Постанова
Іменем України
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 695/318/20
провадження № 61-1833св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , підписану адвокатом Сучилом Артемом Олеговичем, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 серпня 2021 року в складі судді Середи Л. В. та на постанову Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року в складі колегії суддів Єльцова В. О., Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.
В обґрунтування позову зазначала, що з березня 2018 року сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
У квітні 2019 року позивачка завагітніла від відповідача, але на початку жовтня 2019 року сторони розійшлися.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в позивачки народилася ОСОБА_3 . Запис про батька спільної дитини у Книзі реєстрації народжень здійснений за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові дитини - за вказівкою позивачки.
ОСОБА_1 з дочкою проживають окремо, дочка знаходиться на повному утриманні матері. Відповідач участі у вихованні дитини не приймає, не цікавиться дитиною, допомоги в утриманні дитини не надає.
У зв`язку з наведеним позивач просить встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 ухиляється від проведення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи для встановлення батьківства. З урахуванням положень статті 109 ЦПК України суд визнав факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, тобто факт батьківства ОСОБА_2 відносно дитини - ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У січні 2022 року представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга з урахуванням уточнень мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16. Наголошує на тому, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярної-генетичної) експертизи. Висновки про ухилення відповідача від проведення експертизи не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів повідомлення відповідача про дату та час проведення експертизи.
Апеляційний суд не надав оцінку аргументам відповідача, що в день проведення експертного дослідження 29 січня 2021 року він перебував у відрядженні, вказане підтверджується копією наказу управління поліції охорони в Черкаській області № 58-В від 15 січня 2021 року. Цей наказ ОСОБА_2 був позбавлений можливості надати у суд першої інстанції, оскільки відповідач не знав про проведення генетичної експертизи, а тому не було такої необхідності.
У липні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, правильність та обґрунтованих висновків судів не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів у справі. Вказує, що відповідач був присутнім у судовому засіданні під час призначення судової генетичної експертизи 16 грудня 2020 року та відповідно був обізнаний про її проведення, проте для взяття зразків не з`явився, що свідчить про його ухилення від проведення експертизи. Зазначає, що касаційна скарга не містить у собі аргументів та заперечень з приводу того, що відповідач не є батьком ОСОБА_4 . Подання відповідачем вказаної касаційної скарги є затягування судового процесу з метою зменшення строку, з якого в подальшому відповідач буде платити аліменти на дитину.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України - незастосування судами при вирішенні справи висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 08 січня 2020 року, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, № витягу 00025199200 від 14 січня 2020 року, відомості про батька дитини у графі «батько» записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Листом від 09 лютого 2021 року Медико-генетичний центр ТОВ «МАМА ПАПА» повідомив суд, що для виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2020 року сторонам у справі надіслані рекомендованими листами повідомлення про необхідність явки для здачі біологічних зразків. Адреса та час були заздалегідь узгоджені зі сторонами. Однак ОСОБА_2 на здачу зразків не з`явився, а тому його було додатково повідомлено за номером телефону НОМЕР_2 про необхідність явки. Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від здачі зразків для проведення експертного дослідження, ухвала суду залишена без виконання.