Постанова
Іменем України
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 743/269/21
провадження № 61-18133св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Скрипки А. А., Харечко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що сторони перебували у шлюбі, якій розірвано рішенням Ріпкинського районного суду від 01 березня 2016 року.
Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що одразу після народження доньки відповідач залишив сім`ю, припинив спілкуватися з дружиною та займатись вихованням доньки.
Останній раз ОСОБА_2 відвідував доньку, коли їй було три місяці.
Вихованням, піклуванням, здоров`ям, розвитком, утриманням дитини займається тільки вона.
Відповідач уже декілька років поспіль проживає та працює за кордоном, зв`язок сторони не підтримують.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Дитина не знайома зі своїм батьком та вважає його сторонньою особою, відповідач не приймає ніякої участі в житті дитини. Відповідач ухиляється від виконання покладених на нього законодавством України батьківських обов`язків та наміру їх виконувати не виявляє, про що свідчить його поведінка.
Суд наголосив на тому, що сама по собі сплата відповідачем аліментів на дитину не є належним виконанням батьківських обов`язків у тому обсязі, що визначено як законом, так і нормами суспільної моралі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відмовлено.
Попереджено ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покладено на орган опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Чернігівської області обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно доньки ОСОБА_3 .
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:
- позивачка не надала належних доказів, які б достовірно та беззаперечно підтверджували свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками щодо участі в утриманні та вихованні його доньки і умисне ухилення від їх виконання. Навпаки з матеріалів справи вбачається, що заборгованості зі сплати аліментів відповідач не має. При цьому аліменти він сплачує поштовим переказом;
- ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення його батьківських прав, що підтверджується матеріалами справи і свідчить про його інтерес до дитини;
- суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки у висновку відсутні відомості, що він був складений за участю батька дитини, а також він не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків;
- враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, з метою недопущення розриву сімейних зв`язків, з урахуванням забезпечення якнайкращих інтересів дитини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ;
- водночас апеляційний суд визнав за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання доньки ОСОБА_3 і покласти на орган опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Чернігівської області обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно доньки ОСОБА_3 .
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції належним чином не оцінив наявних у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків. В основу рішення суду апеляційної інстанції про відмову у позові покладено факт сплати відповідачем аліментів та заперечення проти позову відповідача. Щодо сплати аліментів відповідачем, то останні сплачуються не добровільно, а за рішенням суду. Крім того, визначальним у своєчасній сплаті відповідачем аліментів є факт перебування його за кордоном останні два роки і у зв`язку з цим встановленої посиленої відповідальності (в тому числі і кримінальної) за несвоєчасну сплату аліментів. Тобто несвоєчасна сплата аліментів може поставити під загрозу позитивну реалізацію ним його прав як громадянина України. Суд першої інстанції правильно вказав, що сама по собі сплата відповідачем аліментів на утримання дитини не є належним виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків у тому обсязі, що визначено як законом, так і нормами суспільної моралі;
- факт заперечення відповідачем проти позову не свідчить про його інтерес до дитини, зважаючи на його особисту відсутність при розгляді справи (його інтереси представляв представник) і неможливість у зв`язку з цим об`єктивно охарактеризувати його особистість. За час розгляду справи, яка триває понад 5 місяців, відповідач жодного разу не зателефонував дитині та не виразив наміру побачитись з дитиною;
- апеляційний суд безпідставно не врахував висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав у зв`язку з відсутністю відомостей, що останній був складений за участю відповідача та відсутністю даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських прав;
- вважає, що наявні підстави для відступу від висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19, від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції, доповнення ОСОБА_1 до касаційної скарги на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року залишено без розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, обґрунтування необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19, від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 березня 2016 року.