ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/10254/16
адміністративне провадження № К/9901/31592/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (яку ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року замінено її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, податковий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року №2276/10.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство зазначало, що податковий орган в порушення пунктів 88.1, 88.2 та 88.3 статті 88 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не вчинивши всіх належних дій по опису майна ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за перерахування коштів до бюджету у рамках договору про спільну діяльність, прийняв спірне рішення про опис майна позивача у податкову заставу.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
При цьому, суд дійшов переконання, що станом на день розгляду справи докази сплати ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, податкового боргу відсутні; в свою чергу, податковим органом вживались заходи, спрямовані на погашення такого боргу саме ТОВ «Надра Геоцентр», проте останні позитивного результату не принесли, у зв`язку із чим і було прийнято спірне рішення про опис майна позивача у податкову заставу.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи, спрямовані на опис майна ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальної особи за перерахування податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року, внесеного у спільну діяльність або майна, яке є результатом такої спільної діяльності за вказаним договором, то правові підстави для опису у податкову заставу майна позивача, як учасника такого договору, який не є відповідальним за сплату податків, відсутні.
Не погоджуючись із прийнятим апеляційним судом рішенням, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та недотримання процесуальних норм, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційній скарзі відповідач зазначав про те, що спірне рішення ним прийнято лише після вжиття передбачених податковим законодавством заходів по стягненню податкового боргу з безпосереднього боржника, й такі обставини були правильно враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення по суті спору у даній справі.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він вважає обґрунтованим і законним, просив залишити без змін.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 листопада 2007 року між філією дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної компанії «Нафтогаз України» - Газопромисловим управлінням «Харківгазвидобування» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (сторона-2) був укладений договір про спільну діяльність №265-12 (далі - договір про СД).
Згідно з додатковою угодою №4 від 11 березня 2013 року до договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року правонаступником всіх прав та обов`язків ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» визначено ПАТ «Укргазвидобування».
За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору про СД №265-12 сторони зобов`язуються шляхом об`єднання внесків (відомості щодо таких внесків зафіксовані в пункті 4 даного договору) спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводної сировини з метою отримання прибутку. ТОВ «Надра Геоцентр» визначено оператором за цим договором.
За змістом підпунктів 6.10.8 і 6.10.9 пункту 6.10 зазначеного договору до обов`язків оператора відносяться, зокрема: ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов`язкової звітності; сплата у повному обсязі та у встановленні чинним законодавством строки податків (обов`язкових зборів, платежів).
ТОВ «Надра Геоцентр» взято 19 листопада 2007 року на податковий облік за неосновним місцем обліку у Полтавській ОДПІ та 12 травня 2014 року - у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ як відповідальну особу за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно з договором про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року.
При цьому, як суб`єкт господарювання, ТОВ «Надра Геоцентр» перебувало на податковому обліку в Миронівській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.
29 червня 2016 року на адресу Товариства (ПАТ "Укргазвидобування") надійшло рішення Інспекції про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року №2276/10, згідно з яким контролюючим органом вирішено здійснити опис майна останнього, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні).
Також Товариство отримало лист Інспекції від 23 червня 2016 року №2277/10/16-24-25-19, яким його було повідомлено про те, що за договором про СД №265-12 за уповноваженою особою ТОВ «Надра Геоцентр» станом на 23 червня 2016 року рахується податкова заборгованість на загальну суму 353 909 887,98 грн. й відповідно до статті 91 ПК України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого, а також функції та повноваження податкового керуючого» платнику податків призначено податкового керуючого - начальника відділу погашення боргу ОСОБА_1 та з посиланням на норми пункту 89.2 статті 89, пункту 88.3 статті 88 ПК України запропоновано в триденний термін з дня отримання даного листа самостійно визначити та надати Полтавській ОДПІ перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу із врахуванням пропорційності участі акціонерного товариства у спільній діяльності по виконанню договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007 року, або надати документи на підтвердження відсутності у підприємства активів для опису.
Не погодившись із прийнятим податковим органом рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Відповідно до пункту 64.6 статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
За змістом підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов`язання за місцезнаходженням: ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (підпункт 252.25.1 пункту 252.25 статті 252 ПК України) або за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (підпункт 252.25.2 пункту 252.25 статті 252 ПК України).
Згідно з підпунктом 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
У відповідності до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань (визначення терміну яких наведено у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу) або погашення податкового боргу платника податків (визначення у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України) є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Також джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Одночасно, пунктом 87.12 статті 87 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.
Пункти ж 88.1, 88.2 та 88.3 статті 88 ПК України передбачають, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.