Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 757/28189/20-ц
провадження № 61-6264св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року у складі судді: Писанця В. А., та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позову
У липні 2020 року громадянин США ОСОБА_1 звернувся з позовом до громадянки України ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поруки від 06 грудня 2019 року.
Позов мотивований тим, що 06 грудня 2019 року між громадянином США ОСОБА_1 (кредитор) та громадянкою України ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки, посвідчений Войнарскою І. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 1675.
Заявою від 06 грудня 2019 року, зареєстрованою в реєстрі за № 1676, ОСОБА_2 , розуміючи значення своїх дій та перебуваючи при здоровому розумі, було стверджено та гарантовано, крім іншого те, що у разі невиконання умов за договором поруки від 06 грудня 2019 року остання передає у власність громадянину США ОСОБА_1, цілісний майновий комплекс збагачувальної фабрики з земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та гарантує збереження майна до повного розрахунку за вищевказаним договором.
Зобов`язання за основним договором боржником та/або поручителем не виконані, оплата вартості поставленого товару не здійснена, у зв`язку з чим, 04 травня 2020 року на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень за договором поруки від 04 травня 2020 року та в подальшому 05 червня 2020 року на адресу відповідача було направлено вимогу кредитора від 05 червня 2020 року за договором поруки від 06 грудня 2019 року, посвідченим Войнарскою І. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 1675.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 31 929 360,00 грн, що станом на 24 червня 2020 року за офіційним курсом Національного банку України складало 1 200 000,00 дол. США.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року позов громадянина США ОСОБА_1 до громадянки України ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2 на користь громадянина США ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 31 929 360 грн, що станом на 24 червня 2020 року за офіційним курсом Національного банку України складало 1 200 000 дол. США.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що представник відповідача в судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи, подавши заяву, у якій просила відкласти розгляд справи у зв`язку з зайнятістю 21 травня 2021 року у іншому судовому засіданні в Шевченківському районному суді міста Києва у справі № 761/21652/18, надавши на підтвердження цього повістку. Поряд із цим, зазначила, що в період з 02 червня 2021 року по 11 червня 2021 року вона буде перебувати у відпустці, не надавши тому підтвердження. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд першої інстанції вказав, що 06 грудня 2019 року між громадянином США ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 було укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарскою І. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1675. Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Договору поруки поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ТОВ "Генеральний резервний фонд", що виникли з договору (Контракту) № 190418/DR від 19 квітня 2018 року. За умовами статті 1 договору відступлення права вимоги (Цесії) від 17 жовтня 2019 року, укладеного між BLOOMFIELD OIL &CORP та громадянином США ОСОБА_1 , в порядку та на умовах, визначених договором, Цедент відступає Цесіонарію, а Цесіонарій набуває права вимоги, належні Цеденту, і стає кредитором по Контракту № 190418/DR відносно купівлі і продажу вугільного сорт/марка D від 19 квітня 2018 року, укладеному між Цедентом та ТОВ "Генеральний резервний фонд".
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 4.1 статті 4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно Основного договору у сумі в гривневому еквіваленті, що за офіційним курсом Національного банк України, яке на день підписання договору, становило 1 200 000,00 дол. США, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки. Згідно пункту 2.2. статті 2 Договору поруки строк виконання зобов`язання за Основним договором складає до 01 травня 2020 року. Згідно статті 4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно Основного Договору у сумі в гривневому еквіваленті, що за офіційним курсом Національного банк України, яке на день підписання договору, становило 1 200 000 дол. США, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки. Судом встановлено, що зобов`язання за Основним договором боржником та/або поручителем не виконані, оплата вартості поставленого товару не здійснена, у зв`язку з чим, 04 травня 2020 року позивач на адресу відповідача направив вимогу про усунення порушень за договором поруки від 04 травня 2020 року та 05 червня 2020 року вимогу кредитора за договором поруки від 06 грудня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарскою І. А., зареєстрованим в реєстрі за № 1675. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до статті 629 ЦК України. Оскільки відповідач не виконує умови договору в добровільному порядку, сума заборгованості за договором поруки у розмірі 31 929 360,00 грн, що станом на 24 червня 2020 року за офіційним курсом Національного банку України складало 1 200 000 дол. США підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва в складі судді: Литвинової І. В., від 07 грудня 2021 року, з урахуванням ухвали Печерського районного суду м. Києва в складі судді: Литвинової І. В. від 09 грудня 2021 року про виправлення описки, заяву про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що подану заяву про перегляд заочного рішення від 07 червня 2021 року представник відповідача мотивує тим, що взяти участь у судових засіданнях 21 травня 2021 року і 07 червня 2021 року у справі не мала можливості, у зв`язку із карантином через пандемію короновірусу, враховуючи, що вона є особою похилого віку, з інвалідністю ІІ групи безстроково, крім того, перебувала у відпустці з 02 червня 2021 року по 13 червня 2021 року, про що повідомляла суд завчасно. До того ж матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу жодної повістки, ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками. Судом встановлено, що позивач та її представник відповідача у судове засідання 07 червня 2021 року, про яке повідомлялися судом, не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили. 20 травня 2021 року представник ОСОБА_6 подала до Відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (загальна канцелярія суду) заяву, у якій просила відкласти розгляд справи і поряд із цим, зазначила, що у період з 02 червня 2021 року по 11 червня 2021 року вона буде перебувати у відпустці, не надавши доказів на підтвердження вказаного. Про причини неможливості з`явитися відповідача до суду не вказано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 - представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки відповідачка не виконує умови договору в добровільному порядку і сума заборгованості за договором поруки складає 31 929 360 грн, що станом на 24 червня 2020 року за офіційним курсом Національного банку України складало 1 200 000 дол. США, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана сума підлягала примусовому стягненню. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Аргументи учасників справи
08 липня 2022 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3., на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, в якій просила: оскаржені судові рішення скасувати та справу направити на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що клопотання було подане представником відповідача і одержане судом 20 травня 2021 року, що підтверджується штампом суду на самому клопотанні (с. 94 справи), вказане клопотання стосувалося перенесення судового засідання, яке мало відбутися наступного дня - 21 травня 2021 року на іншу дату. Станом на 20 травня 2021 року судове засідання 21 травня 2021 року ще не відбулося, а про призначення наступного засідання на 07 червня 2021 року ще не було нічого відомо, і суд призначив наступне засідання на 07 червня 2021 року за підсумками судового засідання 21 травня 2021 року, яке відбулося без участі представників сторін, що підтверджується довідкою суду від 21 травня 2021 року (с. 96 справи). При цьому, судова повістка-повідомлення про судове засідання на 07 червня 2021 року відповідачу не надсилалася і навіть судом не формувалася. В матеріалах справи наявні сформовані судові повістки-повідомлення про судове засідання на 07 червня 2021 року лише позивачу (с. 97 справи) та представнику позивача (с. 98 справи).
Зазначає, що в матеріалах справи міститься лише сформоване оголошення про виклик відповідача, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, від 25 травня 2021 року (с. 99 справи). Однак, відповідач не є особою, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. В матеріалах справи наявна копія сторінки паспорта відповідача (с. 34 справи) з відбитком штампу про зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того в матеріалах справи наявний витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва № 12837775 від 04 серпня 2020 року (с. 66 справи) про те, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За таких же обставин справи Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 635/3414/16-ц дійшов наступного висновку: "не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання й оголошення в пресі про засідання на 07 липня 2016 року, а саме - у газеті "Слобідський край" від 14 червня 2016 року, оскільки такий порядок повідомлення розрахований на відповідача, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого не відоме. Натомість у матеріалах справи міститься інформація адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС від 21 квітня 2016 року , що Особа 2 проживає за Адресою 1. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо справу (питання) розглянуто за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Належне повідомлення сторони про розгляд справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій принципу рівності сторін, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, суд апеляційної інстанції всупереч пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України не скасував в обов`язковому порядку заочне рішення суду першої інстанції, який розглянув справу за відсутності відповідача по справі, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду. Вказана обставина в даному випадку є безумовною підставою для скасування оскарженого заочного рішення.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 липня 2022 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18; від 14 квітня 2020 року у справі № 295/5047/18; від 29 січня 2020 року у справі № 635/3414/16-ц; від 13 серпня 2020 року у справі № 910/16919/19; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.