Постанова
іменем України
09 серпня 2022 року?
м. Київ
справа № 288/45/20
провадження № 51-1645км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?
головуючого Лагнюка М.М.,?
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:?
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
захисника Оверчук Ю.О.,
прокурора Зленка О.В.,
потерпілої
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ,
представника потерпілої
ОСОБА_2 Ревуцького С.Б.,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Оверчук Ю.О. на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060270000256 від 12 жовтня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинського Житомирської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалено строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу затримання, а саме з 12 жовтня 2019 року.
Ухвалено залишити незмінним запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі пункту 2 частини 4 статті 183 КПК до набрання вироком законної сили.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 34337, 29 грн та моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн; на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 27324,60 грн та моральну шкоду в сумі 500 000 грн; на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 12018,47 грн.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
12 жовтня 2019 року о 00:00 ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Seat» моделі «Ibiza», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить останньому на праві власності, рухався ним автодорогою «Ставище - Попільня» зі сторони с. Квітневого Попільнянського району Житомирської області у напрямку смт. Попільні Житомирської області.
Рухаючись вказаним транспортним засобом на 66 км.+650 м. автодороги «Ставище - Попільня», поблизу с. Попільні Попільнянського району Житомирської області водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, не врахував дорожні умови та дорожню обстановку, а в порушення вимог п. 12.1 вказаних Правил дорожнього руху України, під час вибору швидкості не врахував дорожню обстановку і стан свого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив занос свого автомобіля та здійснив виїзд за межі проїзної частини, де автомобіль здійснив зіткнення із нерухомою перешкодою у вигляді дерева.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_4 загинула на місці дорожньо-транспортної пригоди, та ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у медичному закладі, отримавши під час дорожньо-транспортної пригоди тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2021 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що судом допущено суперечливі висновки, які шляхом штучного спотворення позиції засудженого призвели до не застосування обставини, що пом`якшує покарання, передбаченої частини 1 статті 66 КК, а саме: щире каяття, оскільки він підтвердив, що керував транспортним засобом, внаслідок того, що втратив можливість керувати транспортним засобом, не впорався з керуванням, в чому і визнав свою вину, щиро розкаявся та висловив своє розкаяння потерпілим.
Крім того, захисник стверджує, що на підставі досліджених доказів та показань свідків, не застосовано обставину, що пом`якшує покарання, передбачену частиною 2-1 статті 66 КК, а саме: надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Також, сторона захисту спростовує висновки суду про відсутність пом`якшуючих покарання обставин, так як суду не було надано доказів перерахування потерпілій коштів в сумі 22000 грн зі сторони засудженого,показаннями потерпілої та обвинувальним актом. Вважає, що добровільність відшкодування шкоди розглядається як обставина незалежно від того, коли шкода була компенсована.
Захисник стверджує, що не підлягав використанню, як доказ, акт медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки був проведений до внесення відомостей до ЄРДР, а показання свідків вважає неналежними доказами. Також вважає, що суд першої інстанції не вказав, якими нормами керувався, коли погоджувався з досудовою доповіддю, а залишення касаційної скарги без зміни є істотним порушенням процесуального закону.
У запереченнях представник потерпілої ОСОБА_2 - Ревуцького С.Б. просить залишити касаційну скаргу захисника засудженого без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора та потерпілої сторони, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 2 статті 433 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за частиною 3 статті 286 КК у касаційній скарзі захисником не оспорюються, а тому не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що судами не були визнані обставинами, що пом`якшують засудженому показання, а саме: щире каяття, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди, а також неможливість використання як доказ акт медичного огляду, є неспроможними.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обтяжуючі покарання обставини, серед яких тяжкі наслідки злочину у виді загибелі двох неповнолітніх в стані алкогольного сп`яніння, дані про особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, думку потерпілих, які наполягали на найсуворішому покаранні, а також ту, обставину, що обвинувачений добровільно ні матеріальну, ні моральну шкоду потерпілим не відшкодував. При цьому, суд не погодився із матеріалами досудової доповіді щодо міри покарання засудженому, яка складена, виходячи з позитивних характеристик обвинуваченого без врахування всіх обставин справи.
Суд першої інстанції вважав, що показання надані суду ОСОБА_1 є його способом захисту, спрямованим на уникнення покарання за вчинений злочин, його поведінка в ході досудового розслідування, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, надавати зразки крові на вміст алкоголю, надавати покази з мотиву перебування в шоковому стані, були спрямовані на перешкоджання встановленню істини у справі.
Суд першої інстанції критично оцінив показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомляли про невжиття засудженим алкогольних напоїв, які спростував показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не мали підстав обмовляти ОСОБА_1 , та іншими доказами, як: показаннями свідків, які бачили, як ОСОБА_1 та ОСОБА_7 купували в магазині «Океан» пляшку рому, показаннями самого свідка ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_1 , які підтвердили суду купівлю у вказаному магазині пляшки рому «Капітан Морган», відеозаписом з магазину «Океан», а також протоколами огляду місця події, в ході якого було вилучено пляшку рому «Капітан Морган» з кафе Кунжут 12 жовтня 2019 року та якої не було в салоні автомобіля на момент ДТП, актом огляду на стан сп`яніння, згідно якого у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, в тому числі запах алкоголю з порожнини рота, які в сукупності надали суду підстави вказувати на перебування ОСОБА_1 у момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння.
Суд першої інстанції також критично оцінив показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо того, що вони перед поворотом, де сталося ДТП побачили щось, звірятко чи щось схоже на собаку, що вискочило перед автомобілем, після чого відбувся занос автомобіля та сталося ДТП, оскільки вони є непослідовними, нечіткими, не узгоджуються з іншими доказами дослідженими судом, суперечать протоколу слідчого експерименту, не підтверджені жодними доказами та вважав вказану зміну показів в цій частині спрямованими на пом`якшення покарання ОСОБА_1 , з яким вони перебували у дружніх стосунках, та враховував їхні показання дані під час проведення з ними слідчих експериментів, де вони одразу після ДТП розповіли про обставини ДТП, при цьому на запитання слідчого чітко повідомили, що перешкод для руху автомобіля не було.
Твердження захисту щодо сумніву в об`єктивності показань свідка ОСОБА_11 суд першої інстанції спростував показаннями свідка ОСОБА_7 та самого засудженого, які не заперечували, що були в магазині «Океан» у вечір перед ДТП та купували пляшку рому.
Твердження захисту, що відсутність відбитків пальців рук ОСОБА_1 на пляшці з-під рому «Капітан Морган», вилученій у кафе Кунжут , як підстава для ствердження, що ОСОБА_1 не вживав спиртні напої ром у той вечір, суд першої інстанції спростував доказами, в тому числі, показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Щодо показань свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , то суд першої інстанції вказував на те, що свідок ОСОБА_14 лише приймала повідомлення про виклик швидкої по 103; свідок ОСОБА_15 вказав, що не бачив ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , однак свідком інших обставин він не був; свідок ОСОБА_17 вказав, що на місці події було освітлення, тому він помітив, що у ОСОБА_1 були червоні очі, також у нього була дивна поведінка, тому він припустив, що хлопець перебуває у стані алкогольного сп`яніння, також останній відмовлявся від проходження відповідного огляду; свідок ОСОБА_16 вказав суду, що ОСОБА_1 повідомив йому, що він випив та не знає, як так сталося, він був знервований та відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння.