1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

04 серпня 2022 року

м. Київ

 

справа № 524/3078/19

провадження № 51-4993 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 

Касаційного кримінального суду у складі:

 

головуючого судді                        Марчук Н.О.,

суддів:                                              Короля В.В., Макаровець А.М., 

за участю:

секретаря судового 

засідання                                         Чорнобривця В.В., 

прокурора                                       Матолич М.Р.,

захисника                                       Коротченка О.П. (у режимі відеоконференції),

засудженого                                  ОСОБА_1 ,

 

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Коротченка О.П. на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2021 року стосовно 

 

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця 

 

АДРЕСА_1 ),

 

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 ухвалено виконувати самостійно.

28 липня 2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання, як на доказ вини ОСОБА_1 , на протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 лютого 2019 року за участю потерпілого ОСОБА_2 та на показання свідків-понятих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в частині, що стосується цієї слідчої дії. 

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 лютого 2019 року приблизно о 01 год 40 хв, перебуваючи на вул. Івана Мазепи, 2/34 у м. Кременчуці Полтавської області, застосувавши фізичне насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно, відкрито заволодів належним потерпілому ОСОБА_2 мобільним телефоном «iPhonePlus», спричинивши останньому майнової шкоди на суму 5600 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Коротченко О.П., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильну правову оцінку обставин, просить їх скасувати, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що під час судового розгляду судовими інстанціями дана неправильна оцінка обставинам, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було безпідставно засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України. Посилається на те, що працівники поліції незаконно перевірили кишені ОСОБА_1 та фактично затримали його підзахисного 16 лютого 2019 року. Крім того, вказує на те, що ряд доказів у кримінальному провадженні було зібрано після закінчення строку досудового розслідування.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальне провадження - закрити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без зміни.

Мотиви Суду

Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Статтею 438 КПК України передбачено, що неправильна оцінка обставин, які стосуються невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів касаційного суду виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 

За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. 

Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У поданій касаційній скарзі захисник ставить питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.

Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.  

При цьому суд першої інстанції урахував показання:

- потерпілого ОСОБА_2 про те, що о 02 год 15 лютого 2020 року він перебував зі своїм товаришем ОСОБА_5 у дворі будинків на вул. І. Мазепи в м. Кременчуці Полтавської області. Відійшовши від товариша, щоб викликати таксі, та набравши номер служби таксі, відчув удар у праву частину голови, від чого впав, а телефон випав з рук. ОСОБА_1 схопив телефон та побіг у бік сміттєвих баків. Наступного дня він телефонував на свій номер, але слухавку ніхто не брав, тому написав повідомлення, що хоче повернути телефон за винагороду в сумі 1000 грн. Через деякий час йому передзвонив ОСОБА_1 та запропонував зустрітись. Під час зустрічі ОСОБА_1 телефон йому не показав, але просив за нього 1500 грн. Оскільки коштів у нього не було, він запропонував піти до «Приватбанку» зняти гроші. Коли він почав дзвонити, то ОСОБА_1 втік, тому він знову подзвонив до ОСОБА_1 та домовився з ним зустрітись в районі магазину «Сударь». Після чого він викликав поліцію. Під час їхньої зустрічі ОСОБА_1 було затримано працівники поліції. Крім того, потерпілий зазначив про те, що впізнав ОСОБА_1 як особу, яка напала на нього та забрала телефон, одразу ж як зустрівся з ним;


................
Перейти до повного тексту