Постанова
Іменем України
11 серпня 2022 року
місто Київ
справа № 201/8180/16-ц
провадження № 61-20041св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро",
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" (далі - ТОВ "Деміс Канц", товариство) про стягнення кредитної заборгованості.
Позов мотивувало тим, що 01 червня 2013 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Деміс Канц" укладений кредитний договір № 02/010613/КЛВ, за умовами якого банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 3 000 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти у строки, встановлені графіком, але не пізніше 20 грудня 2016 року, зі сплатою 26 процентів річних.
На забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Деміс Канц", 23 грудня 2015 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 231215-П, згідно з яким поручитель зобов`язався солідарно з боржником у повному обсязі відповідати перед кредитором за умовами кредитного договору, з усіма додатковими угодами до нього.
У зв`язку з неналежним виконанням товариством зобов`язань за кредитним договором, станом на 25 квітня 2016 року в нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 3 350 969,46 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 17 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за кредитним договором від 01 червня 2013 року № 02/010613/КЛВ, яка станом на 25 квітня 2016 року становить 3 350 969,46 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 17 жовтня 2016 року.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 17 жовтня 2016 року скасовано.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня
2020 року закрито провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що між позивачем та відповідачем виник спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 неодноразово подавав заяви про перегляд заочного рішення за відсутності законних підстав, що є недопустимим, та свідчить про зловживання ним процесуальними правами, а суд першої інстанції відповідно до частин третьої, четвертої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не вжив заходів щодо запобігання такого зловживання процесуальними правами учасником справи.
Окремою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року доведено до відома Вищу раду правосуддя про допущені при вирішенні вказаної цивільної справи порушення норм матеріального та процесуального права суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н. В.
Постановою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 та касаційну скаргу судді Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська Ткаченко Н. В. задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року та окрему ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу без повідомлення учасників справи, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково застосував норми ЦПК України (далі - ЦПК України) та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), а не норми цих кодексів, які були чинними на час відкриття провадження у справі, відповідно до яких вирішення даного спору віднесено до юрисдикції загальних судів. Зміна підсудності спору після відкриття провадження у справі внаслідок внесення змін до процесуального законодавства не може бути підставою для закриття провадження у справі. При вирішенні питання про підсудність спору суд має виходити з положень процесуального законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідної процесуальної дії, тобто на момент відкриття провадження у справі.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, у якій він просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня
2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга заявника обґрунтована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що зазначена справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не врахував висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі
№ 910/1733/18, від 19 березня 2019 року у справі № 904/2538/18, згідно з яким спори щодо виконання договорів поруки, укладених на виконання зобов`язання за договором, сторонами якого є юридичні особи, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
Крім того, апеляційний суд не врахував положення пункту 9 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, відповідно до якого, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у який відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, а тому дійшов необґрунтованого висновку, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, вирішив питання юрисдикції, посилаючись на закон, який на час звернення з позовом до суду та ухвалення судового рішення не діяв, та помилково зазначив, що постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
У лютому 2022 року до Верховного Суду від АТ КБ "Банк Кредит Дніпро" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому банк просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду
від 11 листопада 2021 року залишити без змін.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.