Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 619/2314/13-ц
провадження № 61-266св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт",
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2020 року у складі судді Овсяннікова В. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,
Встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" (далі - ТОВ "ФК "Фінрайт") звернулось до суду з заявою про заміну сторони позивача та стягувача.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") задоволені, стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у розмірі 851 630,68 грн та 3 444,00 грн судового збору.
29 квітня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Фінрайт" укладений договір про відступлення прав вимоги № GL3N217214, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Фінрайт" набуло усіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно з додатком № 1 договору, а саме передано права вимоги за кредитним договором від 03 березня 2008 року № 6/4/33/2008/840/Л/96 та за договором поруки від 03 березня 2008 року № 6/4/33/2008840-П/97, укладеного зі ОСОБА_2 .
Вказує, що рішення набрало законної сили, на поточний момент рішення боржниками не виконано, заборгованість не сплачено у зв`язку з чим просило здійснити процесуальне правонаступництво позивача ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Фінрайт" та замінити стягувача ПАТ "КБ "Надра" на правонаступника ТОВ "ФК "Фінрайт" у виконавчому провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 619/2314/13-ц.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року, заяву ТОВ "ФК "Фінрайт" задоволено.
Замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на стягувача ТОВ "ФК "Фінрайт" у виконавчому провадження з виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 березня 2013 року по справі № 619/2314/13-ц.
Судові рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що відповідно до вимог чинного законодавства заявником надано всі належні та допустимі докази, які підтверджують перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора, що є підставою для його заміни, як стягувача у виконавчому провадженні.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року скасовано.
Передати справу № 619/2314/13-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2020 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до вимог чинного законодавства заявником надано всі належні та допустимі докази, які підтверджують перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора, що є підставою для його заміни, як стягувача у виконавчому провадженні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином про час і місце розгляду заяви, фактично позбавив права на участь в судовому засіданні, позбавив права висловлювати свою позицію, доводи, надати докази та заперечення проти даної заяви.
Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2021 року, якою дану справу було передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції було зазначено, що даних про отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повістки про судове засідання 01 липня 2020 року матеріали справи не містять. Скасовуючи постанову Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року Верховним Судом було зазначено, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Проте, суд апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду у даній справі уваги не звернув, при новому розгляді справи не перевірив обставини неповідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо розгляду справи в суді першої інстанції та той факт, що матеріали справи не містять даних про отримання повістки про судове засідання 01 липня 2020 року, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Апеляційний суд, залишаючи без змін судове рішення першої інстанції, і не звернув уваги на вказану обов`язкову підставу для скасування судового рішення, не перевірив порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Судом апеляційної інстанції не були застосовані правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 316/1391/16-ц, від 28 серпня 2019 року у справі № 2-334/10, від 30 січня 2019 року у справі № 2-257/10.
Разом з цим, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження всупереч вимогам процесуального законодавства задовольнив заяву за відсутності доказів відступлення прав грошової вимоги за вказаним вище договором по відношенню до відповідачів, а суд апеляційної інстанції дані обставини не дослідив та неправомірно погодився з позицією суду першої інстанції, залишаючи поза увагою відсутність доказів відступлення прав грошової вимоги. Рішення про заміну сторони виконавчого провадження було прийняте без реального дослідження обставин справи та за відсутності належних та допустимих доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Котелевського районного суду Полтавської області.
11 липня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.