ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа №1.380.2019.005005
адміністративне провадження № К/9901/35682/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (судді: Судова-Хомюк Н.М., Кухтей Р.В., Хобор Р.Б.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст, МЮ України), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (далі - третя особа, ГТУЮ у Житомирській області), в якому просив :
-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1000/5 від 28 березня 2019 року «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)», виданого ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки прийнятий з порушенням установленої процедури та порядку анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а тому наявні всі підстави для скасування оспорюваного наказу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що арбітражний керуючий ОСОБА_1 вчиняв дії щодо уникнення перевірки його діяльності Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.005005 та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1000/5 від 28 березня 2019 року «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)», виданого ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 768,40 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до квитанції №5644 від 25 вересня 2019 року та 1152,60 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №ПН1210135 від 17 березня 2021 року.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав жодного документу та не довів належними і достовірними доказами факту виявлення суб`єктом владних повноважень ознак невиконання чи неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків під час виконання повноважень ліквідатора КП «Теплосервіс», який би відповідав Положенню про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року №1707/5, Правилам організації діловодства №1000/5, ДСТУ 4163-2003 чи іншим нормативно-правовим актам, що регулюють порядок діловодства в територіальних управліннях Мін`юсту.
Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, до повноважень якого відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень за поданням Дисциплінарної комісії. Рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і, як наслідок, такого рішення - анулювання свідоцтва.
В цьому випадку Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, яке відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, а тому згідно з пунктом 5 частини першої статті 112 Закону № 2343-XII підстави для анулювання свідоцтва були відсутні.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Мін`юст указує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження Мін`юстом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Обґрунтовуючи пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, Міністерство юстиції України зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №814/483/16, від 25 жовтня 2018 року у справі №820/11929/15 та від 13 березня 2019 року у справі №826/1437/17, від 19 лютого 2019 року у справі №817/357/18, не враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 20 травня 2020 року у справі №806/2421/16.
На переконання відповідача, повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих, за наявності на те підстав, належать Дисциплінарній комісії, а реалізація рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого здійснюється шляхом видання Міністерством юстиції України відповідного наказу про анулювання свідоцтва.
Позиція інших учасників справи
Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу Мін`юсту, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу Мін`юсту, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без задоволення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 серпня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач здійснював діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі свідоцтва від 24 липня 2013 року №1573.
За результатами проведеного моніторингу щодо дотримання арбітражними керуючими строків та порядку подання повної та достовірної інформації, необхідної для належного функціонування Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, ГТУЮ у Житомирській області виявлено порушення черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора КП «Теплосервіс». Відповідно до форми №4 «Повідомлення про розмір вимог кредиторів та стан розрахунку з ними» до першої черги вимог кредиторів включені визнані судом вимоги у розмірі 115 384,95 грн, з яких погашено 33 318,00 грн; до другої черги вимог кредиторів включені визнані судом вимоги у розмірі 162 229,19 грн, з яких погашено 7 690,00 грн. Таким чином, арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 2-3 статті 45 Закону №4212, яким передбачено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Враховуючи вищевикладене та на підставі п.п.2.6.1 пункту 26 розділу ІІ Порядку контролю ГТУЮ у Житомирській області направлено лист до Міністерства юстиції України стосовно вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
На виконання листа-згоди Міністерства юстиції України 21 вересня 2018 року №821/11423-32-18/9.3.1 «Щодо позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 », доручення ГТУЮ у Житомирській області на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 жовтня 2018 року №2.4-12/9 та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 жовтня 2018 року №14, ГТУЮ у Житомирській області призначено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 17 жовтня 2018 року до 19 жовтня 2018 року включно.
05 жовтня 2018 року третьою особою направлено позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 жовтня 2018 року №2.4-12/32/2018/137/ НОМЕР_1 . Вказане повідомлення направлене засобами поштового зв`язку та на електронну адресу позивача.
12 жовтня 2018 року позивачем подано клопотання про перенесення дати проведення виїзної перевірки у зв`язку з тим, що з 01 жовтня 2018 року по 26 листопада 2018 року перебуває у щорічній основній відпустці.
У зв`язку з перебуванням позивача у відпустці, дорученням від 16 жовтня 2018 року №2.4-12/11 третьою особою змінено строки проведення перевірки позивача та визначений новий період перевірки : з 13 грудня 2018 року до 17 грудня 2018 року включно.
18 жовтня 2018 року третьою особою направлено позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16 жовтня 2018 року « 2.4-12/32/2018/148/14139. Вказане повідомлення направлене засобами поштового зв`язку та на електронну адресу позивача.
10 грудня 2018 року позивачем подано клопотання про перенесення дати проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого в якому повідомив, що з 07 грудня 2018 року перебуває на амбулаторному лікуванні.
У зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному, дорученням від 23 січня 2019 року №ДОР/23-12/35/2019/1 третьою особою змінено строки проведення перевірки позивача та визначений новий період перевірки: з 14 лютого 2019 року до 18 лютого 2019 року включно.
24 січня 2019 року третьою особою направлено позивачу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23 січня 2019 року №23/32/2019/1144. Вказане повідомлення направлене засобами поштового зв`язку та на електронну пошту.
08 лютого 2019 року позивачем надіслано клопотання про перенесення дати проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 06 лютого 2019 року №1/02-2019 в якому повідомив, що з 05 лютого 2018 року відбув у основну відпустку по 29 березня 2019 року включно.
14 лютого 2019 року третьою особою складено акт №1/1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Акт мотивований тим, що позивач безпідставно не надав у визначений термін документи, визначенні у повідомленні від 23 січня 2019 року, що робить проведення перевірки неможливим.
18 лютого 2019 року ГТУЮ у Житомирській області надіслано лист №2.3/5/2019/3066 на адресу Міністерства юстиції України, Департаменту з питань судової роботи та банкрутства з пропозицією про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, у зв`язку із відмовою останнього від проведення позапланової невиїзної перевірки.
04 березня 2019 року Департаментом з питань судової роботи та банкрутства складено подання №1237 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яке направлено для розгляду на засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Також, копія такого подання надіслана позивачу (лист від 04 березня 2019 року).
Листом від 04 березня 2019 року відповідач повідомив позивача про засідання 19 березня 2019 року Дисциплінарної комісії арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого включене питання про розгляд подання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до витягу з протоколу №80/03/19 від 19 березня 2019 року Дисциплінарною комісію арбітражний керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за результатами заслуховування пояснень позивача та матеріалів подання вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі подання від 04 березня 2019 року №1237. Також зазначено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано, що рішенням комісії від 26 березня 2015 року та від 24 квітня 2018 року за результатами розгляду подань від 13 березня 2015 року №391 та від 10 квітня 2018 року №1102 до позивача вже застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді попередження.
28 березня 2019 року відповідачем винесено наказ №1000/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданому ОСОБА_1 ».
Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
За частиною другою статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені розділом VIIІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ ( далі - Закон №2344- ХІІ).
За визначенням наведеним у статті 105 Закону №2343-ХІІ дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у відповідності до положень статті 106 Закону №2343-ХІІ, згідно з частиною другою якої позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 106 Закону № 2343-ХІІ).