ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 300/2050/19
адміністративне провадження № К/9901/23925/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Курильця А.Р. (головуючий), Кушнерика М.П., Мікули О.І.
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01 жовтня 2019 року.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01 жовтня 2019 року в межах виконавчого провадження ВП №57169452. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Ю.Б. про накладення штрафу ВП № 57169452 від 01 жовтня 2019 року.
3. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 125 грн. та витрати на банківську комісію в сумі 156,36 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 062,50 грн.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції залишено без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 300/2050/19 без змін.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 300/2050/19 - без змін.
6. 08.04.2021 представником ОСОБА_1 - Матвіів Єлизаветою Ігорівною подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14625 грн.
7. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року Заяву представника ОСОБА_1 - Матвіїв Єлизавети Ігорівни про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
7.1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 3750 гривень понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
8. Задовольняючи частково вимоги заяви про ухвалення додаткового судового рішення, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених позивачем судових витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 3750 грн. При цьому суд виходив з того, що в розрахунок часу роботи адвоката, затраченого на представництво інтересів позивача, було включено, зокрема, час очікування, дорога, паркування, виготовлення та засвідчення додатків до відзиву, сканування відзиву, складання описів цінного листа, відстеження вручення відзивів до суду, складання та виставлення рахунку, складання акту прийому-передачі. Проте, перелічені вище послуги не підлягають включенню до розрахунку гонорару адвоката, оскільки не є наданням професійної правничої допомоги в судовій справі в розумінні процесуального законодавства та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Апеляційний суд зазначив, що з описаних адвокатом етапів роботи у вказаній справі відшкодуванню підлягають: вивчення одержаних засобами електронного зв`язку апеляційних скарг - 40 хв.; усна консультація - 30 хв.; клопотання про ознайомлення з матеріалами та видачу копії процесуальних документів - 30 хв.; часткове ознайомлення з матеріалами справи - 30 хв.; усна консультація - 15 хв.; складання проектів відзиву на апеляційні скарги - 4 год.; ознайомлення з матеріалами справи (виготовлення фотокопій) - 30 хв.; усна консультація - 30 хв. Разом - 7 год. 25 хв. Враховуючи те, що адвокат за годину роботи отримує гонорар в розмірі 500 грн., відшкодуванню підлягають витрати позивача на правничу допомогу в сумі 3750 грн. Такий розмір, на переконання колегії суддів, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що обсяг указаних адвокатом робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, є явно неспівмірними зі складністю таких робіт, наприклад, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та наданням копій процесуальних документів, на яку представник витратив сумарно 1 год. 30 хв., свідчать про завищення вартості й часу, витраченого адвокатом на виконання таких дій. Підготовка простих клопотань не є і не може вважатися складною юридичною роботою.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, здійснити перерозподіл судових витрат позивача ОСОБА_1 у зв`язку з апеляційним провадженням, стягнувши з відповідача судові витрати в сумі 14 625,00 грн.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що жоден учасник не подавав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, понесену позивачем у зв`язку із апеляційним переглядом. Суд не може самостійно перебирати на себе «функції доказування» і відшукувати та/чи спростовувати докази, неспіврозмірність витрат на правничу допомогу має доводитися в суді саме тією особою, що заперечує розмір судових витрат на правничу допомогу. Незважаючи на те, що іншими учасниками не було подано відповідного клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, надану ОСОБА_1 у зв`язку із апеляційним переглядом, суд самостійно в оскаржуваній додатковій постанові від 28 квітня 2021 року по справі № 300/2050/19 наводить аргументи, чому розмір витрат на правничу допомогу є неспіврозмірним.
10.1. Крім того, позивач зазначає, що підготовчі дії входять до складу правничої допомоги, оскільки КАС України містить чіткі вимоги щодо подання процесуальних документів до суду, недотримання яких тягне за собою наслідком неприйняття таких заяв/клопотань або їх не врахування судом. Без виготовлення, засвідчення, надсилання іншим учасникам процесуальних документів, подання заяви/клопотання відповідно до вимог процесуального закону неможливо. Щодо віднесення підготовчих робіт до складу витрат на правничу допомогу Верховний Суд висловлювався неодноразово. Щодо складання акту про надання правничої допомоги, довідки про обсяг наданої правничої допомоги по справі, рахунку є необхідною передумовою подання доказів понесення витрат на правничу допомогу. Так, згідно постанови Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 Договір про надання правової допомоги, опис виконаних робіт у формі рахунку та квитанція про оплату є доказами (достатніми доказами) для підтвердження розміру витрат на адвокатські послуги. Тому складання таких є необхідними діями адвоката для забезпечення права учасника судового процесу на стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу в судовому процесі. Щодо часу на дорогу та очікування, позивач зазначає, що такий час ніде окремо не зазначений.
10.2. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував роботу адвоката, пов`язану із одержанням копій ухвал суду та апеляційних скарг, які не були надіслані у встановленому порядку. При цьому, суд апеляційної інстанції частково врахував певні етапи роботи, на свій розсуд зменшивши час на відповідну дію адвоката. При цьому не зрозуміло якими нормативами суд керувався, якщо в акті приймання-передачі чітко зазначено витрачений адвокатом час. Деякі етапи роботи ( витрачений час), пов`язані із перебуванням адвоката в суді можна перевірити, співставивши із відомостями, що містяться в журналі відвідувачів (як би він не називався). На думку скаржника, суд перейняв на себе обов`язок доказування, тим самим надаючи перевагу іншим учасникам судового процесу. Разом з тим, позивачем надано докази фактично сплачених витрат на професійну правничу допомогу на суму 14625 грн, які судом не враховано.
11. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення та відмовити позивачу в задоволенні його вимог в повному обсязі.
11.1. При цьому, відповідач зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки про винесення даної постанови Долинському відділу державної виконавчої служби у Калунському районі Івано-Франківської області Південно-Західної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було невідомо та не надано термін для подачі відзиву на дану заяву.
V. Джерела права й акти їх застосування
12. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
13. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
14. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
15. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
16. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
17. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
18. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
19. Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
20. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
21. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
22. Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
23. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
24. Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
25. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
VI. Висновок Верховного Суду
26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.