1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

04 серпня 2022 року

м. Київ

 

справа № 734/4331/18

провадження № 51-5263 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 

Касаційного кримінального суду у складі:

 

головуючого судді                                   Марчук Н.О.,

суддів:                                                          Короля В.В., Макаровець А.М., 

за участю:

секретаря судового засідання              Чорнобривця В.В, 

прокурора                                                  Матолич М.Р., 

захисника                                                  Гринь Л.В. (у режимі відеоконференції),

 

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Гринь Л.В. на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року стосовно 

 

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Остер Козелецького району

Чернігівської області, який проживає за адресою: 

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року, ОСОБА_1 засуджено за:

- ч. 3 ст. 186 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч. 3 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією усього належному йому майна.

Цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і виправдано.

Судові рішення в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України в касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1  09 липня 2018 року приблизно о 17 год, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи в с. Шуляки Козелецького району Чернігівської області, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, через вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_2 вказаного населеного пункту, який належить ОСОБА_2 , та, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, відкрито заволодів майном ОСОБА_2 , спричинивши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 3590 грн.

Крім того, ОСОБА_1 01 серпня 2018 року приблизно о 17:30, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи в с. Шуляки Козелецького району Чернігівської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, через вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_3 вказаного населеного пункту, який належить ОСОБА_3 , вчинив на потерпілого розбійний напад, заподіявши останньому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та заволодів майном ОСОБА_3 , спричинивши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 580 грн.

Крім того, ОСОБА_1 06 вересня 2018 року приблизно о 18 год, перебуваючи в с. Косачівка Козелецького району Чернігівської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, через вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_4 вказаного населеного пункту, який належить ОСОБА_4 , вчинив на потерпілого розбійний напад, заподіявши останньому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та заволодів майном ОСОБА_4 , спричинивши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 12731,15 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Гринь Л.В., не погоджуючись із судовими рішеннями через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції: 

- безпідставно визнав ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки надані стороною обвинувачення докази не доводять поза розумним сумнівом винуватість її підзахисного в інкримінованих злочинах;

- неправомірно відхилив клопотання сторони захисту про повторний допит свідка ОСОБА_5 , допит свідка ОСОБА_6 , приєднання у якості доказу акту від 04 листопада 2018 року та двох відеофайлів за участю потерпілого ОСОБА_4 , тим самим порушивши принцип змагальності сторін і свободи в поданні до суду своїх доказів, що є порушенням права на захист; 

- безпідставно не визнав недопустимим протокол обшуку автомобіля від 08 вересня 2018 року, оскільки на час проведення вказаної процесуальної дії було порушено право ОСОБА_1 на захист та застосовано до нього фізичний тиск з боку працівників поліції;

- безпідставно не визнав недопустимим доказом протоколи впізнання за фотознімками потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки надані на впізнання фотознімки містили різкі відмінності.

Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на доводи її апеляційної скарги та безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальне провадження - закрити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без зміни.

Мотиви Суду

Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У касаційній скарзі захисник покликається, в тому числі, на істотне порушення кримінального процесуального закону.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами статей 370419 КПКУкраїни в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального прав з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.


................
Перейти до повного тексту