ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа №640/19147/21
провадження № К/9901/46219/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (судді Епель О. В., Грибан І. О., Карпушова О. В.,) та
в с т а н о в и в:
1. У липні 2021 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулося до адміністративного суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерський РВ ВДВС), у якому просило визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника відділу Печерського РВ ДВС Коваль Л.І. про накладення штрафу від 22 червня 2021 року у ВП № 64911535.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20 (про тимчасове вилучення доказів), яка відповідно до частини третьої статті 134 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є виконавчим документом, в частині надання договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного, укладеного між АТ «Ощадбанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Крупенія» (далі - ТОВ «Крупенія»), не було виконано з поважних причин, а саме - у зв`язку з відсутністю у боржника (АТ «Ощадбанк») витребуваного договору, про що останній повідомив державного виконавця. Позивач переконував, що підстав для накладення на нього штрафу за описаної ситуації не було.
3. Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, стисло можна викласти так.
Господарський суд м. Києва ухвалою від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20 задовольнив клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (далі - ТОВ «ТЛК «Арктика», Товариство) і (ухвалою) на підставі статті 134 ГПК України вилучив в АТ «Ощадбанк»: договір купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року, укладений між АТ «Ощадбанк» та Дочірнім підприємством «БЦТ» (далі - ДП «БЦТ») за результатами відкритих торгів ДП «Сетам», а також всі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо; договір № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного, укладений між АТ «Ощадбанк» і ТОВ «Крупенія», а також всіх додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо.
Згідно з цією ухвалою (з урахуванням ухвали про виправлення описки), стягувачем визначено Господарський суд м. Києва. Вилучення перелічених доказів доручено Печерському РВ ДВС.
Відповідно до постанови державного виконавця Печерського РВ ДВС Коваль Л. І. від 22 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64911535 за ухвалою Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20. У пункті 2 резолютивної частини цієї постанови державний виконавець зобов`язала боржника (АТ «Ощадбанк») виконати рішення суду негайно та надати підтвердження виконання до 24 березня 2021 року.
Крім того, державний виконавець надіслала боржнику вимогу від 22 березня 2021 року, якою зобов`язала останнього у термін до 24 березня 2021 року визначити відповідальну особу щодо виконання вимоги державного виконавця, оскільки о 15:00 год. будуть проводитися виконавчі дії щодо вилучення в АТ «Ощадбанк»: договору купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року, укладений між АТ «Ощадбанк» і ДП «БЦТ» за результатами відкритих торгів ДП «Сетам», а також всіх додатків, додаткових угод, угод про внесення змін тощо; договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного, укладеного між АТ «Ощадбанк» і ТОВ «Крупенія», а також всіх додатків, додаткових угод, угоди про внесення змін тощо.
24 березня 2021 року AT «Ощадбанк» звернулося до державного виконавця з клопотанням про відкладення проведення виконавчих дій (вх. № 9911 від 24 березня 2021 року) щодо вилучення документів на іншу дату та час.
У цьому зв`язку державний виконавець Печерського РВ ДВС Коваль Л. І. постановою від 24 березня 2021 року відклала проведення виконавчих дій до 26 березня 2021 року.
У вимозі від 26 березня 202 року державний виконавець знову зобов`язала боржника (AT «Ощадбанк») в термін до 31 березня 2021 року визначити відповідальну особу щодо виконання вимоги державного виконавця, оскільки о 15:00 год. будуть проводитися виконавчі дії щодо вилучення в АТ «Ощадбанк» договорів, які зазначені в ухвалі Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20.
Відтак AT «Ощадбанк» листом від 31 березня 2021 року вх.10547 надало Печерському РВ ДВС оригінал договору купівлі-продажу земельних ділянок від 13 лютого 2019 року, укладений між АТ «Ощадбанк» і ДП «БЦТ» за результатами відкритих торгів ДП «Сетам», та акт приймання-передачі земельних ділянок 13 лютого 2019 року за цим договором. AT «Ощадбанк» повідомило також, що не має [витребуваного] договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного.
31 березня 2021 року державний виконавець склав акт, у якому відтворив зміст листа AT «Ощадбанк» від 31 березня 2021 року вх.10547.
Потому Печерський РВ ДВС листом від 05 квітня 2021 року повідомив Господарський суд м. Києва про вилучення оригіналу договору купівлі-продажу земельних ділянок від 13 лютого 2019 року, укладеного між АТ «Ощадбанк» і ДП «БЦТ» за результатами відкритих торгів ДП «Сетам», та акт приймання-передачі земельних ділянок 13 лютого 2019 року, а також інформацію від боржника про відсутність договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного.
У вимозі від 29 квітня 2021 року державний виконавець вимагав від боржника повторно в термін до 11 травня 2021 року надати документи на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20, а саме: договір купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року, укладений між АТ «Ощадбанк» і ДП «БЦТ» за результатами відкритих торгів ДП «Сетам», а також всі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо; договір № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного, укладеного між АТ «Ощадбанк» і ТОВ «Крупенія», а також всі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо. Цією вимогою боржник попереджений також, що у разі неподання документів до нього застосують заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідь АТ «Ощадбанк» листом від 07 травня 2021 року (вх. № 14191 від 12 травня 2021 року) знову повідомило, що 31 березня 2021 року надало (Печерському РВ ДВС) усі наявні у нього документи, які зобов`язав вилучити Господарський суд м. Києва ухвалою від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20.
11 травня 2021 року позивач подав до Господарського суду м. Києва (у справі № 910/13232/20) скаргу на дії державного виконавця, у якій скаржник просив: визнати дії державного виконавця Печерського РВ ДВС Коваль Л. І. у виконавчому провадженні № 64911535 про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20 протиправними; визнати незаконною та скасувати вимогу виконавця Печерського РВ ДВС Коваль Л.І. від 29 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64911535; зобов`язати державного виконавця Печерського РВ ДВС Коваль Л.І. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 64911535.
У вимозі від 13 травня 2021 року державний виконавець просить Господарський суд м. Києва повідомити про виконання боржником ухвали суду від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20.
Господарський суд м. Києва ухвалою від 26 травня 2021 року відмовив у задоволенні скарги АТ «Ощадбанк» на дії державного виконавця у справі № 910/13232/20, зауваживши, з-поміж іншого, що правових підстав зобов`язувати державного виконавця виносити постанову про закінчення виконавчого провадження № 64911535 немає, оскільки фактичного виконання в повному обсязі рішення (ухвали Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20) згідно з виконавчим документом не відбулося.
Відтак за невиконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20 заступник начальника відділу Печерського РВ ДВС Коваль Л.І. винесла у виконавчому провадженні № 64911535 постанову від 22 червня 2021 року, відповідно до якої на боржника (АТ «Ощадбанк») накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Зазначену постанову позивач оскаржив до суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
4. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16 вересня 2021 року позов задовольнив. Визнав протиправною і скасував постанову заступника начальника відділу Печерського РВ ДВС Коваль Л.І. про накладення штрафу від 22 червня 2021 року у ВП № 64911535. Стягнув на користь АТ «Ощадбанк» сплачену суму судового збору у розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Печерського РВ ДВС.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зважив на листи АТ «Ощадбанк» від 31 березня 2021 року вх.№ 10547, від 12 травня 2021 року № 14191 (які є в матеріалах справи), якими боржник повідомив Печерський РВ ДВС про те, що не має договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного.
Водночас зауважив, що відповідач не надав доказів перевірки повідомленого позивачем факту відсутності договору, витребуваного згідно зі згаданою ухвалою господарського суду.
З посиланням на окремі положення статей 18, 60 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах виконавчого провадження немає доказів здійснення відповідачем виконавчих дій саме щодо вилучення документів, визначених ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/13232/20, адже відповідач адресував боржнику тільки вимоги про надання цих документів.
З наведених міркувань суд першої інстанції виснував, що відповідач необґрунтовано виніс спірну постанову про накладення штрафу.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2021 року скасував рішення Окружного адміністративного суд міста Києва від 16 вересня 2021 року і ухвалив нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Суд апеляційної інстанції натомість зазначив, що на дату винесення спірної постанови позивач не виконав ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20 в частині вилучення договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного. Та додав, що АТ «Ощадбанк» є однією зі сторін згаданого договору, а тому повинен мати один з його примірників. Позивач, твердячи, що не має договору, який витребував/вилучив господарський суд, не надав (ані державному виконавцю, ані суду) доказів, які б підтверджували втрату ним свого примірника договору (його зникнення, викрадення, загублення тощо), а також не повідомив про особу, яка відповідала за його зберігання, обставин та періоду втрати цього договору.
Касаційне оскарження
6. У касаційній скарзі АТ «Ощадбанк» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу її автор подав з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У цьому зв`язку посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 60, 63 Закону № 1404-VІІІ при виконанні ухвали суду про застосування заходів процесуального примусу - про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, винесену у порядку статей 132, 134 ГПК України.
Ухвалою від 29 грудня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за цією скаргою.
АТ «Ощадбанк» зазначило, що у ГПК України (статті 132, 134) не визначено порядку виконання ухвали про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Тобто, за текстом касаційної скарги, норми цього закону не передбачають спеціального порядку виконання зазначеного виконавчого документа. Тож у такій ситуації державний виконавець має керуватися вимогами Закону № 1404-VІІІ, що він і зробив. Однак, на думку скаржника, державний виконавець - виконуючи згадану ухвалу господарського суду - мав би діяти відповідно до статті 60 Закону № 1404-VІІІ, а не статті 63 цього Закону, адже цією ухвалою господарський суд не покладав на боржника зобов`язань, за невиконання яких передбачено/можливе застосування штрафу. Наголосив, що господарський суд ухвалив вилучити договори, а не зобов`язував АТ «Ощадбанк» їх надати.
На думку скаржника, є істотна різниця у тому, яким чином має виконуватися виконавчий документ, адже норми статей 60 і 63 Закону № 1404-VІІІ визначають різну процедуру і наслідки. В контексті викладених обставин справи вважає, що державний виконавець мав би діяти відповідно до статті 60 Закону № 1404-VІІІ й зважаючи на те, що іще 31 березня 2021 року отримав від боржника документи (які вимагав господарський суд і які були в боржника), мав би скласти акт і повернути виконавчий документ стягувачеві у зв`язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачеві в натурі. Стаття 63 Закону № 1404-VІІІ не передбачає ситуації, за якої витребувані предмети у боржника відсутні. Позивач підкреслив, що договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року про припинення зобов`язань переданням відступного, яке згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року підлягає вилученню, у нього немає, тому виконати виконавчий документ об`єктивно не може.
7. ТОВ «ТЛК «Арктика» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача) подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржену постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Зазначив про те, що АТ «Ощадбанк» ухиляється від виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20, у зв`язку з чим державний виконавець мав підстави для накладення штрафу.
Товариство пояснило, що 31 березня 2021 року АТ «Ощадбанк» - на виконання вимоги державного виконавця у виконавчому провадженні № 64911535 - надало договір купівлі-продажу земельних ділянок від 13 лютого 2019 року, а також зазначило, що договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року (який теж підлягав вилученню відповідно до згаданої ухвали господарського суду) у нього (боржника) немає. Після того, 29 квітня 2021 року, державний виконавець знову виставив боржнику вимогу щодо надання документів на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20. Повторне звернення державного виконавця з вимогою спричинене тим, що боржник не виконав попередньої його вимоги, позаяк договір купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року, який підлягав вилученню за згаданою ухвалою господарського суду, стосується купівлі-продажу рухомого майна - силового, електротехнічного та холодильного обладнання на базі компресорних станцій, яке розташоване за адресами: Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола 46,46-а,46-6,46-г (надалі - «рухоме майно»), а не земельних ділянок, який надав позивач. Тому надання не того договору (хоч і з датою « 13 лютого 2019 року») не може вважатися належним виконанням ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20. Третя особа додала також, що позивач добре обізнаний з предметом спору у справі № 910/13232/20 (АТ «Ощадбанк» має статус відповідача у тій справі) й розумів, який договір потрібно було надати. Щодо договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року, то посилання позивача на його відсутність нічим не підтверджені. Нагадавши принагідно, що АТ «Ощадбанк» є стороною цього договору, ці твердження, на думку Товариства, видаються голослівними й непереконливими. Без пояснень, як і їх підтверджень, куди подівся оригінал договору № 55/3-1 від 19 червня 2017 року, стороною якого є АТ «Ощадбанк», самого лиш повідомлення про його відсутність не може бути достатньо для висновку про належне виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13232/20.