ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа №640/8301/19
адміністративне провадження № К/9901/35069/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Ком» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2019 року (головуючий суддя: Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі № 640/8301/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Ком» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
14 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра Ком" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу №КВ177/1488/АВ/ТД/ФС-163 від 05 березня 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 16 грудня 2019 року направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
09 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2022 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 грудня 2018 року на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 09 листопада 2018 року видано наказ № 4995 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Астра Ком», яким доручено провести інспекційне відвідування позивача у період 08 січня по 21 січня 2019 року.
21 грудня 2018 року головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Бершацькому Д.М. виписано направлення на проведення інспекційного відвідування № 1954 для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ТОВ «Астра Ком».
09 січня 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Бершацькомим Д.М. складено вимогу № 1954, якою зобов`язано позивача у строк до 11 години 00 хвилин 11 січня 2019 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно з переліком зазначеним у такій вимозі.
11 січня 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Бершацькомим Д.М. складено акт №КВ 1954/1488/АВ/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування, яким зафіксовано неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з: ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування 10, 7, 9, 8, 15 вимоги від 09 січня 2019 року № 1954.
28 січня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано наказ № 471 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Астра Ком», яким на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11 січня 2019 року № КВ 1954/1488/АВ/НД та вимоги про надання документів від 09 січня 2019 року № 1954 наказано провести інспекційне відвідування з 28 січня по 04 лютого 2019 року та виписано направлення на проведення інспекційного відвідування № 177.
Також, 28 січня 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Бершацькомим Д.М. складено вимогу № 177, якою зобов`язано позивача у строк до 12 години 00 хвилин 29 січня 2019 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно з переліком зазначеним у такій вимозі.
04 лютого 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Бершацькомим Д.М. складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № КВ 177/1488/АВ.
В ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що у порушення вимог частини 1 статті 21, частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України) працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу не укладання трудового договору в письмові формі, та не повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінету Міністрів України.
Так, під час проведення інспекційного відвідування позивача за адресою здійснення господарської діяльності позивача, інспектором праці було проведено опитування представника позивача ОСОБА_3 , який повідомив, що він є керівником філіалу ТОВ «Астра Ком» в його підпорядкуванні знаходиться 10 працівників (монтажників), взагалі на товаристві працює більше 50 осіб, робочий час ОСОБА_3 з 09:00 до 18:00, заробітну плату він отримує на картковий рахунок, яким чином оформлені трудові відносини не знає.
На виконання вимоги від 28 січня 2019 року № 177 позивачем було надано всі необхідні документи для проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю.
На підставі досліджених документів встановлено, що позивачем укладено з громадянами України цивільно-правові договори про надання послуг, а саме: цивільно-правовий договір про надання послуг № 01/10-18 від 01 жовтня 2018 року з громадянином України ОСОБА_4 , цивільно правовий договір про надання послуг № 02-11/18 від 01 листопада 2018 року з громадянином України ОСОБА_5 , цивільно- правовий договір про надання послуг № 03-11/18 від 01 листопада 2018 року з громадянином України ОСОБА_6 . Дослідивши надані документи, відповідач вказує, що зазначені цивільно-правові договори носять формальний характер та мають характерні ознаки трудових відносин, а саме: за вказаними договорами не визначений об`єм наданих послуг, не встановлене кількісне вираження послуг (пункти 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 вказаних договорів), виконання робіт використовуючи обладнання та комплектуючи замовника (позивача) (пункт 3.1.1 договорів), що є однією з умов матеріального забезпечення і організації праці працівника; дотримання виконавцем правил технічних, встановлених Замовником (позивачем) (пункт 23.2.2 договорів); проходження виконавцем вступного інструктажу під підпис, дотримання інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки (пункт 3.2.3 договорів), що характерно для умов праці; матеріальна відповідальність виконавця (пункт 4.7 договорів) є особливою формою трудового договору згідно Кодекс законів про працю України; вбачається певне втручання в діяльність виконавця (пункти 4.8, 6.2, 3.2.2, 3.2.3 договорів), коли цивільно-правові договори передбачають виконання робіт виконавцем на свій власний розсуд; пункт 6.4 договорів суперечить пунктам 3.2.2, 3.2.3 та пункту 4.8 договорів.
З огляду на викладене відповідач дійшов висновку, що громадяни України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 працюють без укладання трудового договору в письмовій формі оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення Державну фіскальну службу про прийняття працівників на роботу не повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінету Міністрів України.
Акт №КВ 177/1488/АВ від 04 лютого 2019 року підписаний представником позивача без зауважень.
На підставі інформації, зазначеній в акті інспекційного відвідування від 04 лютого 2019 року № КВ 177/1488/АВ першим заступником начальника Головного управління Держпраці у київській області прийнято рішення від 14 лютого 2019 року №КВ 177/1488/АВ про призначення розгляду справи про накладення штрафу на позивача на 05 березня 2019 року об 11:00 годин.
Листом від 27 лютого 2019 року №43/2/19/3213 позивача повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про накладення штрафу.
05 березня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ177/1488/АВ/ТД/ФС-163, якою на ТОВ «Астра Ком» накладено штраф у розмірі 375 570,00 грн.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач не мав права на проведення інспектування на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі також Порядок № 295), оскільки остання є незаконною. Також позивач вказує, що ним не було допущено порушення вимог законодавства про працю, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виконували роботи на підставі цивільно-правових договорів, а отже доводи відповідача про те, що зазначені особи працювали без укладання трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника є безпідставними.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначав, що оскаржувана постанова прийнята правомірно, оскільки за результатами проведення інспекційного відвідування встановлено, що ТОВ «Астра Ком» використовує найману працю без укладення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відзиві на позов позивач вказує, що відповідачем значено перевищено строки проведення інспекційного відвідування, визначеного пунктом 10 Порядку № 295. Додаткового позивач вказує, що він не був проінформований про дату та час розгляду справи про накладення штрафу належним чином, позаяк дізнався про такий розгляд після дати розгляду справи, що позбавило його права на ефективний захист. Також звертає увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що угоди, які були укладені з громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
Щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу, судами попередніх інстанцій було встановлено, що повідомлення про розгляд справи складено та направлено поштовим відправленням 27 лютого 2019 року, надійшло на адресу позивача 05 березня 2019 року, тобто у день розгляду справи та отримано 06 березня 2019 року.
За позицією судів попередніх інстанцій, оскільки повідомлення направлено на адресу позивача за 5 днів до дати розгляду справи, то відсутні порушення пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 № 509 (далі також Порядок № 509).
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачем зазначено, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Скаржник наполягає на порушенні відповідачем пункту 10 Порядку № 295 щодо тривалості проведення інспекційного відвідування.
Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, яка містить правовий аналіз саме обов`язку органу Держпраці повідомляти суб`єкта господарської діяльності про розгляд справи про накладення штрафу.
Звертає увагу, що в порушення правових позицій Верховного Суду повідомлення про розгляд справи позивачу не вручено за 5 (п`ять) днів до дати розгляду справи, а надіслано за 5 днів до дати розгляду (27 лютого 2019 року), хоча рішення про розгляд справи прийнято ще 14 лютого 2019 року. Отже, відповідач надіслав повідомлення про розгляд справи лише через 13 днів після призначення дати розгляду справи.
Водночас зазначає про порушення відповідачем п`ятнадцятиденного строку, встановленого пунктом 4 Порядку № 509, оскільки справа про накладення штрафу розглянута на 19-й день.
Також скаржник стверджує, що не здійснював жодного порушення вимог законодавства про працю, в тому числі, не здійснював фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору. Всі зазначені у Акті інспекційного відвідування особи не були працівниками позивача, з ними було належним чином укладено по одному короткостроковому договору цивільно- правового характеру, а також сплачено винагороду за такими договорами з відповідним нарахуванням та утриманням належних сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального військового збору.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що дослідивши надані під час перевірки цивільно- правові договори з громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 інспектором було встановлено, що вони мають ознаки трудових відносин, оскільки за змістом договорів ніде не зазначено, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено завдань роботи, її обсягів, видів тощо. Як вбачається зі змісту договору про виконання робіт, працівник самостійно не організовував роботу, виконував її не на власний ризик та розсуд, підпорядковувався відповідним посадовим особам.