1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

11 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 646/3553/18

провадження № 61-20512св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., 

учасники справи:

позивач -  ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах недієздатного ОСОБА_2 ,

відповідач -  ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмету спору: опікунська рада Адміністрації Київського району Харківської міської ради, ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, у складі судді Єжова В. А., від 22 березня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., 

Котелевець А. В., Яцина В. Б., від 16 листопада 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до 

ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою.

Позовна заява мотивована тим, що їй та її недієздатному брату 

ОСОБА_2 , особі з інвалідністю І групи, опікуном якого вона є, в порядку спадкування після смерті матері належать 2/9 та 1/9 частини у чотирикімнатній квартирі, а інші 2/3 частини цієї квартири належать її дядьку ОСОБА_3 .

Вони із братом не мають можливості користуватись своєю власністю, у зв`язку з тим, що відповідач зайняв всю квартиру та не дає їм ключів від квартири.

Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , та виділити:

- у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким належать 2/9 та 1/9 частки у праві власності на квартиру, - житлову кімнату № 5, площею 14,4 кв. м, житлову кімнату № 6, площею 12,6 кв. м, балкон, площею 3 кв. м;

- у користування ОСОБА_3 , якому належить 2/3 частки у праві власності на квартиру, - житлову кімнату № 3, площею 10 кв. м, житлову кімнату № 4, площею 20,6 кв. м, вбудовану шафу (приміщення № 2), площею 2,8 кв. м, вхід до якої знаходиться у кімнаті № 3, балкон, площею 3 кв. м;

- у спільному користуванні залишити - коридор (приміщення № 1), 

площею 7,5 кв. м, кухню (приміщення № 7), площею 7,7 кв. м, вбиральню (приміщення № 9), площею 0,9 кв. м, ванну кімнату (приміщення № 6), площею 2 кв. м.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено наступний порядок користування квартирою 

АДРЕСА_2 :

- виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне користування: житлову 

кімнату № 5, площею 14,4 кв. м, житлову кімнату № 6, площею 12,6 кв. м, балкон, площею 3 кв. м;

- виділено ОСОБА_3 у користування: житлову кімнату № 4, 

площею 20,6 кв. м, житлову кімнату № 3, площею 10 кв. м, з вбудованою шафою (приміщення № 2), площею 2,8 кв. м, та балкон, площею 3 кв. м;

- у спільному користуванні всіх співвласників залишено: коридор (приміщення № 1), площею 7,5 кв. м, кухню (приміщення № 7), 

площею 7,7 кв. м, вбиральню (приміщення № 9), площею 0,9 кв. м, ванну кімнату (приміщення № 6), площею 2 кв. м.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що запропонований позивачем варіант користування квартирою відповідає як інтересам недієздатної особи з інвалідністю, так і часткам власників. При цьому відступлення від розміру ідеальних часток є незначним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визначити наступний порядок користування спірною квартирою, виділивши:

- у користування ОСОБА_1 , якій належать 2/9 частки у праві власності на квартиру, - житлову кімнату АДРЕСА_3 , площею 14,4 кв. м, балкон, 

площею 3 кв. м;

- у користування ОСОБА_3 , якому належить 2/3 частки у праві власності на квартиру, - житлову кімнату № 3, площею 10 кв. м, житлову кімнату № 4, площею 20,6 кв. м, житлову кімнату № 6, площею 12,6 кв. м, вбудовану шафу (приміщення № 2), площею 2,8 кв. м, вхід до якої знаходиться у кімнаті № 3, балкон, площею 3 кв. м;

- у спільному користуванні залишити - коридор, площею 7,5 кв. м, кухню, 

площею 7,7 кв. м, вбиральню, площею 0,9 кв. м, ванну кімнату, 

площею 2 кв. м.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15 грудня 2021 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 березня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду. У липні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 333/3048/16-ц, від 18 березня 

2020 року у справі № 405/3475/15-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі 

№ 523/1103/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 759/3860/17, від 09 липня 2020 року у справі № 761/7927/17, від 17 грудня 2019 року у справі 

№ 486/171/18, від 18 березня 2020 року у справі № 495/3293/17, 

від 18 жовтня 2018 року у справі № 756/9713/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/12779/17, від 03 жовтня 2018 року у праві № 363/928/16-ц, 

у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі 

№ 6-1500цс15, від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 (пункт 1 

частини другої статті 389 ЦПК України).

Наголошує, що порядок користування передбачає визначення приміщень для індивідуального користування, а не їх виділ, шляхом поєднання часток співвласників. При проведенні розрахунку враховується як житлова, так і загальна площа.

Стверджує, що порядок користування житловими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення відповідають за розмірами часткам цих осіб у вказаному майні.

Звертає увагу, що судами попередніх інстанцій встановлено порядок користування квартирою без проведення будь-яких розрахунків часток співвласників та фактично виділено  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщення, розмір яких більше їх часток у праві власності на квартиру, при тому, що вони забезпечені іншим житлом.

Вказує, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували частку квартири після смерті своєї матері, за життя якої був визначений порядок користування квартирою за усною домовленістю, за яким вона користувалась 

кімнатою АДРЕСА_3 , площею 14,4 кв. м, а іншими кімнатами користувався відповідач разом з батьком. У цих кімнатах відповідачем було проведені ремонтні роботи. На теперішній час в квартирі проживає ОСОБА_3 разом з дружиною, їх дочка зі своїм чоловіком та малолітньою дитиною.

При встановленні порядку користування суд фактично порушив інтереси відповідача та його сім`ї, надавши окремі кімнати для проживання 

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які за площею значно більше їх ідеальних часток.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності: 

- ОСОБА_1 , 2/9 частини квартири, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 грудня 2010 року; 

- ОСОБА_2 , 1/9 частина квартири, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 грудня 2010 року;

- ОСОБА_3 , 2/3 частини квартири, з яких 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19 жовтня 1999 року, 

1/3 частина на підставі договору дарування від 06 березня 2013 року.

Згідно із технічним паспортом від 29 вересня 2010 року зазначена квартира складається із чотирьох житлових кімнат, житловою площею 57,6 кв. м, а саме: кімната № НОМЕР_2 , площею 10 кв. м, кімната № 4, площею 20,6 кв. м, 

кімната № 5, площею 14,4 кв. м, кімната № 6, площею 12,6 кв. м.

Кімнати № 5 та № 6 мають окремі виходи до коридору (приміщення № 1), площею 7,5 кв. м, кімнати № 3 та № 4 є суміжними, окремий вихід до коридору має кімната № 4.

Квартира має кухню (приміщення № 7), площею 7,7 кв. м, вбиральню (приміщення № 9), площею 0,9 кв. м, ванну кімнату (приміщення № 6), площею 2 кв. м, коридору (приміщення № 1), площею 7,5 кв. м, вбудовану шафу (приміщення № 2), площею 2,8 кв. м, вхід до якої знаходиться у 

кімнаті № 3.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи та рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2004 року в справі № 2-15051/01 визнаний недієздатним.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2010 року в справі № 2о-291/10/16 опікуном ОСОБА_2 призначено його сестру 

ОСОБА_1 .

Судами встановлено, що право власності на спірну квартиру набуто 

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті матері. Порядок користування квартирою між співвласниками не визначався, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають доступу до квартири, яку займає ОСОБА_3 .

Позиція Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту