ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 160/999/20
адміністративне провадження № К/9901/36646/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Шарапи В.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - Іларіонівська селищна рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Озерянської С.І.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Юрко І.В., суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 24.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Іларіонівської селищної ради від 12.09.2019 №477-26/VІІ про відмову їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;
зобов`язати відповідача надати їй дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради за межами населеного пункту згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що оскаржуваним рішенням відповідача їй відмовлено у наданні дозволу з посиланням на те, що виділення земельної ділянки площею 2.0 га із сформованої земельної ділянки площею 7,2336 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0354 має відбуватись шляхом поділу останньої з розробленням відповідної технічної документації, а надання громадянам дозволу на розроблення такого виду документації із землеустрою при безоплатній приватизації земельних ділянок не передбачено законодавством. Позивачка вважає, що вказана підстава для відмови у наданні дозволу є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 09.12.2020 ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 18.02.2021 поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №160/999/20; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що 04.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Іларіонівської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради (за межами населених пунктів) біля с. Знаменівське. До клопотання додано копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, викопіювання із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Іларіонівською селищною радою 12.09.2019 прийняте рішення №477-26/VII про відмову позивачці у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Вказане рішення обгрунтоване тим, що виділення земельної ділянки площею 2,0 га із сформованої земельної ділянки площею 7,2336 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0354 має відбуватись шляхом поділу останньої з розробленням відповідної технічної документації, а надання громадянам дозволу на розроблення такого виду документації із землеустрою при безоплатній приватизації земельних ділянок не передбачено законодавством.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. При цьому, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив, що згідно із приписами ЗК України формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Відтак, суди дійшли висновку, що бажана земельна ділянка, щодо якої позивачка просила відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є сформованою та її подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою про що просить позивач.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга позивачки мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції застосовані норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 14.08.2018 у справі №817/2515/16, від 02.07.2020 у справі №825/2228/18, від 04.05.2020 у справі №802/1539/17-а, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 118 ЗК України.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивачки Іларіонівська селищна рада вказує на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувані ОСОБА_1 судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги відповідача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.