Постанова
Іменем України
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 309/2629/19
провадження № 61-5403св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Довгієм Василем Івановичем , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Бисаги Т. Ю., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно з нотаріально посвідченим договором дарування від 17 серпня 1999 року він набув від своєї матері ОСОБА_5 у приватну власність житловий будинок із надвірними побудовами, які розташовані на земельній ділянці площею 0,48 га, на АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Сокирницької сільської ради від 22 жовтня 1999 року йому видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 259625, відповідно до якого він є власником земельних ділянок площею: 0,135 га, 0,15 га, 0,174 га і 0,079 га. Ця обставина підтверджується також листом Сокирницької сільської ради Хустського району від 05 квітня 2019 року № 122, в якому вказано про належність за його дворогосподарством АДРЕСА_2 земельних ділянок, а саме: площею 0,0790 га - для будівництва та обслуговування цього житлового будинку і господарських будівель; площею 0,1350 га - для ріллі; площею 0,3240 га - для сінокосів.
З метою внесення відомостей про належність йому зазначених земельних ділянок до Державного земельного кадастру він звернувся із відповідною заявою до відділу у Хустському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.
Він отримав від державного реєстратора рішення про відмову у внесенні таких відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06 червня 2019 року. Підставою відмови зазначено: «XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок із ділянкою 2125387400:01:001:0691, площа співпадає на 11,3995 %».
Для з`ясування, яка саме частина земельної ділянки перетинається із іншою земельною ділянкою, він звернувся до ТОВ «Хуст-Земля Карпат», яке виготовило викопіювання із чергового кадастрового плану з зазначенням факту розбіжностей на його земельну ділянку. З цього викопіювання він довідався про порушення межі належної йому земельної ділянки сусідом - ОСОБА_2 , який проживає у будинку АДРЕСА_3 та якому на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 25 жовтня 2017 року належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 2125387400:01:001:0691, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 липня 2019 року.
Земельну ділянку з кадастровим номером 2125387400:01:001:0691 ОСОБА_2 набув від своєї матері ОСОБА_6 , яка перебувала у її власності на підставі рішення Сокирницької сільської ради від 22 жовтня 1999 року, згідно з яким за дворогосподарством ОСОБА_7 на АДРЕСА_3 перебувають земельні ділянки: площею 0,0700 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; площею 0,2575 га - для ріллі; площею 0,0770 га - для сінокосів.
Зазначав, що його сестра ОСОБА_3 виготовила проєкт землеустрою, а згодом отримала кадастровий номер на земельну ділянку площею 0,2395 га для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), не зважаючи на те, що вона мала у власності лише 0,0700 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Позивач вважав, що якщо навіть ОСОБА_8 і змінювала цільове призначення земельної ділянки, то Сокирницька сільська рада повинна була відмовити у наданні їй дозволу на розробку детального плану, оскільки її земельна ділянка порушує межі його земельної ділянки.
Указана земельна ділянка належала його матері ОСОБА_5 ще з 1975 року на підставі рішення виконкому Сокирницької сільської ради депутатів трудящих від 30 січня 1975 року № 5 та плану забудови земельної ділянки. Відповідно до цих документів спірна частина земельної ділянки належала його матері, а з 1999 року належить йому. Водночас його земельна ділянка огороджена бетонним парканом як зі сторони АДРЕСА_3 вже понад 30 років, так і зі сторони ОСОБА_2 , якому він усно дозволив вийти за межі своєї земельної ділянки на 80 см.
Близько 3-х років тому його сестра ОСОБА_8 приходила до нього з проханням підписати документи на погодження межі земельної ділянки з метою дарування будинку та земельної ділянки своєму синові - ОСОБА_2 . Довіряючи своїй сестрі, він підписав усі надані нею документи, навіть не здогадуючись, що вони порушують його право власності на земельну ділянку.
ОСОБА_1 просив:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,2395 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1388834121253, кадастровий номер 2125387400:01:001:069, яка належить ОСОБА_2 ;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис щодо державної реєстрації цієї земельної ділянки за ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,2395 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1388834121253, кадастровий номер 2125387400:01:001:069, яка належить ОСОБА_2 , зобов`язавши ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області виключити з Державного земельного кадастру запис щодо державної реєстрації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,2395 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1388834121253, кадастровий номер 2125387400:01:001:069, яка належить ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до викопіювання з кадастрової карти (плану) у межах земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 згідно з державним актом на право приватної власності на землю Р2 № 259625, знаходиться земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 2125387400:01:001:0691, площа співпадає на 11,3995 %. Оскільки зареєстрованою земельною ділянкою за ОСОБА_2 порушуються права позивача, як власника належної йому земельної ділянки, внаслідок накладення земельних ділянок, то позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2020 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції вказав, що:
- у судове засідання, призначена на 08 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Довгій В. І., відповідачка ОСОБА_3 , представник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (під розписку). Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Довгія В. І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відпустці з 29 січня 2021 року до 11 лютого 2021 року та виїздом за межі України, яке не підлягає задоволенню, оскільки дата наступного судового засідання узгоджувалася із сторонами та їх представниками в судовому засіданні 30 листопада 2020 року та адвокат Довгій В. І., узгоджуючи дату наступного судового засідання на 08 лютого 2021 року, не повідомляв суду про свій намір перебування в цей час у відпустці. Крім того, представником позивача - адвокатом Довгієм В. І. було надано суду апеляційної інстанції пояснення з приводу зазначеного спору і судом було роз`яснено його процесуальне право щодо можливості заявлення чи незаявлення ним відповідного клопотання про призначення в цій справі земельно-технічної експертизи і, як наслідок, у зв`язку з необхідністю підготування такого клопотання і було оголошено перерву до 08 лютого 2021 року. Однак після перерви станом на 08 лютого 2021 року від позивача чи його представника відповідне клопотання про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції так і не надійшло, позивач і його представник у судове засідання не з`явилися без поважних причин. Тому неявка сторін та їх представників відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи;
- безпідставними є доводи позивача та помилковими висновки суду першої інстанції про те, що викопіюванням з кадастрової карти (плану) відділу у Хустському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області підтверджується факт розташування у межах земельної ділянки позивача ОСОБА_1 земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки таких відомостей це викопіювання не містить. Цим викопіюванням лише установлено перетин земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі співпадінням площі на 11,3995 % без зазначення, яка саме з цих земельних ділянок знаходиться у межах іншої, в якому саме розмірі площі у відношенні до квадратних метрів чи гектарів. Відомостей про накладення також не має у рішенні державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки позивача;
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (частини третя, п`ята статті 12 ЦПК України). 30 листопада 2020 року в судовому засіданні апеляційного суду в представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Довгія В. І. було з`ясовано та роз`яснено процесуальне право заявити відповідне клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи та у зв`язку з необхідністю підготування такого клопотання було оголошено перерву до 08 лютого 2021 року. Однак після перерви станом на 08 лютого 2021 року від позивача чи його представника відповідне клопотання про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції не надійшло, та позивач і його представник у судове засідання не з`явилися без поважних причин. Тому позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами своїх вимог, які не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає, що:
- у зв`язку із перебуванням у відпустці та поїздкою на відпочинок за межі України, а саме до Єгипту, він, як представник позивача, відправив до Закарпатського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, датоване 28 січня 2021 року, яке відправлене його помічником 03 лютого 2021 року, до якого було додано ваучер із зазначенням дати вильоту 29 січня 2021 року та прильоту 11 лютого 2021 року. Згідно з інформацією з веб-сайта «Укрпошта» вказаний лист апеляційним судом отриманий 08 лютого 2021 року о 11 год 45 хв. (справа була призначена до розгляду 08 лютого 2021 року о 14 год 00 хв);
- незважаючи на зміст поданого клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволенню, оскільки дата наступного судового засідання узгоджувалася зі сторонами та їх представниками в судовому засіданні 30 листопада 2020 року і адвокат Довгій В. І., узгоджуючи дату наступного судового засідання на 08 лютого 2021 року, не повідомляв суду про свій намір перебування в цей час у відпустці;
- в адвоката у зв`язку із професійною діяльністю можуть бути випадки, коли він не може прибути у судове засідання, у зв`язку з чим, на його переконання, належить розрізняти обставини участі в іншому процесі та інші обставини, які можуть бути судом розцінені як поважні (наприклад, відпочинок або відпустка адвоката) або неповажні. Адвокат, як представник незалежної професії, має усі передбачені Конституцією України права, у тому числі й трудові. Наймодавець у адвоката - клієнт. Тому в адвоката є право на роботу та право на відпочинок, відпустку. І це дає змогу адвокату відпочити, коли він, наприклад, добирався нічним потягом до місця здійснення процесуальної дії або бажає поїхати на відпочинок з метою оздоровлення. Тому клопотання про перенесення розгляду справи за обставин необхідності відпочинку повинні бути задоволені судом;
- зазначення апеляційним судом, що 30 листопада 2020 року, узгоджуючи дату наступного судового засідання, адвокат не попередив суд про наявність у нього відпустки, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд навіть не розцінював той факт, що він ( Довгієм В. І. ), як адвокат, на той час ще не запланував дати своєї відпустки. Внаслідок специфіки адвокатської діяльності і завантаженості адвокат під час календарного року не може вибрати час відпустки в такий спосіб, щоб йому не довелось відкладати розгляд справ, у яких він здійснює представництво. При виборі відпустки ним ураховується завантаженість справ на час відпустки, наявність в нього коштів для відпочинку та ринку цін на путівки, перельоти, готелі, тощо. Крім того, враховуючи ту обставину, що у засобах масової інформації повідомляли про чергову хвилю захворюваності, пов`язаної із поширенням інфекційного захворювання COVID-19, на весну 2021 року, він ( Довгій В. І. ) до оголошення загальнонаціональних локдаунів вирішив скористатись такою можливістю поїхати за кордон;
- невизнання судом апеляційної інстанції поважності відкладення розгляду справи порушила не лише право адвоката на відпочинок та відпустку, гарантовані Конституцією України, а й право позивача на представництво його інтересів у суді, оскільки він ( Довгій В. І. ) попередив позивача, що розгляду справи не буде у зв`язку із відсутністю адвоката;
- він зазначав про бажання подати клопотання про призначення земельно-технічної експертизи. Натомість таке клопотання можливо розглянути судом під час проведення судового засідання. Враховуючи клопотання про відкладення розгляду справи, подання клопотання про проведення експертизи було б передчасним, оскільки він ( Довгій В. І. ) бажав підтримати таке клопотання у судовому засіданні, а інші учасники справи могли б заперечувати проти задоволення такого клопотання.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_3 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 .
У відзиві ОСОБА_3 зазначає, що суд апеляційної інстанції надав оцінку клопотанню адвоката Довгій В. І. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відпустці у період із 29 січня 2021 року до 11 лютого 2021 року та виїздом за межі України, яке судом визнано таким, що не підлягає задоволенню, оскільки дата майбутнього судового засідання узгоджувалася зі сторонами та їх представниками у судовому засіданні 30 листопада 2020 року, і адвокат Довгій В. І., узгоджуючи дату наступного судового засідання на 08 лютого 2021 року, не повідомляв суду про свій намір перебувати в цей час у відпустці. Крім того, адвокат Довгій В. І. надав суду апеляційної інстанції пояснення з приводу зазначеного спору і судом було роз`яснено його процесуальне право заявити відповідне клопотання про призначення в справі земельно-технічної експертизи і, як наслідок, у зв`язку із необхідністю підготувати таке клопотання і було оголошено перерву до 08 лютого 2021 року. Однак після перерви станом на 08 лютого 2021 року від позивача чи його представника відповідне клопотання про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції так і не надійшло, позивач і його представник у судове засідання не з`явилися без поважних причин. Тому неявка сторін та їх представників відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України визнана судом неповажною та такою, що не перешкоджає розгляду справи.
У червні 2021 року ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надало письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 , а оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін.
Представник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області зазначає, що ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства на підставі рішення уповноваженого органу у визначеному законом порядку і це право зареєстроване у передбаченому законом порядку. У справі не проводилась земельно-технічна експертиза і висновок суду першої інстанції про те, що в межах земельної ділянки позивача розташована земельна ділянка відповідача, кадастровий номер 2125387400:01:001:0691, із посиланням на викопіювання з кадастрової карти (плану) є лише припущенням, яке не підтверджене жодним із допустимих доказів. Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є виключно дискреційними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що відповідно до договору дарування від 17 серпня 1999 року, посвідченого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Король О. Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 7609, ОСОБА_1 набув у власність житловий будинок із надвірними побудовами, розташований на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,48 га. На підставі цього договору дарування Хустське міжрайонне мале виробниче підприємство технічної інвентаризації 20 серпня 1999 року зареєструвало за ОСОБА_1 право особистої власності на цей будинок.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 259625 від 26 червня 2003 року, виданого на підставі рішення 10-ої сесії 23-го скликання Сокирницької сільської ради народних депутатів від 22 жовтня 1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18939, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства площею 0,538 га, що розташована на території Сокирницької сільської ради.
Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки та її характеристики вказаної у цьому державному акті, то зазначена земельна ділянка складається з чотирьох окремих ділянок, а саме: ділянки НОМЕР_1 площею 0,079 га під будівлями, кадастровий номер 2125387400:01:001:0382; ділянки НОМЕР_2 площею 0,15 га для кормових угідь, кадастровий номер 2125387400:01:002:0501; ділянки НОМЕР_3 площею 0,174 га для кормових угідь, кадастровий номер 2125387400:01:002:0502 та ділянки НОМЕР_4 площею 0,135 га для ріллі, кадастровий номер 2125387400:01:002:0503.
Ці обставини підтверджуються і листом Сокирницької сільської ради за № 122 від 05 квітня 2019 року про те, що за домоволодінням позивача ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 рахується 0,0790 га землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також 0,1350 га землі для ріллі та 0,3240 га - сінокосів.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗК-013 № 22174 від 26 червня 2003 року, виданого на підставі рішення 10-ої сесії 23-го скликання Сокирницької сільської ради народних депутатів від 22 жовтня 1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 24313, відповідачка ОСОБА_8 була власником земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства площею 0,4045 га, що розташована на території Сокирницької сільської ради.