1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 серпня 2022 року 

м. Київ

 

справа № 520/1282/21

адміністративне провадження № К/9901/33075/21 

 

Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду:                                               судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А., 

 

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом  ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (головуючий суддя - Зінченко А.В.), постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року (суддя-доповідач - Перцова Т.С., судді: Русанова В.Б., Жигилій С.П.)

І. СУТЬ СПОРУ

1.          У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Харківська ОДА), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ заступника керівника апарату обласної державної адміністрації - начальника управління діловодства від 31 грудня 2020 року № 310-к про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити позивачку на посаді начальника управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської ОДА, або на посаді, рівнозначній тій, яку вона займала до звільнення, з 01 січня 2021 року;

- стягнути з Харківської ОДА на користь позивачки середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 січня 2021 року по день ухвалення судового рішення, виходячи із середньоденної заробітної плати 1090,52 гривень, з відрахуванням обов`язкових податків та зборів;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді.

2.          На думку ОСОБА_1 , роботодавцем при її звільненні порушені вимоги статей 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3.          03 серпня 2020 року ОСОБА_1 на умовах контракту тимчасово на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, призначено на посаду начальника управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської ОДА.

4.          11 грудня 2020 року розпорядженням голови Харківської ОДА № 787 (далі - Розпорядження №787) внесено зміни до структури Харківської ОДА відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих адміністрацій»(зі змінами), від 18 квітня 2012 № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій» (зі змінами), від 25 березня 2014 року № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій (зі змінами).

5.          Пунктом 1.1. зазначеного розпорядження визначено структуру Харківської ОДА відповідно до переліку структурних підрозділів згідно із додатком 1, відповідно до якого такий структурний підрозділ Харківської ОДА як «управління внутрішнього аудиту та правової перевірки» - відсутній. Також пунктом 3.1 Розпорядження №787 заступника керівника апарату обласної державної адміністрації - начальника управління діловодства В.Волік зобов`язано вжити необхідних заходів, пов`язаних із внесенням змін до структури Харківської ОДА та граничної чисельності працівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації.

6.          15 грудня 2020 року заступником керівника апарату обласної державної адміністрації - начальником управління діловодства попереджено позивачку про наступне вивільнення з посади начальника управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської ОДА по закінченню 30 календарних днів з моменту вручення цього попередження. Вказане попередження підписано ОСОБА_1 власноруч без будь-яких зауважень.

7.          24 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала керівнику апарату Харківської ОДА заяву з проханням звільнити її з займаної посади до закінчення 30-ти денного строку з дня попередження про звільнення з 31 грудня 2020 року.

8.          31 грудня 2020 року наказом Харківської ОДА № 310-к припинено дію контракту про проходження державної служби від 03 серпня 2020 року з ОСОБА_1 з 31 грудня 2020 року.

ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської ОДА у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури Харківської ОДА, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з виплатою грошової компенсації за 10 календарних днів невикористаної відпустки та виплати вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Підстава - заява ОСОБА_1 від 24 грудня 2020 року.

9.          Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивачка звернулась до суду.

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10.          Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

11.          Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при винесенні оскаржуваного наказу про звільнення відповідачем дотримано вимоги законодавства, що регулюють питання звільнення державних службовців.

12.          Суди попередніх інстанцій наголосили, що звільнення позивачки відбулось на підставі її заяви, якою вона, фактично, підтвердила відсутність будь-яких заперечень та зауважень з приводу скорочення посади та її звільнення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

13.          Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду. У своїй скарзі позивачка просила: у разі визнання Верховним Судом обґрунтованими доводи щодо наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України - скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У випадку визнання судом касаційної інстанції доводів позивача щодо наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, внаслідок порушення судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України - скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (cуд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою).

15.          У касаційній скарзі вказано, що суди попередніх інстанцій під час вирішення вказаного спору застосували положення частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка діяла на момент звільнення позивачки без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, сформованого у постановах від 15 липня 2021 року у справі №140/6353/20, від 06 липня 2021 року у справі № 640/1627/20, від 16 червня 2021 року у справі №440/1964/20.

16.          Окрім того, скаржниця зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено приписи пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України, оскільки справа розглянута в суді апеляційної інстанції без належного повідомлення позивачки про дату, час і місце розгляду, враховуючи, що апеляційна скарга містила клопотання про розгляд справи за участі ОСОБА_2 чи її представника.

17.          Відповідач подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якій просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. 

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

18.          Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.          Відповідно до пункту першого частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

20.          Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

21.          Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

22.          Частиною першою статті 11 КАС України  передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

23.          Згідно із частинами першою - четвертою статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному  статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.


................
Перейти до повного тексту