Постанова
Іменем України
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 456/1956/20
провадження № 61-19617св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Стрийське МБТІ»; Стрийське МБТІ) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 01 вересня 2016 року вона працює на посаді юриста у КП «Стрийське МБТІ».
Наказом начальника КП «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм вона притягнута до дисциплінарної відповідальності за нібито вчинення дій та бездіяльність, порушення трудової та виробничої дисципліни.
Вважала цей наказ незаконним і таким, що суперечить чинному трудовому законодавству, прийнятим з особистих мотивів начальника КП «Стрийське МБТІ» ОСОБА_2. та адміністрації роботодавця.
Стверджувала, що вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином виконувала свої посадові обов`язки юриста, визначені посадовою інструкцією, затвердженою 12 січня 2016 року, з якою вона ознайомлена під особистий підпис після прийняття на роботу 01 вересня 2016 року.
13 листопада 2019 року рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області скасовано наказ від 13 травня 2019 року № 56-к/тр Стрийського МБТІ про звільнення її ( ОСОБА_1 ) з посади юриста з 13 травня 2019 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та поновлено на цій посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Вказане рішення суду виконувалось у примусовому порядку.
21 листопада 2019 року державний виконавець Стрийського МВ ДВС ГТУЮ Матвіїшин М. М. за участю понятих та її ( ОСОБА_1 ) прибули в КП «Стрийське МБТІ», де було надано наказ від 14 листопада 2019 року № 155-к/тр про поновлення її на роботі для виконання.
З 22 листопада 2019 року їй незаконно знижено посадовий оклад. Через психологічний тиск та приниження перед іншими працівниками Стрийського МБТІ, які вона зазнала у перший день після поновлення на роботі, 22 листопада 2019 року вона захворіла та в період з 25 листопада 2019 року до 15 грудня 2019 року перебувала на лікуванні.
Зазначала, що 29 листопада 2019 року вона написала заяву про надання матеріальної допомоги на лікування на ім`я начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_2 , однак такої допомоги їй надано не було. З цього приводу вона звернулась з письмовою заявою до Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області від 29 листопада 2019 року.
16 грудня 2019 року, приступивши до роботи після лікарняного, вона отримала письмові плани роботи завдання для юриста за підписами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На її письмові вимоги про надання для виконання поставлених їй завдань документації підприємства та інших необхідних для роботи засобів, які необхідні для належного виконання посадових обов`язків юриста, начальник Стрийського МБТІ ОСОБА_2. жодним чином не реагував, що свідчить про його упереджене ставлення до неї, як працівника.
Вона подала службові і доповідні записки про те, що начальник виробничого відділу не надає їй необхідну документацію, постійно здійснює на неї психологічний тиск.
Завдання були нею виконані згідно з планом і жодних зауважень по роботі у адміністрації Стрийського МБТІ не було.
17 та 20 грудня 2019 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за нібито порушення трудової та виробничої дисципліни.
24 січня 2020 року нею подано заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення передбачене статтями 356, 358, 364, 365, 366 КК України. У зв`язку з цими обставинами вона знову захворіла.
Стверджувала, що усі накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності свідчать про упереджене ставлення начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_2 до неї. Ці накази прийняті з метою позбавлення її всіх належних матеріальних благ, передбачених колективним договором Стрийського МБТІ, та приниження її за поновлення на роботі за рішенням суду.
Жодного разу їй не надавались для особистого ознайомлення доповідні записки працівників, які були підставою для прийняття наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Накази про оголошення їй доган були розміщені у людному місці приміщення Стрийського МБТІ на дошці оголошень для ознайомлення всіма бажаючими.
У зв`язку з наведеними обставинами просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм про оголошення догани.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:
- твердження позивачки про те, що вона не могла виконувати свої посадові обов`язки у зв`язку з неналежною організацією адміністрацією підприємства її робочого місця (відсутність комп`ютера, на якому вона раніше працювала з напрацьованою нею базою документів, непрацюючий принтер, непідключення комп`ютера до мережі Інтернет, неналежного освітлення над її робочим столом, відсутність правової літератури, кодексів) суд не приймає до уваги, оскільки такі обставини досліджено та встановлено рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2020 року у справі № 456/268/20;
- усі посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм передують обставинам, на підставі яких прийнято оспорюваний наказ, оскільки позивачка описувала події з часу поновлення на роботі 21 листопада 2019 року, хоча 17 грудня 2019 року та 20 грудня 2019 року вона притягувалася до дисциплінарної відповідальності;
- твердження позивачки про неналежні умови праці не можуть бути підставою та не спростовують факт порушення нею трудової і виробничої дисципліни та вчинення дій, які викладені у оспорюваному нею наказі. Суд, оцінивши належність, доступність та достовірність кожного доказу окремо, а також у цілому, зокрема, проаналізувавши доповідні записки, оспорюваний наказ, згідно з яким позивачці оголошено догану за порушення трудової та виробничої дисципліни, а також показання свідків, зробив висновок, що у судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, викладені у спірному наказі, що стали підставою для його прийняття. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм трудового законодавства, а саме статей 147-149 КЗпП України. Оспорюваний наказ було винесено уповноваженою особою у межах строків, передбачених статтею 148 КЗпП України. При цьому позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження позовних вимог. Натомість відповідачем доведено факт порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни, а також невиконання посадових обов`язків юриста, за які до неї могли бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення, передбачені статтею 147 КЗпП України, зокрема догана.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника КП «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани ОСОБА_1 .
Апеляційний суд зазначив, що:
- наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки в ньому, зокрема, не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків. Оскільки в наказі не зазначено, коли мало місце порушення трудових обов`язків, суд позбавлений можливості перевірити, чи накладене дисциплінарне стягнення в межах місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України, у разі доведеності порушення позивачкою трудових обов`язків;
- законодавство не обмежує кількості застосувань догани до одного й того самого працівника за вчинення ним порушень трудової дисципліни за умови додержання вимоги частини другої статті 149 КЗпП України, яка передбачає, що за кожне порушення трудової дисципліни може застосовуватись лише одне дисциплінарне стягнення. Є встановленим факт, що акт від 17 грудня 2019 року, підписаний секретарем ОСОБА_5 , фахівцем ОСОБА_6 , старшим приймальником замовлень ОСОБА_7 , сторожем ОСОБА_8 досліджувався судами при вирішенні спору між цими ж сторонами про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 17 грудня 2019 року № 18-к/тм (справа № 456/268/20);
- оскільки в оскаржуваному наказі про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не зазначено, коли вчинено порушення трудових обов`язків, при тому, що до ОСОБА_1 17 та 20 грудня 2019 року застосовано дисциплінарне стягнення, неможливо визначити також, чи не буде особа неодноразово піддана дисциплінарному стягненню за одне й те саме порушення;
- колегія суддів зробила висновок про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу начальника КП ЛОР «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани, оскільки роботодавець не довів належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 конкретних порушень трудових обов`язків, коли такі порушення були допущені.
Аргументи учасників
Зміст вимог та доводи касаційної скарги
30 листопада 2021 року представник КП «Стрийське МБТІ» Попов Д. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції представник КП «Стрийське МБТІ» Попов Д. І. зазначає, що:
- бездіяльність позивачки щодо виконання поставлених їй завдань починається з 27 січня 2020 року, про що зазначено у доповідних записках працівників бюро та є триваючим правопорушенням і завершується моментом виявлення начальником Стрийського МБТІ самого дисциплінарного проступку працівника ОСОБА_1 ;
- установивши, що позивачка порушила трудову дисципліну, а відповідачем дотримано процедуру та строк накладення дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову. При цьому, судом першої інстанції враховано час виявлення проступку та підстави оголошення догани. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справ, унаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права;
- звертаючись з позовом до суду про скасування наказу від 14 лютого 2020 року № 04-к/тм позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначала, що нею не вчинялось жодних дисциплінарних проступків, не порушувалася трудова дисципліна, а також нею належним чином виконувались посадові обов`язки юриста, які передбачені посадовою інструкцією від 12 січня 2016 року. Вказувала, що з листопада 2019 року адміністрацією та начальником КП «Стрийське МБТІ» грубо порушувались її конституційні та трудові права і застосовувався психологічний тиск із залякуванням та розповсюдженням пліток. Такі порушення, на її думку, полягають у: протиправному невнесенні відомостей до трудової книжки про її поновлення на роботі; зниженні посадового окладу; зміні робочого місця юриста на загальний, некомфортний для роботи юриста, кабінет; ненаданні матеріальної допомоги на лікування; наданні персональних письмових планів роботи та завдань. Позивачка оскаржувала винесені щодо неї накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17 грудня 2019 року, від 20 грудня 2019 року та від 14 лютого 2020 року, посилаючись на їх тотожність. Однак, подаючи до апеляційного суду апеляційну скаргу, позивачка змінила підстави свого позову та його обґрунтування, тим самим спотворюючи обставини справи. У судовому засіданні в суді першої інстанції свідки надали пояснення щодо поведінки ОСОБА_1 на робочому місці, яка слугувала підставою для винесення наказу начальником КП ЛОР «Стрийське МБТІ» від 14 лютого 2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки, та такі суд першої інстанції приймав до уваги, підстав ставити їх під сумнів суд не мав, оскільки дані пояснення повністю узгоджувались з фактичними обставинами справи та наявними у справі доказами;
- як з моменту невиконання ОСОБА_1 поставлених їй завдань починаючи з 27 січня 2020 року (настання факту (події) невиконання трудових обов`язків) та в подальшому завдань від 30 січня 2020 року, 06 лютого 2020 року, 10 лютого 2020 року, що зазначено у доповідних записках працівників бюро, так і з моменту виявлення начальником Стрийського МБТІ самого дисциплінарного проступку працівника ОСОБА_1 згідно з доповідними записками від 12 лютого 2020 року, 13 лютого 2020 року та 14 лютого 2020 року - місячний строк, передбачений статтею 148 КЗпП України, не пропущено, оскільки позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпосередньо після виявлення проступку. При цьому, порушення позивачкою трудових обов`язків згідно з наказом № 04-к/тм не охоплювалися змістом попередніх наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Посилання суду апеляційної інстанції на акт від 17 грудня 2019 року, який начебто досліджувався при вирішенні справи № 456/268/20, не має відношення до предмета вказаної справи. Такий акт відсутній у підставах прийняття оскаржуваного наказу від 14 лютого 2021 року № 04-к/тм;
- суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в оскаржуваному наказі про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не зазначено, коли вчинено порушення трудових обов`язків, при тому, що до ОСОБА_1 17 та 20 грудня 2019 року застосовано дисциплінарне стягнення, неможливо визначити, чи не буде особа неодноразово піддана дисциплінарному стягненню за одне й те саме порушення. Вказані висновки свідчать, що апеляційний суд не дослідив і не перевірив наданих КП ЛОР «Стрийське МБТІ» доказів щодо порушення позивачкою трудової дисципліни та ґрунтував свої висновки на припущеннях, що є недопустимим;
- ні нормами статті 148 КЗпП України, ні висновками Верховного Суду не передбачено прямої вимоги зазначення в самому наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) дати вчинення дисциплінарного проступку (коли мало місце порушення трудових обов`язків - формулювання застосоване апеляційним судом у даній справі). У статті 148 КЗпП України також не передбачено й прямого обов`язку зазначення у відповідному наказі про оголошення догани й дати (часу) виявлення проступку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 761/6874/17, від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, від 24 січня 2019 року у справі № 515/1087/17, від 10 липня 2019 року у справі № 487/1885/17, від 29 липня 2020 року у справі № 501/629/17, від 05 травня 2020 року у справі № 316/2292/18, від 06 травня 2020 року у справі № 501/636/17, від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17, від 02 червня 2021 року у справі № 428/6597/19, від 03 березня 2021 року у справі № 813/1475/17, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16, від 15 вересня 2021 року у справі № 335/66/18-ц, від 02 червня 2021 року у справі № 428/6597/19, від 11 вересня 2020 року у справі № 638/14690/18-ц, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що з 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на посаді юриста.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2019 року у справі № 456/2212/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», скасовано наказ відповідача від 13 травня 2019 року № 56-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста за пунктом 1 статті 40 КЗпП України; поновлено її на посаді юриста КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», стягнуто з КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (т. 1, а. с. 11).
Наказом КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 14 листопада 2019 року № 155-к/тр поновлено ОСОБА_1 на посаді юриста КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» з посадовим окладом в розмірі 4 837,00 грн, начальнику виробничого відділу ОСОБА_4 доручено забезпечити допуск до роботи ОСОБА_1 на посаді юриста з 14 листопада 2019 року, головному бухгалтеру ОСОБА_9 - виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за 1 місяць у розмірі 4 837,00 грн, інспектору з кадрів ОСОБА_10 - внести запис про поновлення на роботі до трудової книжки ОСОБА_1 та зміни до особової справи (т. 1, а. с. 13).
Відповідно до посадової інструкції юриста, затвердженої начальником Стрийського МБТІ ОСОБА_2. 20 листопада 2019 року, юрист у своїй діяльності керується статутом Стрийського МБТІ, цією посадовою інструкцією, положенням про юридичний відділ, чинним законодавством та інструктивними матеріалами, що входять у його компетенцію. Відповідно до пункту 1.3 інструкції у своїй діяльності юрист безпосередньо підпорядковується начальнику виробничого відділу (т. 1, а. с. 144-145).