ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 140/2301/19
адміністративне провадження № К/9901/8041/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 140/2301/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілк Україна" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілк Україна» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року №0003041402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та РРН «WILK» Sp.z.o.o (Позикодавець) та між позивачем і «Mat&Kam AG» укладено договори процентної позики, яким сплачуються доходи у вигляді відсотків з утриманням 10 % податку на доходи. При цьому, фірма «DKM Holding» S.a.r.l., яка є засновником «Mat&Kam AG» не є фактичним отримувачем, а отже не є власником доходу - відсотків отриманих фірмою «Mat&Kam AG» від фірми ТзОВ «Вілк Україна» за договором процентної позики № 1/2016 від 15 лютого 2016 року, а відтак відсутні підстави для підвищеного оподаткування 15 %.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, позов було задоволено.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем підтверджено, що контрагент позивача «Mat&Kam AG» (Швейцарія) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; контрагентом надано довідки (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; «Mat&Kam AG» (Швейцарія) є бенефіціарним власником доходу.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права вважає рішення судів незаконними, просить їх скасувати і відмовити в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що компанія «DKM Holding» S.a.r.l. є бенефіціарним власником доходу, а тому, на думку контролюючого органу, у ТОВ «Вілк Україна» були відсутні правові підстави для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України. Вважає, що «Mat&Kam AG» не є фактичним отримувачем доходу.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Вілк Україна» (Позичальник) та РРН «WILK» Sp.z.o.o (Позикодавець) укладено договір процентної позики №1/2010 року від 25 лютого 2010 року.
Відповідно до умов договору Позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується надати Позичальнику предмет позики (грошові кошти) у розмірі, визначеному цим договором, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику Позикодавцеві у визначений цим договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього договору. Позика надається з метою фінансування впровадження Позичальником проекту із виробництва в м. Луцьку пакувальних матеріалів. Предметом позики є польські злоти. Сума позики - 2000000,00 польських злотих. Розмір процентів - 20% річних від розміру позики. Сплата процентів здійснюється щомісячно у безготівковій формі не пізніше 7 числа місяця наступного за місяцем, в якому такі проценти повинні бути нараховані.
10 серпня 2010 року між ТзОВ «Вілк Україна» та РРН «WILK» Sp.z.o.o до договору процентної позики №1/2010 від 25 лютого 2010 року була підписана додаткова угода №1, відповідно до якої внесені зміни до договору, а саме: позика надається з метою фінансування впровадження Позичальником проекту із виробництва в м. Луцьку пакувальних матеріалів, а також на фінансування зовнішньоекономічної діяльності Позичальника; сума позики становить 2500000,00 польських злотих.
Крім того, між ТзОВ «Вілк Україна» (Позичальник) та «Mat&Kam AG» (Позикодавець) укладено договір процентної позики №1/2016 від 15 лютого 2016 року. Вказаний договір зареєстровано в Національному банку України 17 березня 2016 року №19039.
За умовами Договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику предмет позики (грошові кошти) в розмірі визначеному цим Договором, а Позичальник зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику Позикодавцеві у визначений Договором строк, а також сплатити проценти за весь терміни надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього Договору.
Також, встановлено, що ТзОВ «Вілк Україна» нараховано і сплачено податок на доходи отримані нерезидентом «Mat&Kam AG» із джерелом їх походження з України в загальній сумі 194 683,22 грн за ставкою 10%, що сплачено до бюджету відповідно до договору процентної позики №1/2016 від 15 лютого 2016 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілк Україна» складено акт від 1 лютого 2019 року №1770/14-02/36959411 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Вілк Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин із компаніями PPH «Wilk» Sp.z.o.o. по договору позики № 1/2010 року від 25 лютого 2010 року та «Mat&Kam AG» по договору позики № 1/2016 від 15 лютого 2016 року за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.
Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем:
- п. 103.1., 103.2. ст. 103, п.п. 141.4.1., 141.4.2 статті 141 Податкового кодексу України від 1 грудня 2010 року № 2755-V;
- п. 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12 січня 1993 року, в результаті чого не сплачено податок на дохід іноземних юридичних осіб в сумі 211 078,00 грн, - а саме дохід отриманий нерезидентом із джерелом їх походження з України компанією РРН «WILK» Sp. z о.о. (22-100 Chelm, ul. Okszowska, 41, Polska) по договору процентної позики № 1/2010 від 25 лютого 2010 року;
- п.1, 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал від 30 жовтня 2000 року, в результаті чого - не сплачено податок на дохід іноземних юридичних осіб в сумі 97 342,00 грн, - а саме дохід отриманий нерезидентом із джерелом їх походження з України компанією «Mat&Kam AG» (Corso Elvezia, 4, 6900 Lugano, Swiss) по договору процентної позики № 1/2016 від 15 лютого 2016 року.
Всього занижено податок з доходів іноземних юридичних осіб в сумі 308 420,00 грн, в т. ч. по роках : 2015 рік - 52 991,00 грн; 2016 рік - 255 429,00 грн.
11 березня 2019 року позивачем подано Головному управлінню ДФС у Волинській області заперечення № 11/б на акт перевірки від 1 лютого 2019 року №1770/14-02/36959411.
Листом від 21 березня 2019 року № 9268/10/3-20-14-02-09 «Про розгляд заперечення» Головне управління ДФС у Волинській області, розглянувши заперечення позивача на акт перевірки та надані платником до заперечення копії документів, висновок до акту перевірки від 1 лютого 2019 року № 1770/14-02/36959411 змінила на такий:
«Перевіркою встановлено порушення:
- п. 103.1., 103.2., 103.3 статті 103, п.п. 141.4.1., 141.4.2 статті 141 Податкового кодексу України від 1 грудня 2010 року № 2755-V;
- п.1, 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал від 30 жовтня 2000 року, в результаті чого - не сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 97 342,00 грн, по договору процентної позики № 1/2016 від 15 лютого 2016 року з компанією «Mat&Kam AG» (Corso Elvezia, 4, 6900 Lugano, Swiss).»
25 березня 2019 року за результатами розгляду заперечень ГУ ДФС у Волинській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003041402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за податковим зобов`язанням 97 342,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24 335,40 грн.
15 квітня 2019 року позивач направив Державній фіскальній службі України скаргу №15-б на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області №0003041402 від 25 березня 2019 року.
13 червня 2019 року ДФС України прийняло рішення про результати розгляду скарги ТзОВ «Вілк Україна» № 27210/6/99-99-11-04-02-25, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області № 0003041402 від 25 березня 2019 року, а скаргу ТзОВ «Вілк Україна» - без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також з урахуванням меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.