ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/4737/21
адміністративне провадження № К/9901/48126/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (суддя Біленський О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року (судді: Мельнікова Л.В., Бегунц А.О., Курило Л.В.) у справі №520/4737/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна судова адміністрація України про визнання недоплаченої частини суддівської винагороди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
24 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - відповідач, ТУ ДСА України у Харківській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна судова адміністрація України (далі - третя особа, ДСА України), в якому просив:
- стягнути з ТУ ДСА України у Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплачену частину суддівської винагороди у вигляді щомісячної доплати за вислугу років за наявності стажу роботи більше 10 років у розмірі 30 відсотків у відповідності до частини п`ятої статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» за березень 2021 року, що складає 18918,00 грн та підлягає індексації, починаючи з 01 лютого 2021 року по день фактичного розрахунку.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що наказом ТУ ДСА України в Харківській області від 25 січня 2021 року за №01-06/07 «Про припинення виплати доплат», суб`єктом владних повноважень з посиланням на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №120/5210/20-а, припинено з 01 січня 2021 року, у тому числі і йому - судді Коломацького районного суду Харківської області, виплату щомісячної доплати за вислугу років за наявності стажу роботи більше 10 років у розмірі 30 відсотків у відповідності до частини п`ятої статті 135 Закону № 1402-VIII за березень 2021 року. Позивач уважає, що всупереч закону відповідачем протиправно зменшено розмір оплати праці професійного судді (суддівської винагороди) за складовою - доплата за вислугу років.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що позивачем не надано доказів щодо оскарження або скасування наказу ТУ ДСА України в Харківській області «Про припинення виплати доплат» від 25 січня 2021 року за №01-06 07, яким припинено з 01 січня 2021 року, у тому числі і судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 виплату щомісячної доплати за вислугу років за наявності стажу роботи більше 10 років у розмірі 30 відсотків у відповідності до частини п`ятої статті 135 Закону №1402-VIII за березень 2021 року, а тому вказаний наказ є обов`язковим до виконання.
Щодо посилань заявника на рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №1-7/2018 (4062/15), суди зазначили, що предметом конституційного провадження був не Закон № 1402-VIII (частини десятої статті 135 якого і була застосована Територіальним управлінням у спірних правовідносинах), а частини третя, десята статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону №192-VIII, тобто інший акт права.
Також, суд зазначив, що ТУ ДСА України у Харківській області як розпорядник коштів нижчого рівня має правові підстави щодо прийняття акту індивідуальної дії щодо нарахування та виплати доплати до посадового окладу судді за вислугу років.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини десятої статті 135 Закону № 1402-VIII, які є тотожними за змістом положенням частини десятої статті 133 Закону №2453-VI, у редакції Закону №192-VIII, визнаної неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15), у випадку припинення доплат за вислугу років за наявності стажу роботи на посаді судді більше 10 років - у розмірі 30 відсотків відповідно до частини п`ятої статті 135 Закону № 1402-VIII.
У касаційній скарзі позивач наполягає, що оскільки він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, тому зменшення суддівської винагороди звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів, що відповідно до підпункту 3.4. Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) визнано неконституційним.
Отже, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права шляхом застосування закону (частини десятої статті 135 Закону № 1402-VIII), який не підлягає застосуванню (неконституційного), що є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення у справі.
Позиція інших учасників справи
Від ТУ ДСА України у Харківській області до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому ТУ ДСА України у Харківській області просить залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 серпня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 призначений на посаду судді Коломацького районного суду Харківської області Указом Президента України від 23 січня 2012 року №29/2012 строком на 5 років (а.с. 14-15).
З лютого 2017 року повноваження позивача як судді Коломацького районного суду Харківської області припинились, у зв`язку із закінченням строку, на який його призначено.
Станом на 01 січня 2021 року позивач знаходився у процедурі призначення на посаду судді після закінчення повноважень за Указом Президента України від 23 січня 2012 року №29/2012.
До 01 січня 2021 року позивач отримував суддівську винагороду відповідно до положень статті 135 Закону № 1402-VIII; щомісячна доплата за вислугу років за наявності стажу роботи більше 10 років - складала 30 відсотків у відповідності до частини п`ятої статті 135 Закону № 1402-VIII.
Наказом ТУ ДСА України в Харківській області «Про припинення виплати доплат» від 25 січня 2021 року за №01-06/07, з посиланням на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №120/5210/20-а, припинено виплату відповідних доплат, починаючи з 01 січня 2021 року, у тому числі і судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1
Уважаючи безпідставним нарахування і виплату суддівської винагороди не у повному обсязі в частині доплати до посадового окладу судді, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII унормовано, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4).
Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII (яка, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року, діє в редакції Закону № 1774-VIII) визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною п`ятою статті 135 Закону № 1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до частини десятої статті 135 Закону № 1402-VIII суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Пункту 17 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (Закон № 1401-VIII), оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до пункту 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (чинного до 01 січня 2020 року) право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№18-20, ст. 132 із наступними змінами).