Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 379/661/21
провадження № 61-5737св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ріжки",
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватне сільськогосподарське підприємство "Жовтень",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ріжки" на рішення Таращанського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року в складі судді Зінкіна В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Вербової І. М., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ріжки" (далі - ТОВ "Агрофірма Ріжки") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного сільськогосподарського підприємства "Жовтень" (далі - ПСП "Жовтень") про визнання договору оренди землі недійсним.
Позов мотивовано тим, що 24 червня 2014 року між ТОВ "Агрофірма Ріжки" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3224485200:03:007:0007, площею 3,1751 га, яка знаходиться на території Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано 23 лютого 2015 року на строк 5 років з правом пролонгації. Договір оренди землі діяв до 24 лютого 2020 року.
ТОВ "Агрофірма Ріжки" продовжило користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору та виконувати свої обовʼязки за договором, а саме сплачувати орендну плату та податок за землю. Відповідачі отримали орендну плату за повний 2020 рік у листопаді - грудні 2020 року.
Разом із тим 09 грудня 2020 року відповідачі уклали договір оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем -ПСП "Жовтень".
ТОВ "Агрофірма Ріжки" має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки надіслало на адресу орендодавців лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення та продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі № 29-П від 09 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПСП "Жовтень", та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року, у задоволенні позову ТОВ "Агрофірма Ріжки" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що переважне право позивача на поновлення договору оренди на новий строк припинилося, оскільки орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовились продовжувати договір оренди землі на новий строк, а користування ТОВ "Агрофірма Ріжки" земельною ділянкою після закінчення строку дії договору про оренду даної земельної ділянки та сплачена орендна плата за 2020 рік не свідчить про поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", та не є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
До Верховного Суду 23 червня 2022 року ТОВ "Агрофірма Ріжки" подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2018 року справа № 594/376/17-ц, від 18 березня 2019 року справа № 908/1165/17, від 29 вересня 2020 року справа № 378/596/16-ц, від 22 вересня 2020 року справа № 159/5756/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач як дійсний орендар спірної земельної ділянки, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. Відповідачі не надали належних та допустимих доказів того, що ТОВ "Агрофірма Ріжки" не пропонував їм сплачувати більшу орендну плату та укласти додаткову угоду до договору оренди землі на вигідних умовах.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У липні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПСП "Жовтень" подали відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обгрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках належить земельна ділянка, кадастровий номер 3224485200:03:007:0007, яка розташована на території Ріжківської сільської ради Таращанського району Київської області.
24 червня 2014 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 уклали договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ "Агрофірма Ріжки" строком на 5 років.
Відповідно до пункту 6 даного договору після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно із пунктом 37 договору, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має за рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі закінчення дії договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення збирання врожаю.
23 лютого 2015 року право оренди було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34032316.
ОСОБА_4 як представник орендодавця ОСОБА_2 направила ТОВ "Агрофірма Ріжки" заяву від 19 грудня 2019 року про повернення Ѕ частини земельної ділянки, яка перебуває у оренді у ТОВ "Агрофірма Ріжки" на підставі договору від 24 червня 2014 року, після закінчення терміну дії цього договору у зв`язку з її наміром самостійно обробляти дану земельну ділянку.
31 грудня 2019 року ОСОБА_1 також направила до ТОВ "Агрофірма Ріжки" заперечення на лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та відмову від підписання додаткової угоди, в якій просила повернути земельну ділянку не пізніше 23 лютого 2020 року.
14 січня 2020 року ТОВ "Агрофірма Ріжки" отримало від власників земельної ділянки відмову у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 24 червня 2014 року.
19 грудня 2021 року ТОВ "Агрофірма Ріжки" направило власникам земельної ділянки лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі разом із проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 24 червня 2014 року.
Згідно із видатковим касовим ордером від 17 грудня 2020 року" власники земельної ділянки в якості орендної плати за 2020 рік отримали від ТОВ "Агрофірма Ріжки по 6 000 грн.
09 грудня 2020 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПСП "Жовтень" укладено договір оренди землі № 29П, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 грудня 2020 року за № 39793399, на строк 7 років, який діє до 09 грудня 2027 року, з автоматичним продовженням дії договору.
За користування земельною ділянкою у 2021 році орендодавці отримали від ПСП "Жовтень" як орендаря за новим договором орендну плату у сумі 7 979,5 грн кожний.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.