Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 296/7709/16-ц
провадження № 61-982св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , Житомирська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Гайдащука Олександра Сергійовича на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , Житомирської міської ради, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 02 березня 2010 року №1206 "Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виданих на ім`я ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 та передачі зазначеної земельної ділянки у власність;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №584802 від 27 липня 2010 року, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0451га, кадастровий номер 1810136600:04:001:0054, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011023000155
від 27 липня 2010 року.
Позовна заява мотивована тим, що приватизація спірної земельної ділянки ОСОБА_3 відбулась з порушенням вимог чинного законодавства України.
Позивачі зазначали, що своїми діями та рішеннями відповідачі порушили право ОСОБА_1 на використання та обслуговування своєї власності. Крім того, були порушені конституційні права ОСОБА_2 , яка будучи багатодітною матір`ю не в змозі покращити житлові умови своєї родини, так як земельна ділянка, яку вона просила їй виділити, вже була приватизована ОСОБА_3 з порушеннями чинного на той час законодавства України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2021 року у складі судді Сингаївського О. П. клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гайдащука О. С. задоволено, провадження по справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі звернулися до суду в порядку цивільного судочинства з питання визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради, яке приймалося суб`єктом владних повноважень, а тому вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, апеляційний суд виходив з того, що оскільки внаслідок прийняття рішення Житомирською міською радою
ОСОБА_3 набув речове право на земельну ділянку (право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:001:0054), що підтверджується виданим правовстановлюючим документом (державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №584802), то вимога про визнання незаконним такого рішення органу місцевого самоврядування та про його скасування стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Гайдащука О. С. на постанову Житомирського апеляційного суду
від 21 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Гайдащук О. С., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 758/1764/17, провадження № 11-438апп18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників та безпосередньо спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, відносяться до компетенції адміністративних судів.
Також зазначає, що позивач ОСОБА_2 зазначала у позові, що неодноразово зверталась протягом 2014 року до Житомирської міської ради із заявою про виділення їй земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, проте отримала відмову.
З огляду на вказане вважав, що між позивачем та Житомирською міською радою має місце саме спір, який є публічно-правовим та належить до адміністративної юрисдикції, оскільки Житомирська міська рада, виконуючи публічно-владні управлінські функції, заборонила позивачу певну поведінку (в аспекті володіння та користування вказаною спірною земельною ділянкою).
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що підпунктом 110.1 пункту 110 додатку №1 до рішення Житомирської міської ради від 02 березня 2010 року №1206 "Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам" ОСОБА_3 безоплатно передано у власність (приватизація) земельну ділянку площею 0,0451 га, яка знаходиться
у АДРЕСА_1 , без права нової забудови.
На підставі вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №584802, яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,0451 га з кадастровим номером 1810136600:04:001:0054, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та зазначено обтяження - заборона будівництва об`єктів на площі 0,0066 га.
Із змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради
від 02 березня 2010 року №1206 "Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам" в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0451га з кадастровим номером 1810136600:04:001:0054, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та визнання недійсним державного акта серії ЯИ №584802 на право власності на вказану земельну ділянку, виданого на підставі вищевказаного рішення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.