1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


 

Постанова                              

Іменем України                       

 

10 серпня 2022 року

м. Київ

 

справа № 127/2-2509/09

провадження № 61-2001св22

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 

головуючого - Червинської М. Є., 

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,                         

 

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

 

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості 

 

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2021 року у складі судді Федчишена С. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 січня 2022 року у складі колегії суддів:  Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Медвецького С. К.,

 

                                                            ВСТАНОВИВ:

 

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

 

У червні 2021 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просило замінити боржника ОСОБА_2 його спадкоємцем ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 46186976                         з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 жовтня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці у цивільній справі № 2-2509/09.

 

На обґрунтування заявлених вимог  банк зазначав, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2009 року стягнено із ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2007 року № 11176444000 у розмірі 706 025,85 грн, за кредитним договором від 02 серпня 2007 року № 11192543000 у розмірі 282 040,07 грн. 

 

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею майна померлого за заповітом, складеним 16 листопада 2010 року. 

 

Ураховуючи наведене, банк просив заяву задовольнити. 

 

Короткий зміст рішення суду першої інстанції 

 

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 18 серпня 2021 року заяву задовольнив. Замінив боржника ОСОБА_2 на його спадкоємця ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 46186979 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 жовтня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці у цивільній справі № 2-2509/09.

 

Ухвала суду   першої   інстанції  мотивована наявністю підстав для задоволення заяви банку, адже заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

 

Короткий зміст рішення апеляційного суду 

 

Вінницький апеляційний суд постановою від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким замінив боржника ОСОБА_2 на його спадкоємця ОСОБА_3                 у виконавчому провадженні № 46186976 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 жовтня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці                  у справі № 2-2509/09.

 

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер боржник ОСОБА_2 , заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, отже є правові підстави заміни боржника ОСОБА_2 на правонаступника                 ОСОБА_3 у виконавчому провадженні 46186976 з примусового виконання виконавчого листа виданого 05 жовтня 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці у цивільній справі № 2-2509/09.

 

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх  узагальнені аргументи

 

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_3                   просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області                          від 18 серпня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 січня  2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права                          у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17; суд не дослідив зібрані             у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

 

На обґрунтування касаційної скарги заявник вказує про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

 

За змістом оскаржуваної постанови апеляційний суд встановив, що 09 липня 2018 року надійшла вимога державного виконавця, в якій повідомлено, що постанову про закінчення виконавчого провадження № 46186976 від 29 березня 2018 року скасовано, виконавче провадження відновлено, проте ці обставини не збігаються з відкритими даними автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), витяг з якої долучено до матеріалів справи, про те, що виконавче провадження № 46186976 закінчено на підставі постанови державного виконавця від 29 березня 2018 року, постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження в ньому немає.

 

Наявність  закінченого   виконавчого  провадження  унеможливлює   проведення

заміни сторони у виконавчому провадженні. 

 

10 травня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив банку на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю рішення суду. Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, та відбувається тільки за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

 

09 липня 2018 року до АТ «УКРСИББАНК» надійшла вимога державного виконавця від 05 липня 2018 року, в якій повідомлено про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 46186976 від 29 березня 2018 року, відновлення виконавчого провадження № 46186976, необхідність направлення до відділу ДВС оригіналу виконавчого листа для продовження примусового виконання рішення. Тому виконавче провадження № 46286976 на сьогодні є відкритим, адже постанова державного виконавця про його закриття була скасована, а виконавче провадження відновлене.

 

Застосування строку звернення кредитора до спадкоємця боржника в межах цивільної справи № 127/2-2509/09 є неможливим, оскільки суд вже ухвалив рішення, яким установлені спірні правовідносини, вирішено питання щодо їх обґрунтованості та підстав їх задоволення.

 

Рух справи в суді касаційної інстанції

 

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

 

20 червня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

 

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

 

Встановлені судами фактичні обставини справи

 

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2009 року у справі № 2-2509/09 стягнено із ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту                 від 26 червня 2007 року № 11176444000 у розмірі 706 025,85 грн, з яких                      659 108,68 грн заборгованості за кредитом, 39 837,57 грн заборгованості за відсотками, 6 579,60 грн пені, 500 грн неустойки; за кредитним договором про надання споживчого кредиту від 02 серпня 2007 року № 11192543000 у розмірі 282 040,07 грн, з яких 261 937,60 грн заборгованості за кредитом, 16 919,13 грн заборгованості за відсотками, 2 683,34 грн пені, 500 грн неустойки.

 

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

 

29 березня 2018 року постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження № 46186976 закінчено                     у зв`язку зі смертю боржника.

 

09 липня 2018 року до АТ «УкрСиббанк» надійшла вимога державного виконавця, в якій повідомлено, що постанову про закінчення виконавчого провадження                    № 46186976 від 29 березня 2018 року скасовано, виконавче провадження                       № 46186976 відновлено.

 

Після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2 за заповітом, складеним 16 листопада 2010 року.

 

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду 

 

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми                                            права  у  подібних  правовідносинах,  викладеного  у  постанові  Верховного  Суду   

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується                          з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

 

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України,  переглядаючи  у касаційному 

порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 

 


................
Перейти до повного тексту