У Х В А Л А
04 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 204/2321/22
Провадження № 14-48цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Штелик С. П.,
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року в складі судді: Книш А. В. та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2022 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулася з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. ОСОБА_1 просила: зобов`язати Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві доповнити поновлений актовий запис про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацією про те, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення, та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року залишено без руху до надходження справи.
Ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху мотивована тим, що до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Тобто, апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Оскільки апеляційну скаргу подано без додержання вимог ЦПК України, суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без руху з повідомленням про це скаржника до витребування справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року повернуто.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга не містить підпису особи, що її подала. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Тому колегія суддів вважала, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
У червні 2022 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2022 року, в якій просила оскаржені ухвали скасувати; ухвалити постанову про направлення справи до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди зобов`язані перевіряти процесуальні документи, подані на електронну адресу суду з підписанням ЕЦП. Відповідна постанова Верховного Суду по справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22), прийнята 03 травня 2022 року. Якщо документи подаються учасниками справи в суд або направляються іншим учасникам справи в електронній формі, вони скріплюються (підписуються) електронним цифровим підписом (ЕЦП) учасника справи або його представником.
Зазначає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, подача, реєстрація, направлення процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та направлення матеріалів справи здійснюється в паперовій формі. Альтернативним зверненням учасників справи з позовними заявами, скаргами та іншими, визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі і підписаними безпосередньо учасниками справи або їх представниками, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням (підписом) учасника справи або його представника та подання такого документа через електронний кабінет. Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами в суд шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням (підписанням) таких документів власним електронним підписом учасника справи. Суд апеляційної інстанції, помилково дійшов висновку, що апеляційна скарга не підписана заявником або його представником та проігнорував норми чинного законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , в частині оскарження ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , в частині оскарженняухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
22 червня 2022 року ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину третю статті 403 ЦПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів керувалася такими міркуваннями.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану.
Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, пандемії коронавірусу COVID-19, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами.
Слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа. Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію особи, втім електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний. Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та суперечить частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є вимогою належного оформлення апеляційної скарги чи будь-якого іншого процесуального документа. По своїй суті це лише один із способів звернення до суду, який з урахуванням системного тлумачення абзацу 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України, частин п`ятої та шостої статті 43 ЦПК України є обов`язковим виключно для осіб, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Тлумачення частини другої статті 14 ЦПК України свідчить, що звернення особи до суду в інший спосіб без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є підставою для обов`язкової реєстрації відповідного процесуального документу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день його надходження та не є підставою для поверненні такого документа.
Звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаним електронним цифровим підписом є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Наявність в судів офіційних електронних адрес, з урахуванням принципу пропорційності, свідчить, що направлення підписаного електронного процесуального документа на офіційну, загальновідому, електронну адресу суду є безпосереднім зверненням до суду з письмовим документом та зумовлює обов`язкове прийняття судами електронних процесуальних документів, які направлені на офіційну електронну адресу суду та відповідають вимогам частини восьмої статті 43 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що в практиці Верховного Суду сформувалося два підходи щодо допустимості/ недопустимості звернення до суду з електронним процесуальним документом, який підписаний електронним підписом, шляхом направлення його на офіційну електронну адресу суду.
Перший: звернення до суду з електронним процесуальним документом шляхом направлення його на офіційну електронну адресу суду є належним та допускається. Відповідний правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 530/1727/16-ц (провадження № 61-47059сво18), у пунктах 48-49 Великої Палати Верховного Суду постанови від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 (провадження № 14-651цс19), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2020 року по справі № 226/1863/2018 (провадження № 61-45602св18), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року в справі № 530/544/16-ц (провадження № 61-17630св20) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року в справі № 530/544/16-ц (провадження № 61-17630св20).