ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11 серпня 2022 року
справа №460/8509/21
адміністративне провадження № К/990/15044/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Морган Феніче»
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у складі колегії суддів Шавеля Р. М., Бруновської Н. В., Хобор Р. Б.,
у справі №460/8509/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морган Феніче»
до Поліської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
23 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Морган Феніче» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 червня 2021 року:
№ 00000431319 про збільшення суми грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, на загальну суму 226940 грн 66 коп., з яких 151293 грн 77 коп. за податковими зобов`язаннями та 75646 грн 89 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№ 00000441319 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених суб`єктами господарювання, на загальну суму 54106 грн 34 коп., з яких 36070 грн 89 коп. за податковими зобов`язаннями та 18035 грн 45 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року (суддя - Комшелюк Т. О.) позовну заяву задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року апеляційну скаргу Рівненської митниці задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі №460/8509/21 в повному обсязі та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №460/8509/21.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, справу витребувано з суду першої інстанції.
21 липня 2022 року справа №460/8509/21 надійшла до Верховного Суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що за митними деклараціями /МД/ від 09 липня 2018 року № UA204010/2018/015967, від 16 липня 2018 року №UA204010/2018/016495, від 07 серпня 2018 року № UA204010/2018/018318, від 20 серпня 2018 року № UA204010/2018/019283, від 10 вересня 2018 року №UA204010/2018/021112, від 24 вересня 2018 року № UA204010/2018/022376, від 08 жовтня 2018 року № UA204010/2018/024020, від 22 жовтня 2018 року №UA204010/2018/025407, від 02 листопада 2018 року № UA204010/2018/026534, від 19 листопада 2018 року № UA204010/2018/028008 та товаросупровідними документами декларантом позивача було подано до митного оформлення товари для меблевого виробництва: фурнітура кріпильна виготовлена з пластмаси (код УКТ ЗЕД 3926300090); голка для втяжки (код УКТ ЗЕД 8205700000); стрічка ткана, ремінь еластичний (код УКТ ЗЕД 5806200000 та 5806329000); стрічка ремінна (код УКТ ЗЕД 5806390000); вузькі тканини, кант (стрічка) із синтетичних волокон, поліпропіленовий ремінь (код УКТ ЗЕД 5806329000); мотузка поліпропіленова (код УКТ ЗЕД 5607410000); нитки гумові (код УКТ ЗЕД 5604100000), які випущено у вільних обіг на митній території України із застосуванням тарифної преференції за кодом 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А («Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)» (гр.36 МД).
До митного оформлення позивачем надано:
- копію зовнішньоекономічного контракту № 020813-М від 02 серпня 2013 року з додатками;
- інвойси № Е24/07/2018 від 05 липня 2018 року, № Е25/07/2018 від 12 липня 2018 року, №Е30/08/2018 від 02 серпня 2018 року, № Е32/08/2018 від 17 серпня 2018 року, № Е34/09/2018 від 05 вересня 2018 року, № Е36/09/2018 від 20 вересня 2018 року, № Е/38/10/2018 від 04 жовтня 2018 року, №Е41/10/2018 від 18 жовтня 2018 року;
- декларації про походження та сертифікати з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AN 0134446 від 31 жовтня 2018 року та № PL/MF/AN 0147419 від 15 листопада 2018 року;
- міжнародні товарно-транспортні накладні CMR (т.1, а. с.59-164).
Відповідно до представлених інвойсів (інформації експортера):
№ Е/25/07/2018 товари (позиція 1-7) є преференційного походження з Польщі; позиції 8-12 - країна походження Китай (т.1, а.с.180-183);
№ Е/30/08/2018 товари (позиція 1-6) є преференційного походження з Польщі; позиції 7-10 - країна походження Китай (т.1, а.с.184-187);
№ Е/32/08/2018 товари (позиція 1-11) є преференційного походження з Польщі (т.1, а.с.188-191);
№ Е/34/09/2018 товари (позиція 1-13) є преференційного походження з Польщі; позиції 14-16 - країна походження Китай (т.1, а.с.192-194);
№ Е/36/09/2018 товари (позиція 1, 3-8) є преференційного походження з Польщі; позиція 2 - країна походження Данія; позиція 9 - країна походження Китай (т.1, а.с.195-199);
№ Е/38/10/2018 товари (позиція 1-10) є преференційного походження з Польщі; позиції 11-13 - країна походження Китай (т.1, а.с.200-203);
№ Е/42/10/2018 товари (позиція 1-10) є преференційного походження з Польщі; позиція 5 - країна походження Данія (т.1, а.с.204-207);
№ Е/44/11/2018 товари (позиція 1-3, 6-11, 16) преференційного походження з Польщі; позиція 4-5 є преференційного походження з Данії; позиція 12-15 товари - країна походження Китай (т.1, а.с.208-209);
№ Е/41/10/2018 товари (позиція 1-11) є преференційного походження з Польщі; позиції 12-16 - країна походження Китай (т.1, а.с.210-213);
№ Е24/07/2018 товари (позиція 1-6) є преференційного походження з Польщі (т.1, а.с.214-215).
Митне оформлення товарів проведено згідно коду преференції 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС», із застосуванням преференційної ставки ввізного мита; нараховано мито (код платежу - 020, спосіб сплати - 06) в сумі 87310 грн 43 коп.
Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України на звернення Рівненської митниці ДФС (№ 9025/34/17-70-19 від 27 листопада 2018 року) направлено запит до уповноваженого органу Республіки Польща щодо підтвердження автентичності та правильності декларацій інвойс, складених на інвойсах, та сертифікатів з перевезення товару EUR.1, поданих ТзОВ «Морган Феніче» до митного оформлення за митними деклараціями від 09 липня 2018 року №UA204010/2018/015967, від 16 липня 2018 року № UA204010/2018/016495, від 07 серпня 2018 року № UA204010/2018/018318, від 20 серпня 2018 року № UA204010/2018/019283, від 10 вересня 2018 року № UA204010/2018/021112, від 24 вересня 2018 року № UA204010/2018/022376, від 08 жовтня 2018 року №UA204010/2018/024020, від 22 жовтня 2018 року № UA204010/2018/025407, від 02 листопада 2018 року № UA204010/2018/026534, від 19 листопада 2018 року №UA204010/2018/028008.
У відповідь на вказане звернення надано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща № 2401-ІОА1.4331.78 від 24 вересня 2020 року, яким повідомлено про те, що митні органи Республіки Польщі підтверджують достовірність інвойсів № Е24/07/2018 від 05 липня 2018 року, № Е25/07/2018 від 12 липня 2018 року, № Е30/08/2018 від 02 серпня 2018 року, № Е32/08/2018 від 17 серпня 2018 року, № Е34/09/2018 від 05 вересня 2018 року, № Е36/09/2018 від 20 вересня 2018 року, № Е/38/10/2018 від 04 жовтня 2018 року, № Е41/10/2018 від 18 жовтня 2018 року та сертифікатів з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AN 0134446 від 31 жовтня 2018 року, № PL/MF/AN 0147419 від 15 листопада 2018 року (т. 2, а. с. 136).
Однак, у відповідності до Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, товари вказані в деклараціях про походження та сертифікатах з перевезення EUR.1 не підпадають під преференційний режим. В ході проведення перевірки експортер товарів не надав жодних доказів чи документів, що дозволяють застосувати преференційні правила походження товарів.
Враховуючи вищевикладене, уповноваженим органом Польщі не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у рахунках-фактурах, на яких складені декларації інвойси/декларації про походження та в сертифікатах з перевезення товару EUR.1 (т.2, а. с. 95-96).
У зв`язку із отриманням від митних органів Республіки Польща інформації про непідтвердження документів про країну походження товарів, митним органом ініційовано проведення відповідної перевірки позивача.
Відповідно до наказу Поліської митниці Держмитслужби № 98 від 15 квітня 2021 року проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Морган Феніче» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за МД від 09 липня 2018 року № UA204010/2018/015967, від 16 липня 2018 року № UA204010/2018/016495, від 07 серпня 2018 року № UA204010/2018/018318, від 20 серпня 2018 року № UA204010/2018/019283, від 10 вересня 2018 року № UA204010/2018/021112, від 24 вересня 2018 року № UA204010/2018/022376, від 08 жовтня 2018 року № UA204010/2018/024020, від 22 жовтня 2018 року № UA204010/2018/025407, від 02 листопада 2018 року № UA204010/2018/026534, від 19 листопада 2018 року № UA204010/2018/028008.
За результатами перевірки складений акт № 22/7.13-19/33426845 від 19 травня 2021 року (т.1, а. с. 28-43), згідно висновків якого проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:
вимог частини другої статті 48, частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281, частини статті 257 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання, на загальну суму 151293 грн 77 коп.,
вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 36070 грн 89 коп. (т-1, а. с. 22-27).
На підставі акта перевірки митним органом винесені такі податкові повідомлення-рішення:
№ 00000431319 від 04 червня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на загальну суму 226940 грн 66 коп., з яких 151293 грн 77 коп. за податковими зобов`язаннями та 75646 грн 89 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№ 00000441319 від 04 червня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених суб`єктами господарювання, на загальну суму 54106 грн 34 коп., з яких 36070 грн 89 коп. за податковими зобов`язаннями та 18035 грн 45 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с. 9-20).
25 травня 2021 року позивач подав заперечення на складений акт перевірки.
За результатами розгляду заперечень згідно відповіді Поліської митниці Держмитслужби № 213-2/19/13-19/4181 від 03 червня 2021 року останні визнані необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення (т.1, а. с. 44-47).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №816/4805/15, від 24 листопада 2021 року у справі №460/2786/19, від 9 жовтня 2019 року у справі 2а/1270/4001/2012.
Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №816/4805/15, відповідно до якої сертифікат про перевезення товару є офіційним документом, у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, а тому для його спростування такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону нечинним, підробленим чи недійсним.
Аналогічним чином Верховний Суд застосував норми матеріального права і у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 460/2786/19, де Суд наголосив на тому, що «...сертифікати про походження EUR 1 ... не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, а, відтак, є єдиним документом, що підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів».
Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції повністю проігнорував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №2а/1270/4001/2012, відповідно до якої можливість митного контролю після завершення митного оформлення пов`язана з наявністю обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Відтак, приписи законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Позивач наголошує, що відповідач не довів наявності у нього обґрунтованої підозри та конкретних обставин, які викликали сумніви і причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. При цьому відповідь митного органу країни експорту не надходила протягом встановленого Угодою про Асоціацію строку, що за відсутності обґрунтованих сумнівів у поданих до розмитнення документах, свідчить про неможливість позбавлення права на преференцію.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року - без змін.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні відповідно до статей 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу Республіки Польщі від 24 вересня 2020 року №2401-ІОА1.4331.78, в якому зазначено, що експортером не надано доказів преференційного походження товару.
За позицією суду, вказаний лист уповноваженого органу Республіки Польща не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки останній надав до митного оформлення всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Польщі до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.
Суд першої інстанції зауважив, що сертифікат з перевезення товару є офіційним документом, у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону нечинним, підробленим чи недійсним. Відповідних доказів цього відповідач суду не надав.
За результатами оцінки всіх наданих Товариством документів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач дотримався умов режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та правомірно застосував тарифну преференцію за імпортованим товаром з країни Європейського Союзу, що підтверджується сертифікатами про походження EUR.1, виданими митним органом Республіки Польща, на підставі якого митний орган України здійснив митне оформлення товару. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України (код пільги 410 товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу).
Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, визнав, що доводи митного органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на офіційній інформації - на листі уповноваженого органу Республіки Польщі № 2401-ІОА1.4331.78 від 24 вересня 2020 року, в якому зазначено, що експортером не надано доказів преференційного походження товару.
Цей суд наголошує, що відповідач отримав офіційну відповідь за міжнародним запитом до митних органів Республіки Польща про непідтвердження преференційного походження товарів, оскільки в ході проведення перевірки експортер товарів не надав жодних доказів чи документів, що дозволяють застосувати преференційні правила походження товарів, тому документи на імпортований товар, які використовувалися позивачем для визначення країни походження товарів, не можуть прийматися до уваги та слугувати підставою для надання відповідних преференцій.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтею 341 КАС України, відповідно до частини першої цієї статті суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 Митного кодексу України (далі -МК України) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.