ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 353/157/20
провадження № 61-17801св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Тлумацька центральна районна лікарня" Тлумацької районної ради Івано-Франківської області,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 4 серпня 2020 року, ухвалене у складі судді Лущак Н. І., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна районна лікарня" Тлумацької районної ради Івано-Франківської області (далі - КНП "Тлумацька ЦРЛ") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що 27 липня 1984 року прийнята на роботу в Тлумацьку центральну районну лікарню (КНП "Тлумацька центральна районна лікарня") та на момент звільнення працювала на посаді медичної сестри протитуберкульозного кабінету поліклініки. Вказувала, що має середню спеціальну освіту з кваліфікацією медична сестра. Перед звільненням проходила атестацію та їй підтверджено вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності "Сестринська справа".
Наказом головного лікаря КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 12-к від 3 лютого 2020 року її звільнено з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Цього ж дня вона ознайомилась з наказом та отримала трудову книжку.
Вважає своє звільнення з роботи незаконним, оскільки відповідачем при звільненні на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України не дотримано трудового законодавства, зокрема, вимог статті 49-2 КЗпП України.
Зазначає, що на день її звільнення був чинним штатний розпис Тлумацької ЦРЛ від 1 січня 2020 року, яким передбачено посади медсестри протитуберкульозного кабінету в/к - 1,5 штатної посади, медсестри протитуберкульозного кабінету б/к - 0,5 штатної посади. А штатний розпис, в якому відсутня штатна посада медсестри протитуберкульозного кабінету, введено в дію 1 березня 2020 року, тобто після її звільнення.
На думку позивача, медичні сестри, які залишились працювати в
КНП "Тлумацька ЦРЛ", не мали кваліфікації медичної сестри вищої категорії, тому вона мала переважне право на залишення на роботівідповідно до частини другої статті 42 КЗпП України.
Крім того, внаслідок звільнення з посади відбулися негативні зміни в повсякденному житті позивача. Звільнення вплинуло на реалізацію її життєвих планів, призвело до порушення звичного ритму життя, загострення захворювань. Позивач вважає, що незаконним звільненням їй завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 3 000 грн.
За таких обставин просила поновити її на посаді медичної сестри протитуберкульозного кабінету КНП "Тлумацька ЦРЛ"; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 лютого 2020 року до дня поновлення на роботі та 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 4 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в КНП "Тлумацька ЦРЛ" дійсно мало місце масове скорочення чисельності та штату працівників.
ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, що не заперечував у судовому засіданні представник. Позивачу не запропоновано іншої роботи КНП "Тлумацька центральна районна лікарня" у зв`язку з відсутністю вакантних посад медичних сестер. Крім того,
ОСОБА_1 не мала переважного права на залишення на роботі та членом профспілкової організації не була.
За таких обставин місцевий суд дійшов висновку про додержання відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 4 серпня 2020 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 4 серпня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 2 серпня 2018 року у справі № 465/2454/16-ц (провадження № 61-902св18), про те, що "відповідно до статті 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 від 22 червня 1982 року "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця" тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці".
Крім того, на день її звільнення у штатному розписі КНП "Тлумацька ЦРЛ" були дві посади медичної сестри протитуберкульозного кабінету, що вказує на порушення відповідачем норм трудового законодавства.
Відповідно до копії посвідчення № 60 від 20 жовтня 2017 року вона пройшла атестацію та підтвердила вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Сестринська справа", але суди не врахували, що медичні сестри, які залишились працювати в КНП "Тлумацька ЦРЛ", мають нижчу кваліфікацію за спеціальністю, тому вона відповідно до частини першої статті 40 КЗпП України мала переважне право залишення на роботі.
На думку заявника, відповідач при її звільненні не виконав встановленого статтею 49-2 КЗпП України обов`язку запропонувати їй всі вакансії
(за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку вона може виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо), які існували в КНП "Тлумацька ЦРЛ" на день звільнення працівника. Відмовивши у задоволенні позову, суди не надали належної оцінки встановленим обставинам та не врахували висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду
у постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17
(провадження № 11-431асі18), Верховним Судом у постановах від 6 травня
2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18) та від 11 квітня 2018 року у справі № 520/10385/16-ц (провадження № 61-11801св18) і Верховним Судом України у постанові від 1 липня 2015 року у справі № 6-491цс15 та
від 1 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи
заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 вересня
2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18), Верховним Судом у постановах від 2 серпня 2018 року у справі № 465/2454/16-ц (провадження
№ 61-902св18), від 6 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження
№ 61-38337св18), від 11 квітня 2018 року у справі № 520/10385/16-ц (провадження № 61-11801св18) та Верховним Судом України у постанові
від 1 липня 2015 року у справі № 6-491цс15 і від 1 квітня 2015 року у справі
№ 6-40цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1 в 1984 році закінчила Ленінградське обласне медичне училище та їй присвоєно кваліфікацію "медична сестра", що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_1 від 29 липня 1984 року.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 суди встановили, що ОСОБА_1 з 27 липня1984 року працювала у Тлумацькій центральній районній лікарні Івано-Франківської області, з 3 січня 1989 року переведена на посаду медичної сестри протитуберкульозного кабінету поліклініки, а з 1 липня 2016 року - на посаду медичної сестри протитуберкульозного кабінету поліклініки на 0,75 ставки.
20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 пройшла атестацію в атестаційній комісії при обласному фтизіопульмонологічному центрі і їй підтверджено кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Сестринська справа", про що свідчить копія посвідчення № 60 від 20 жовтня 2017 року.
Суди встановили, що у зв`язку з проведенням медичної реформи в Україні рішенням Тлумацької районної ради Івано-Франківської області від 23 травня 2019 року на підставі Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров`я" проведено реорганізацію Тлумацької центральної районної лікарні Івано-Франківської області шляхом перетворення даної бюджетної установи в КНП "Тлумацька ЦРЛ".
18 листопада 2019 року на оперативній нараді у виконуючого обов`язки директора КНП "Тлумацька ЦРЛ" вирішувалось питання вивільнення штатних посад у зв`язку з підготовкою до реформи в охороні здоров`я вторинного рівня, фінансування КНП "Тлумацька ЦРЛ" Національною службою здоров`я України. У зв`язку з надлишком ліжкового фонду погоджено скоротити 20 ліжок терапевтичного відділення № 2 у селі Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області і вивільнити штатні посади в кількості 12,75 ставок. За погодженням керівників структурних підрозділів прийнято рішення скоротити посади у відділеннях і вивільнити медичних працівників, зокрема, у відділі поліклініки 2,0 ставки медичної сестри протитуберкульозного кабінету.
Наказом КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 24 від 26 листопада 2019 року попереджено персонально медичних працівників, в тому числі і ОСОБА_1 , про наступне звільнення із займаних посад через два місяці від дня попередження відповідно
до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. З вказаним наказом позивач ознайомлена 27 листопада 2019 року.
Крім того, наказом КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 39-к від 28 листопада 2019 року скорочено терапевтичне відділення № 2 у селі Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області і вивільнено штатні посади, всього 12,75 ставки; скорочено штатні посади у відділеннях, зокрема у поліклініці КНП "Тлумацька ЦРЛ" скорочено 2,0 ставки медичної сестри протитуберкульозного кабінету, всього - 14,75 ставки.
29 листопада 2019 року КНП "Тлумацька ЦРЛ" подано до територіального органу Державної служби зайнятості України інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (форма № 4-ПН) за № 266/02-12; зазначено дату наказу про попередження про заплановане вивільнення - 26 листопада 2019 року та заплановану дату вивільнення працівників (лікар акушер-гінеколог - 2 особи, лікар-терапевт -
1 особа, медична сестра - 22 особи, акушерка - 2 особи, медична сестра з масажу - 2 особи, молодша медична сестра - 28 особи, кухар - 1 особа) -
3 лютого 2020 року.
Суди встановили, що 29 січня 2020 року КНП "Тлумацька ЦРЛ" звернулося до голови профкому КНП "Тлумацька ЦРЛ" з поданням № 48/02-12 про надання дозволу на вивільнення працівників у зв`язку із скороченням чисельності штату відповідно до статті 40 КЗпП України. Серед працівників, які підлягали вивільненню, зазначено і ОСОБА_1 .
З копії протоколу засідання профспілкової організації КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 2 від 30 січня 2020 року суди встановили, що питання згоди на звільнення з роботи медичних сестер протитуберкульозного кабінету ОСОБА_1 та ОСОБА_3 профспілковим комітетом не розглядалося, оскільки вони з січня 2017 року добровільно вийшли з профспілки працівників охорони здоров`я.
Відповідно до штатного розпису КНП "Тлумацька центральна районна лікарня" на 1 січня 2020 року загальна кількість штатних посад складала 511,50, зокрема: лікарський персонал - 115, середній медичний персонал - 198,75, молодший медичний персонал - 105,75, інші - 92. У вказаному штатному розписі наявні посади - медична сестра протитуберкульозного кабінету в/к - 1,5 штатних посад та медична сестра протитуберкульозного кабінету б/к - 0,5 штатної посади.
Наказом КНП "Тлумацька центральна районна лікарня" № 12-к від 3 лютого
2020 року, зокрема, ОСОБА_1 звільнено з посади медичної сестри протитуберкульозного кабінету поліклініки на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності штату з 3 лютого 2020 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку та компенсації за 12 календарних днів відпуски.
Згідно зі штатним розписом КНП "Тлумацька ЦРЛ" на 1 березня 2020 року загальна кількість штатних посад підприємства становить 425,50, зокрема: лікарський персонал - 95,75, середній медперсонал - 165,00, молодший медперсонал - 79,25, інші - 85,50, тобто скорочено 86 штатних посад. Дві посади медичної сестри протитуберкульозного кабінету в новому штатному розписі відсутні.
Зі змісту повідомлення КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 481/02-12 від 3 серпня
2020 року судами встановлено, що на період звільнення медичної сестри ОСОБА_1 вакантні посади медичних сестер були відсутні.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.