Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 824/217/21
провадження № 61-683ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
при секретарі судового засідання - Казанник М. М.
за участю представника учасника справи - сторони арбітражного спору:
позивача - акціонерного товариства «Олайнфарм» - Колоса Юрія Вадимовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛФА» на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року в складі судді Ящук Т. І. в справі за заявою акціонерного товариства «Олайнфарм» (Латвійська Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 рокута за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛФА» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства «Олайнфарм» (Латвійська Республіка) до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛФА» про стягнення заборгованості з оплати товару та пені за прострочення виконання зобов`язання,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяв
12 серпня 2021 року АТ «Олайнфарм» (Латвійська Республіка) звернулось до суду з заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року у справі №134/2020 за позовом АТ «Олайнфарм» до ТОВ «ОЛФА» про стягнення заборгованості з оплати товару, поставленого за Договором №1-2014-29/160 від 18 грудня 2014 року, та пені за прострочення виконання зобов`язання.
Заяву мотивувало тим, що 18 грудня 2014 року АТ «Олайнфарм» як продавець та ТОВ «ОЛФА» як покупець уклали договір, згідно з яким продавець продає і поставляє, а покупець купує товар згідно специфікацій у додатках до договору. В період з 18 вересня по 18 грудня 2019 року АТ «Олайнфарм» здійснило поставки товару по договору на користь ТОВ «ОЛФА», що підтверджується товарно-транспортними накладними та митними деклараціями, й виставило відповідні рахунки-фактури (інвойси) для оплати ТОВ «ОЛФА». У зв`язку із простроченням ТОВ «ОЛФА» здійснення оплати по договору за поставлений товар 04 червня 2020 року АТ «Олайнфарм» звернулося з позовом відповідно до Регламенту МКАС при ТПП України до ТОВ «ОЛФА» із вимогами про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору. Юрисдикція МКАС на розгляд спору передбачена арбітражною угодою, що міститься у пункті 5.3 договору. Рішенням МКАС при ТПП України від 30 липня 2021 року у справі №134/2020 зобов`язано ТОВ «ОЛФА» сплатити на користь АТ «Олайнфарм» 3 142 290,40 Євро заборгованості за поставлений товар по договору, 314 229,04 Євро пені та 25 000 Євро відшкодування витрат, понесених АТ «Олайнфарм» у зв`язку з оплатою юридичних послуг, а також 26 517,89 дол. США на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а всього 3 481 519,44 Євро та 26 517,89 дол. США. Зазначало, що під час арбітражного розгляду ТОВ «ОЛФА» не заявляло жодних заперечень щодо обсягу та дійсності арбітражної угоди. Крім того, арбітражний суд установив факт дотримання доарбітражної процедури, передбаченої договором.
13 вересня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «ОЛФА» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року у справі № 134/2020 за позовом АТ «Олайнфарм» (Латвійська Республіка) до ТОВ «ОЛФА» (Україна) про стягнення заборгованості з оплати товару, поставленого за договором №1-2014-29/160 від 18 грудня 2014 року та пені за прострочення виконання зобов`язання.
Заяву мотивувало тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 30 липня 2021 року у справі №134/2020 позов АТ «Олайнфарм» задоволено, стягнуто з ТОВ «ОЛФА» на користь позивача 3 142 290,40 Євро заборгованості за поставлений товар, 314 229,04 Євро пені, 25 000 євро на відшкодування витрат, понесених позивачем у зв`язку з оплатою юридичних послуг, 26 517,89 дол. США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, загалом 3 481 519,44 Євро і 26 517,89 дол. США, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Зазначало, що вказане арбітражне рішення є таким, що суперечить публічному порядку, оскільки саме АТ «Олайнфарм» несподівано припинило виконувати свої зобов`язання за договором, чим заподіяло істотну шкоду ТОВ «ОЛФА» і фактично заблокував його діяльність. Указувало, що станом на січень та лютий 2020 року (дати здійснення замовлення ТОВ «ОЛФА» товару) діяли умови договору №1-2014- 29/160 від 18 грудня 2014 року, які передбачали здійснення оплати за товар протягом 170 календарних днів з дати поставки товару. При цьому лист з повідомленням про зміну правил підприємства, направлений на адресу покупця 13 січня 2020 року, не може розцінюватися як повідомлення про припинення дії договору, направлене за 30 календарних днів до дати закінчення строку його дії, як це передбачалося договірними умовами. Зазначало, що АТ «Олайнфарм» не направляло покупцю додаткової угоди про припинення дії договору та оферту про укладення нового договору, а отже відсутні підстави вважати, що станом на 2020 рік умови договору №1-2014-29/160 від 18 грудня 2014 року було змінено. З посиланням на статтю 71 Конвенції ООН про міжнародні договори купівлі-продажу заявник уважав, що відсутні підстави для стягнення з нього будь-яких коштів за договором, а тому наполягав на тому, що оскаржене арбітражне рішення порушує публічний порядок України як ухвалене з порушенням норм статей 10, 530,641, 642, 651, 654-656, 662, 662 ЦК України та статті 71 Конвенції ООН про міжнародні договори купівлі-продажу, яка є частиною національного законодавства України.
20 вересня 2021 року представник ТОВ «ОЛФА» подало доповнену та уточнену заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України від 30 липня 2021 року у справі № 134/2020, у якій заявник, посилаючись на частину другу статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та частину другу статті 459 ЦПК України, вважав, що оскаржене рішення МКАС повинно бути скасоване також з наступних підстав:
1) заявника не було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд і, зокрема, про дату та час арбітражного засідання у справі;
2) склад арбітражу не відповідав угоді сторін та закону, адже до його складу входив арбітр, щодо неупередженості якого існували обґрунтовані сумніви, а заявнику було безпідставно відмовлено у відводі такого арбітра;
3) арбітражна процедура не відповідала закону, адже заявника було позбавлено права на розгляд його зустрічного позову по справі.
Посилаючись на неналежне повідомлення про арбітражний розгляд, заявник указував, що лише 16 квітня 2021 року ним отримано лист головуючого арбітра ОСОБА_4 про те, що арбітражне засідання у справі №134/2020 було проведено ще 12 квітня 2021 року.
Зазначаючи про те, що склад арбітражу не відповідав угоді сторін та закону, заявник послався на те, що АТ «Олайнфарм» призначило пана ОСОБА_1 арбітром одночасно у двох справах за участі заявника та АТ «Олайнфарм» (справа № 134/2020 та справа №129/2020). Як наслідок ОСОБА_1 фактично виконував повноваження арбітра одночасно у двох справах, які паралельно розглядались у МКАС між тими ж самими сторонами і стосовно одного й того ж Договору. Оскільки рекомендаційний список арбітрів МКАС складається із 122 осіб, призначення АТ «Олайнфарм» вказаної особи арбітром в двох фактично пов`язаних між собою справах викликали сумніви ТОВ «ОЛФА» щодо неупередженості призначеного АТ «Олайнфарм» арбітра. Відхилення клопотання ТОВ «ОЛФА» про призупинення розгляду даної справи до завершення розгляду справи №129/2020 посилили вказані вище сумніви заявника.
Вказуючи про невідповідність арбітражної процедури вимогам закону, ТОВ «ОЛФА» послалось на те, що ним було подано зустрічний позов до АТ «Олайнфарм» про визнання договору продовженим до 31 грудня 2020 року на тих же умовах, які діяли в 2019 році. Однак в ухвалі від 23 грудня 2020 року склад арбітражного суду необґрунтовано завищив ціну зустрічного позову до 12 323 263,97 Євро, у зв`язку з чим установив арбітражний збір в розмірі 63 293,20 дол. США, який є непомірним для сплати товариством. Унаслідок відмови в задоволенні клопотання про призупинення розгляду, а згодом встановлення необґрунтованого та завищеного розміру арбітражного збору, що позбавило ТОВ «ОЛФА» можливості розгляду його зустрічного позову, ТОВ «ОЛФА» вважає, що його право на арбітражний розгляд було порушено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року об`єднано в одне провадження справу № 824/193/21 за заявою АТ «Олайнфарм» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року та справу № 824/217/21 за заявою ТОВ «ОЛФА» про скасування цього ж рішення арбітражного суду.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «ОЛФА» про скасування рішення арбітражного суду відмовлено; заяву АТ «Олайнфарм» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року задоволено:
надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року, ухваленого у складі голови складу ОСОБА_4, арбітрів ОСОБА_1, ОСОБА_2 , у справі № 134/2020 за позовом АТ «Олайнфарм» до ТОВ «ОЛФА» про стягнення заборгованості з оплати товару, поставленого за договором №1-2014-29/160 від 18 грудня 2014 року та пені за прострочення сплати вартості товару;
видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року у справі № 134/2020, відповідно до якого стягнуто з ТОВ «ОЛФА» на користь АТ «Олайнфарм» 3 142 290,40 Євро заборгованості за поставлений товар, 314 229,04 Євро пені, 25 000 Євро на відшкодування витрат, понесених позивачем у зв`язку з оплатою юридичних послуг, 26 517,89 дол. США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього: 3 481 519,44 Євро й 26 517,89 дол. США.
Задовольняючи вимоги заяви АТ «Олайнфарм» та відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «ОЛФА», суд виходив із відсутності передбачених законом підстав для скасування або відмови у визнанні рішення міжнародного комерційного арбітражу. Зокрема, суд установив, що заявником не доведено обставин, які б свідчили про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року, ухвалене у справі № 134/2020, суперечить публічному порядку України, а посилання заявника на порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводиться до незгоди з правильністю вирішення спору по суті. Суд також зазначив, що арбітражним судом при розгляді справи були дотримані положення угоди сторін щодо складу арбітражу та положення Регламенту щодо порядку відводу арбітра. Суд указав, що ТОВ «ОЛФА» було належним чином повідомлене про арбітражний розгляд, отримало копії всіх процесуальних документів арбітражного суду, а відмова відповідача брати участь у розгляді справи, призначеному в режимі відеоконференції, не може вважатись підставою для скасування рішення МКАС. Суд також прийняв до уваги, що відповідно до частини п`ятої статті 15 Регламенту МКАС при ТПП України визначення ціни позову, від якої залежить розмір арбітражного збору, є компетенцією складу Арбітражного суду; процесуальні дії МКАС щодо порядку прийняття та визначення ціни зустрічного позову відповідають Регламенту МКАС при ТПП України, а тому доводи ТОВ «ОЛФА» щодо неправомірного неприйняття до розгляду зустрічного позову через несплату арбітражного збору не можуть бути прийняті до уваги як підстава для скасування оскаржуваного рішення МКАС.
Аргументи учасників справи
10 січня 2022 року ТОВ «ОЛФА» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій боржник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «ОЛФА» про скасування арбітражного рішення задовольнити, а в задоволенні заяви АТ «Олайнфарм» про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення відмовити.
У апеляційній скарзі ТОВ «ОЛФА» наполягає на тому, що не повідомлене належним чином про арбітражний розгляд справи 12 квітня 2021 року, а проведення арбітражного засідання в форматі відеоконференції взагалі не передбачено Регламентом. Зазначає, що суд не надав належної оцінки доводам заявника про наявність обґрунтованих сумнів щодо неупередженості арбітра ОСОБА_1, який був призначений арбітром у двох взаємопов`язаних справах, однак не повідомив сторони про цю обставину та відмовився надати пояснення з цього приводу. Вказує також, що суд безпідставно відхилив доводи ТОВ «ОЛФА» про порушення арбітражної процедури в частині неприйняття зустрічного позову внаслідок завищення арбітражним судом суми арбітражного збору, сплата якого була непомірною для заявника.
У червні 2022 року АТ «Олайнфарм» подало відзив на апеляційну скаргу, підписаний адвокатом Вініченком М. В., в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що ТОВ «ОЛФА» належним чином повідомлене про арбітражний розгляд 12 квітня 2021 року; проведення усного слухання у форматі відеоконференції відповідає угоді сторін та закону; склад арбітражного суду відповідав угоді сторін та регламенту МКАС при ТПП України; про свою незгоду з призначеним арбітром та сумніви в його неупередженості відповідач повідомив лише через 120 днів після його призначення, а після залишення Президією МКАС його заяви про відвід без задоволення не скористався своїм правом на звернення до Президента ТПП; несплата ТОВ «ОЛФА» арбітражного збору за подання зустрічного позову не свідчить про порушення арбітражної процедури та незабезпечення права на доступ до суду з урахуванням того, що порушені в зустрічному позові питання були предметом розгляду Арбітражним судом у справі № 129/2020.
В судовому засіданні представник АТ «Олайнфарм» заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ТОВ «ОЛФА» в судове засідання не з`явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
З огляду на викладене колегія суддів у порядку частини другої статті 372 ЦПК України провела розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явилися.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 18 грудня 2014 року позивач у справі AT «Олайнфарм» (м. Олайне, Латвія) як продавець і відповідач ТОВ «ОЛФА» (м. Київ, Україна) як покупець уклали договір № 1-2014-29/160, згідно з яким продавець продає і поставляє, а покупець купує товар згідно специфікацій на умовах, викладених в договорі.
Відповідно до пункту 5.3 договору всі спори, що виникають за даним договором, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту, російською мовою, у складі трьох арбітрів. До звернення до суду є обов`язковим пред`явлення претензії, відповідь на яку сторона-отримувач повинна надати протягом 30 календарних днів з моменту отримання.
Згідно з пунктом 5.4 договору рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України буде остаточним і обов`язковим для всіх сторін.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня 2021 року у справі № 134/2020 стягнуто з ТОВ «ОЛФА» на користь АТ «Олайнфарм» 3 142 290,40 Євро заборгованості за поставлений товар, 314 229,04 Євро пені, 25 000 Євро на відшкодування витрат, понесених позивачем у зв`язку з оплатою юридичних послуг, 26 517,89 дол. США на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а всього 3 481 519,44 Євро та 26 517,89 дол. США; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала Київського апеляційного суду - залишенню без змін з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.