ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа №560/1174/22
адміністративне провадження № К/990/15599/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Уханенка С.А.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року (головуючий суддя - Кузьмишин В.М., судді: Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.)
у справі №560/1174/22
за позовом ОСОБА_1
до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)
про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Старшого Державного виконавця Другого Відділу Державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бялик Юлії Дмитрівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2022 року ВП № 68204700 щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 87950,08 грн. на виконання постанови № 56414584 від 25 лютого 2020 року Другого Відділу Державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький.);
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого Державного виконавця Другого Відділу Державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Бялик Юлії Дмитрівни від 18 січня 2022 року ВП № 68204700 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 87950,08 грн.
- зняти арешт з рухомого та нерухомого майна боржника, накладений в межах даного виконавчого провадження 18 січня 2022 року постановою ВП N 68204700.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що в межах даної адміністративної справи позивачем не оскаржується постанова державного виконавця №56414584 від 25.02.2020 про стягнення виконавчого збору. Отже, позивач у даній адміністративній справі оскаржує рішення відповідача про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа щодо стягнення виконавчого збору, в той же час, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору (як виконавчий документ, на підставі якого винесена спірна постанова) позивачем не оскаржена. Суд звернув увагу, що постанова про відкриття виконавчого провадження є самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень, підстави і порядок прийняття якого врегульовано Законом №1404. Однак, позивач, оскаржуючи постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа щодо стягнення виконавчого збору, не обґрунтовує її протиправність. Разом з тим, порядок прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, визначений Законом №1404, відповідачем не порушено, а постанова про стягнення виконавчого збору на підставі якої відкриті виконавчі провадження, є чинною. Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2022 ВП № 68204700 слід відмовити.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року апеляційну скаргу позивачки залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України. При цьому, особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Залишаючи без руху апеляційну скарги позивачки, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 11.02.2022, тобто 10-й день апеляційного оскарження припадає на 21.02.2022. Проте апеляційну скаргу подано за допомогою засобів поштового зв`язку 16.04.2022, тобто з пропущенням 10-денного терміну на апеляційне оскарження, встановленого ст. 286 КАС України. При цьому, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції у цій справі, яке обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення нею отримано 16.03.2022. Проте і в даному випадку скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений статтею 287 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року.
Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вказав, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Суд вважав, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, а заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого статтею 287 КАС України. Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи. Таким чином, оскільки скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
21 червня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, в якій скаржниця, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску строку є необґрунтованими, оскільки строк пропущено з поважних причин. Так, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вона є інвалідом 2 групи, у зв`язку з онкозахворюванням веде малорухомий спосіб життя. Також, як на причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , посилається як на карантин у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19), так і на введення воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку Російської Федерації.
В ухвалі від 11 липня 2022 року Верховний Суд відхилив посилання заявника касаційної скарги на введення воєнного стану як підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 11 лютого 2022 року, 10-й день апеляційного оскарження, встановленого статтею 287 КАС України, припадав на 21 лютого 2022 року, а введення воєнного стану було запроваджено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що заявник касаційної скарги не обґрунтував взаємозв`язку між пропуском строку на апеляційне оскарження, останній день якого припадав на 21 лютого 2022 року, з воєнним станом, що запроваджено 24 лютого 2022 року.