Постанова
Іменем України
05 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 607/16348/21
провадження № 61-3954св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року у складі судді Ромазан В. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 березня
2022 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (далі - Служба у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради), про визначення місця проживання дітей.
Позов мотивовано тим, що з 10 жовтня 2015 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. За час перебування сторін у шлюбі у них народились діти: син
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На час звернення із цим позовом тривав процес розірвання шлюбу між сторонами. При цьому позивач і відповідач не можуть дійти згоди щодо місця проживання їх дітей.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила визначити місце проживання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 березня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
908,00 грн.
Урахувавши всі обставини, які мають істотне значення для визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема висновок Служби
у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради щодо доцільності визначення місця проживання дітей із матір`ю, суд дійшов висновку про визначення їх місця проживання за місцем проживання матері
- ОСОБА_1 .
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що батько дитини, у разі визначення місця проживання дітей з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з дітьми, участі у вихованні дітей і може реалізувати свої права шляхом домовленості
з матір`ю дітей щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.
У резолютивній частині рішення суд першої інстанції визначив місце проживання дітей, зазначивши адресу проживання їх матері, а саме: указав конкретне місце проживання дітей: АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вказав,
що позивач ОСОБА_1 та її малолітні діти проживають за адресою:
АДРЕСА_1 . Це підтверджується довідкою Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 01 вересня 2021 року № 383 про склад сім`ї.
Службою у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради надано висновок від 22 жовтня 2021 року № 1153 щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх дітей із їх матір`ю ОСОБА_1 . Відповідно до змісту цього висновку при вирішенні питання про визначення місця проживання дітей службою у справах дітей, крім іншого, було обстежено та взято до уваги умови проживання малолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні суду конкретну адресу проживання малолітніх дітей разом з матір`ю.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність виключення
з резолютивної частини рішення конкретної адреси проживання дітей, оскільки це виходить за межі позовних вимог, апеляційний суд вважав необґрунтованими.
Представник позивача у суді апеляційної інстанції зазначала, що позивач не має наміру змінювати адресу проживання, у неї відсутнє інше житло та не змогла пояснити, яким чином вказівка конкретної адреси проживання порушує права ОСОБА_1 чи її малолітніх дітей.
Системне тлумачення пункту 1 статті третьої, дев`ятої Конвенції про права дитини, частини другої, третьої статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", статті 161 СК України дає підстави для висновку, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
В апеляційній скарзі відсутні доводи, яким чином виключення конкретної адреси проживання із рішення суду першої інстанції, яка була обстежена органом опіки і піклування та прийнята до уваги при наданні висновку, відповідає якнайкращим інтересам малолітніх дітей.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зазначення місця проживання дітей за конкретною адресою та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції шляхом виключення із резолютивної частини слів "в АДРЕСА_1 ".
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд не надав оцінки доводам позивача про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та порушив принцип диспозитивності. Суд лише зазначив, що оцінює вказані доводи критично, оскільки відсутня вказівка на те, яким чином визначення конкретної адреси проживання дітей порушує права позивача та її дітей;
суд апеляційної інстанції проігнорував норми частини першої статті 13, частини другої статті 264 ЦПК України. Упозовній заяві позивач просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею. Водночас рішенням суду першої інстанції визначено місце проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, суд першої інстанції усупереч пред`явленим позовним вимогам самостійно визначив конкретну адресу місця проживання дітей. Апеляційний суд безпідставно вважав таке рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним;
норми законодавства не містять положень про те, що місце проживання дитини має визначатись за конкретною адресою. На думку позивача, визначення місця проживання дитини полягає у тому з ким із батьків буде проживати малолітня дитина. Водночас законодавець, формулюючи норму частини першої статті 161 СК України, зробив акцент не на адресі проживання, а саме на відносинах між дитиною та одним із батьків, на добросовісності батька чи матері щодо виконання своїх обов`язків щодо дитини;
апеляційний суд помилково послався на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №725/4303/15-ц, відповідно до якого визначення місця проживання малолітньої дитини за конкретною адресою унеможливлює маніпуляції з боку того з батьків, з ким буде проживати дитина, зокрема проживати де завгодно, унаслідок чого батько дитини не буде мати змоги брати участь у її вихованні. У вказаній справі предметом судового розгляду було надання дозволу на виїзд дитини за кордон на постійне місце проживання без згоди батька, і саме в контексті обставин тієї справи, з метою унеможливлення протиправних дій щодо вивезенню дитини за кордон, суд відмовив у задоволенні таких позовних вимог. При цьому суд у вказаній справі не визначав місце проживання дитини;
суд апеляційної інстанції не врахував, що представник органу опіки й піклування не заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Водночас у висновку Служби у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради від 22 жовтня 2021 року №1151 вказано, що ОСОБА_1 самостійно виховує двох синів, систематично приділяє увагу питанню здоров`я дітей, їх розвитку та вихованню, а тому, враховуючи малолітній вік дітей, беручи до уваги їх індивідуальні та психологічні особливості, служба у справах дітей вважала, що найкращим інтересам дітей буде відповідати визначення місця проживання дітей разом з матір`ю. Таким чином, орган опіки й піклування не зазначав за якою конкретною адресою слід визначити місце проживання дітей.
Виходячи з доводів та вимог касаційної скарги, судові рішення оскаржуються в частині зазначення в рішенні суду першої інстанції місця проживання дітей за конкретною адресою матері. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
У червні 2022 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
встановлення місця проживання дітей з позивачем за зареєстрованою адресою її місця проживання ( АДРЕСА_1 ) унеможливить маніпуляції з боку матері дітей. У разі якщо така адреса не буде зазначена, то незрозуміло, куди приходити батькові до дітей, як ефективно виконати рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дітьми. Наразі відповідач не може брати ефективну участь у вихованні та спілкуванні з його малолітніми дітьми, оскільки позивач постійно створює йому перешкоди в участі у вихованні та спілкуванні з дітьми. Зокрема у провадженні Козівського районного суду Тернопільської області перебуває справа № 951/905/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітніми дітьми;
твердження особи, яка подала касаційну скаргу, про вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог, у зв`язку з визначення місця проживання неповнолітніх дітей за конкретною адресою є помилковими. Позивач просила визначити місце проживання дітей разом із нею. Суд першої інстанції встановив, що матір дітей проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса проживання матері неповнолітніх дітей зареєстрована у встановленому законом порядку та підтверджується довідкою Підгороднянської сільської ради від 01 вересня 2021 року № 383 про склад сім`ї. Крім того, Служба у справах дітей виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради здійснила обстеження умов проживання малолітніх дітей саме за цією адресою. Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції і проведення огляду органом опіки і піклування діти фактично проживали за вказаною адресою. Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про зазначення у резолютивній частині рішення суду конкретної адреси місця проживання дітей разом з матір`ю.