 453/1174/17 

від 13 листопада 2020 року про поновлення ОСОБА_1 з 19 червня           2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу              № 342-к від 16 червня 2017 року;

- відповідно до статті 262 Цивільного процесуального кодексу України постановити окрему ухвалу з приводу невиконання постанови Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 453/1174/17 щодо Університету державної фіскальної служби України та державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л. Б.;

- зобов`язати державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіну Л. Б. згідно зі статтею 453 ЦПК України про виконання ухвали суду за результатами розгляду цієї скарги повідомити суд і скаржника ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16 грудня 

2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 

(м. Київ) Дербіної Л. В. відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскаржувана постанова державного виконавця та дії останньої в частині закінчення виконавчого провадження є такими, що відповідають положенням статей 3965 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення суду про поновлення працівника на роботі було виконано роботодавцем. 

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала

У червні 2022 року представник  ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги  ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Посилається, зокрема, на те, що судами не враховано, що виконавче провадження з підстав, визначених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", закінчується у випадку фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Рішення вважається виконаним із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

На думку заявника, державний виконавець не перевірила чи було поновлено стягувача на посаді та чи фактично забезпечено доступ до роботи, чи надано можливість виконання своїх обов`язків, у зв`язку із чим дійшла передчасного висновку про закінчення виконавчого провадження.

Особа, яка подала касаційну скаргу, зауважує, що постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, яка набрала законної сили, встановлено, що трудові правовідносини з професором кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України            ОСОБА_1 не припинилися станом на дату винесення зазначеної постанови (30 вересня 2020 року).

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

19 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Продовжено Державному податковому університетустрок на подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

25 липня 2022 року Державний податковий університет, який є правонаступником Університету державної фіскальної служби (боржник у виконавчому провадженні), через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що боржником було виконано постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня                  2020 року, а також сплачено виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та штраф. Відповідно до положень частини другої статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому допущення працівника до роботи є необхідним лише у разі коли трудові відносини є такими, що не припинились. Строк дії трудового договору ОСОБА_1 закінчився, у зв`язку із чим відповідно до наказу від 02 вересня 2021 року № 508-к трудові відносини із нею припинені на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Наголошував на тому, що зазначений наказ є чинним та не скасований в установленому законом порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року визнано недійсним запис № 36 у трудовій книжці ОСОБА_1 від 16 червня 2017 року, поновлено її на роботі з 19 червня 2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу від 16 червня 2017 року № 342-к, стягнуто з Університету державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 червня 

2017 року по 30 вересня 2020 року в сумі 414 860,75 грн, з урахуванням обов`язкових платежів та зборів, які підлягають сплаті з цієї суми, а також 5 000,00 грн моральної шкоди та 1 866,79 грн судового збору.

На виконання зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції Сколівським районним судом Львівської області 13 листопада 2020 року було видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі, з виконання якого відкрито виконавче провадження № 63946491.

Відповідно до наказу в. о. ректора Університету державної фіскальної служби України В. Унинець-Ходаковської від 02 вересня 2021 року № 508-К поновлено ОСОБА_1 на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України з 19 червня 2017 року; визнано трудові правовідносини з професором кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України 

ОСОБА_1 припиненими з 31 серпня 2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).


................
Перейти до повного тексту