?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6232/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 (головуючий суддя Барсук М. А., судді Руденко М. А., Кропивна Л. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 (суддя Ващенко Т. М.) у справі
за позовом заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському»
про стягнення 48 730 115,43 грн,
за участю представників:
позивача - Боберського І. М. (самопредставництво),
відповідача - Арсоєва Р. Т. (адвокат),
прокурора - Гавловської А. В.
СУТЬ СПОРУ
1. Міністерство оборони України (далі - Міноборони) та Приватне акціонерне товариство «Завод «Кузня на Рибальському» (далі - ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському») уклали контракт на виконання робіт.
2. ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському», як стверджує Міноборони, за вказаним контрактом несвоєчасно та неповністю виконало роботи, порушило строки повернення грошових коштів, які були отримані як попередня оплата, та відмовилось від виконання робіт.
3. У зв`язку з цим керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міноборони звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» пені та штрафу на загальну суму 48 730 115,43 грн.
4. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково. ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» не погодилося із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій та звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
6. У квітні 2021 року прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міноборони до ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 48 730 115,43 грн.
7. Позов обґрунтовано тим, що ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» порушило умови укладеного договору, внаслідок чого Міноборони нарахувало пеню та штраф за: порушення строків виконання робіт - в сумі 42 905 175,08 грн; за повернення різниці коштів, які були отримані як попередня оплата, з порушенням строків - в сумі 4 430 828,49 грн; за відмову від виконання робіт - в сумі 1 394 111,86 грн.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 01.11.2017 між Міноборони (замовник) та ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (виконавець) укладено державний контракт № 1 на виконання робіт за державним оборонним замовленням (далі - контракт), відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства провести комплекс ремонтно-модернізаційних робіт (далі - роботи), а замовник прийняти виконані роботи та оплатити їх.
9. Пунктом 8 контракту встановлено, що орієнтовна вартість робіт визначається сторонами на підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт згідно з додатком № 2 та фіксується у протоколі погодження орієнтовної ціни.
10. Відповідно до пункту 9 контракту його загальна орієнтовна вартість з урахуванням ПДВ становить 1 174 344 476, 79 грн.
11. У подальшому додатковими угодами до контракту сторони погоджували перелік робіт, їх орієнтовну вартість, розмір попередньої оплати, терміни закупівлі (постачання) та вносили зміни до кошторису, плану виконання робіт і протоколу погодження договірної ціни.
12. Відповідно до пункту 11 контракту розрахунки можуть проводитись шляхом здійснення замовником попередньої оплати у розмірі до 100 % зі строком погашення до 18 місяців. У разі здійснення попередньої оплати виконавець протягом 18 місяців з дня надходження коштів звітує перед замовником про їх використання шляхом надання замовнику протоколу погодження договірної ціни вартості виконаних робіт, які підлягають прийманню та акта приймання виготовлених складових частин - за фактично виконані роботи.
13. Передача виконавцем та приймання замовником виконаних робіт згідно з пунктом 17 контракту оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.
14. За порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості (з ПДВ) невиконаних (недовиконаних) робіт, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки виконання робіт, та за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної суми (підпункт 1 пункту 29 контракту).
15. На підставі вказаного пункту контракту та у зв`язку з порушенням строків виконання робіт, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт №№ 6, 8, 9, 11, 12, ПрАТ «Завод «Кузна на Рибальському» нараховано 42 905 175, 08 грн, з яких: 27 958 494,12 грн пені та 14 946 680,96 грн штрафу.
16. У випадку перевищення суми перерахованої попередньої оплати над фактичними витратами виконавця на виконання робіт, останній у термін до 10 календарних днів з дати затвердженням протоколу погодження договірної ціни зобов`язаний повернути замовнику різницю коштів, сплачених як попередня оплата (пункт 13 контракту).
17. У разі ненадання виконавцем у зазначений в пункті 19 контракту термін документів, що підтверджують фактичне виконання робіт, або неповернення замовнику різниці коштів, з урахуванням індексу інфляції, що бути отримані як попередня оплата, у строк, визначений у пункті 13 контракту, до виконавця застосовуються штрафні санкції в розмірі 0,1 відсотка від суми, на яку виконавцем не надані документи, або від суми неповернутих коштів за кожний день прострочення (підпункт 2 пункту 29 контракту).
18. На підставі наведеного підпункту 2 пункту 29 контракту та у зв`язку з порушенням строків повернення різниці коштів, отриманих як попередня оплата, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» нараховано 4 430 828,49 грн пені.
19. Пунктом 25.2.3 додатку № 1 до додаткової угоди від 16.05.2020 № 14 до контракту передбачено, що ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» зобов`язалося виконати роботи у строк до 11.11.2019 на суму 19 915 883,72 грн, однак такі роботи не виконало, про стан та їх кінцевий строк виконання замовника не повідомило. 30.11.2020 згідно з наданою випискою за рахунком повернуло замовнику отриману попередню оплату на виконання цих робіт, що, на переконання Міноборони, є відмовою від виконання робіт.
20. За відмову від виконання робіт з виконавця стягується штраф в розмірі 7 відсотків вартості виконання робіт за контрактом (підпункт 3 пункту 29 контракту).
21. На підставі вказаного підпункту 3 пункту 29 контракту та за відмову від виконання робіт ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» нараховано 1 394 111,86 грн штрафу.
22. Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор заявив вимоги про стягнення пені та штрафу за: порушення строків виконання робіт в сумі 42 905 175,08 грн; за повернення різниці коштів, які були отримані як попередня оплата, з порушенням строків в сумі 4 430 828,49 грн; за відмову від виконання робіт в сумі 1 394 111,86 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
23. Рішенням Господарського міста Києва від 21.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022, позовні вимоги задоволено частково.
24. Стягнуто з ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» на користь Міноборони 47 336 003, 57 грн пені і штрафу за порушення строків виконання робіт та за повернення з порушенням строків різниці коштів, які були отримані як попередня оплата. В частині стягнення 1 394 111,86 грн штрафу за відмову від виконання робіт - в позові відмовлено.
25. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач частково і несвоєчасне виконав роботи, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № № 6, 8, 9, 11, 12, тобто мало місце прострочення боржника за відсутності прострочення кредитора, оскільки відсутні обставини неможливості виконання виконавцем своїх обов`язків до вчинення замовником дій. Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість нарахування пені за неповернення різниці коштів, які були отримані як попередня оплата.
26. Разом з тим суд першої інстанцій відмовив в задоволенні позову в частині стягнення 1 394 111,86 грн штрафу за відмову від виконання робіт, оскільки доказів про відмову від виконання робіт за контрактом матеріали справи не містять. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядав, оскільки ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувало.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському», в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 в частині часткового задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
28. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
29. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не застосували норми права, закріплені у статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон про відповідальність), та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20.
30. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми частини третьої статті 538 та частини першої статті 693 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
31. У судовому засіданні представник ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
32. Під час судового засідання представник скаржника також заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відзив Міноборони на касаційну скаргу був отриманий за день до судового засідання, та у зв`язку з неотриманням ним відзиву прокурора, яке було залишено без задоволення ухвалою суду касаційної інстанції, постановленою без виходу до нарадчої кімнати.
33. Крім того, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» подало клопотання про передачу справи № 910/6232/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
34. Прокурор направив відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
35. У судовому засіданні прокурор заперечувала проти касаційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.
36. Міноборони направило відзив на касаційну скаргу, який однак не підписаний представником Міноборони, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції залишає вказаний відзив без розгляду.
37. У судовому засіданні представник Міноборони заперечував проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
38. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи приписи наведеної норми процесуального права, здійснює перегляд судових рішень судів попередніх інстанцій лише в межах заявлених скаржником вимог касаційної скарги - в частині задоволення позову щодо стягнення з ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» на користь Міноборони 47 336 003, 57 грн пені і штрафу за порушення строків виконання робіт та за повернення з порушенням строків частини коштів, які були отримані як попередня оплата.
40. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора та представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України
41. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, зокрема з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
42. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
43. Так, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» в касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували норми матеріального права, закріплені у статті 3 Закону про відповідальність, без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20.
44. Натомість прокурор у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що сторони у підпункті 2 пункту 29 контракту врегулювали відносини щодо розміру й терміну сплати штрафних санкцій через порушення строків повернення замовнику різниці коштів, що були отримані як попередня оплата, а саме у розмірі 0,1 відсотка від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення. Укладений між сторонами контракт не оскаржувався, є дійсним і в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, доказів про внесення сторонами змін до нього в частині порядку визначення розміру та застосування штрафних санкцій матеріали справи не містять. Таким чином, на думку прокурора, доводи ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій у визначеному підпунктом 2 пункту 29 контракту порядку є необґрунтованими і помилковими.
45. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з вказаними твердженнями ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» з огляду на таке.
46. Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
47. Подібна за змістом норма викладена також у статті 526 Цивільного кодексу України.
48. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
49. Згідно із частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
50. Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
51. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).
52. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях (частина перша статті 533 Цивільного кодексу України).
53. Відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
54. За визначенням частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
55. Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
56. Закон про відповідальність регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.
57. Відповідно до статті 1 Закону про відповідальність платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
58. Разом з тим статтею 3 Закону про відповідальність передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.