1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

9 серпня 2022 року

м. Київ

 

справа № 554/7483/16-к

провадження № 51-143км17

 

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

 

головуючого                                              Ємця О.П.,

суддів                                                                      Кишакевича Л.Ю., Щепоткіної В.В.,

 

за участю:

секретаря судового засідання             Глушкової О.О.,

прокурора                                                   Єременка М.В.,

 

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170000000344, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), 

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Так,  ОСОБА_1 інкримінувалося те, що він, обіймаючи посаду слідчого, відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області, виконуючи функції представника влади, у період часу з 15 листопада 2014 року до 23 серпня 2015 року вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_2 на суму 163 460 гривень.

Так, 22 вересня 2014 року ОСОБА_1 було доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014170010000536 за ч. 1 ст.190 КК України за фактом неповернення ОСОБА_2 10 000 доларів США, які останній позичив у ОСОБА_3 для придбання автомобіля «NISSAN PRIMERA», д.н.з. НОМЕР_1 .

За дорученням ОСОБА_1 , на підставі рішення суду про надання дозволу на проведення обшуку в помешканні ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 , 14 листопада 2014 року працівники ВКР ПМУ УМВС України в Полтавській області провели обшук, у ході якого вилучили вказаний автомобіль і доставили до Полтавського міського управління УМВС України, що на вул. Сковороди, 2-6 у м. Полтаві.

15 листопада 2014 року ОСОБА_1 відповідною постановою визнав автомобіль «NISSAN PRIMERA», д.н.з. НОМЕР_1 , речовим доказом. 

Водночас у порушення пунктів 10, 11 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі - Порядок), ОСОБА_1 не надав відповідальній особі Полтавського МУ УМВС України в області протокол обшуку помешкання ОСОБА_2 і вилучення транспортного засобу від 14 листопада 2014 року для взяття його на облік (внесення відповідного запису до книги обліку речових доказів), та в порушення вимог ч. 2 ст. 100 КПК України і пунктів 5, 20 Порядку не забезпечив належного зберігання транспортного засобу, а залишив його на території, прилеглій до Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, куди мали безперешкодний доступ сторонні особи.

У ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014170010000536 ОСОБА_2 неодноразово звертався до ОСОБА_1 з клопотаннями про повернення вилученого в нього автомобіля, в яких зазначав, що автомобіль зберігається в неналежних умовах, що призводить до його псування, а він є законним власником цього транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про його реєстрацію.

10 лютого 2015 року процесуальний керівник у кримінальному провадженні - старший прокурор прокуратури міста Полтави Куролес Є.В. надав ОСОБА_1 вказівки в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України закрити кримінальне провадження в термін до 14 лютого 2015 року у зв`язку з відсутністю достатніх доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та вирішити питання щодо повернення автомобіля «NISSAN PRIMERA», д.н.з. НОМЕР_1 , власнику.

ОСОБА_1 усупереч вимогам ч. 4 ст. 40 КПК України проігнорував вказівки прокурора.

Крім того, усвідомлюючи, що речовий доказ - автомобіль «NISSAN PRIMERA», д.н.з. НОМЕР_1 , зберігається з порушенням вимог ч. 2 ст. 100 КПК і п. 20 Порядку, виконання яких є неможливим унаслідок відсутності договору між Полтавським МУ УМВС України в Полтавській області та ДП МВС України «Інформ-Ресурси» про зберігання вилучених транспортних засобів на спеціальному майданчику, тобто зберігання речового доказу неможливе без зайвих труднощів, а також те, що речовий доказ не містить слідів кримінального правопорушення, не виконав вимоги п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України і не повернув речовий доказ власнику, при наявності можливості вчинення таких дій без шкоди для кримінального провадження. 

Уночі 24 серпня 2015 року невідомі особи викрали автомобіль ОСОБА_2 з території, прилеглої до Полтавського МУ УМВС України, що на вул. Сковороди, 2-6 у м. Полтаві.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2017 року ОСОБА_1 виправдано за ч. 1 ст. 367 КК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 07 листопада 2017 року виправдувальний вирок щодо  ОСОБА_1 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2022 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 , а виправдувальний вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Аргументуючи свою позицію, зазначає, що: 


................
Перейти до повного тексту