ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1689/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
за участю представників:
ОСОБА_1 - не з`явився,
ОСОБА_2 - Нестеренко С.О., Бородін Т.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореола» Компанія з управління активами» - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022
у складі колегії суддів: Н.О. Мартюхіна- головуючий, Л.І. Бородіна, О.В. Плахов
за позовом фізичної особи ОСОБА_1
до фізичної особи ОСОБА_2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ореола» Компанія з управління активами»;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія»
про стягнення 4 755 901, 65 грн.
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення з відповідача 4 329 125,00 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 82 426,42грн та збитки від інфляції в розмірі 344 350,23 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу від 27.07.2020 з оплати переданої йому у власність частки в статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами».
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у справі №922/1689/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судове рішення мотивоване тим, що зобов`язання сторін за договором купівлі-продажу частки від 27.07.2020 припинилися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 скасовано рішення місцевого господарського суду, позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 4 329 125,00 грн, 3% річних в сумі 82 426,42 грн, інфляційні втрати в розмірі 344 350,23 грн, здійснено розподіл судового збору.
6. Постанова мотивована тим, що правовідносини, які склались між учасниками судового процесу свідчать про наявність між ними спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язання (зокрема щодо строку повернення позивачем суми позики), у зв`язку з чим такі вимоги не можуть вважатись безспірними, що свідчить про відсутність правових підстав для проведення зарахування вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. ОСОБА_2 , не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у справі №922/1689/21 залишити в силі.
8. Касаційна скарга подається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
9. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував ст. 601 Цивільного кодексу України без врахування висновків щодо застосування цієї норми, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, від 08.07.2021 у справі № 911/618/20, від 09.02.2021 у справі № 917/258/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
11. У додаткових поясненнях відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 у справі №638/16545/20 відмовився від зустрічного позову про визнання недійсним договору позики від 30.08.2017, а постановою Харківського апеляційного суду від 25.01.2022 у зазначеній справі залишено в сили рішення Дзержинського районного суду м. Харкова в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в розмірі 10 000 000,00 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. 27 липня 2020 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореола» Компанія з управління активами» (договір), відповідно до якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореола» Компанія з управління активами» в розмірі 29,5%, номінальна вартість якої складає 4 329 125,00 грн.
13. Пунктом 4 договору сторони погодили порядок здійснення оплати, а саме: покупець зобов`язався провести повний розрахунок з продавцем протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов укладеного договору передав ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами».
15. ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання не виконав, грошові кошти за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» у передбачений договором строк не сплатив.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики (договір позики), відповідно до якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 27 820 000,00 грн, які позичальник зобов`язався повернути позикодавцю не пізніше 31.12.2018.
17. ТОВ «Луцька аграрна компанія» 04.09.2017 передала ОСОБА_1 суму позики у розмірі 27 820 000,00 грн, перерахувавши її в безготівковій формі на банківський рахунок позичальника двома частинами: 16 000 000,00 грн (що підтверджується платіжним дорученням №403 від 04.09.2017) та 11 820 000,00 грн (що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 04.09.2017).
18. 30 листопада 2018 року між ТОВ «Луцька аграрна компанія» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 30.08.2017, якою було встановлено строк погашення заборгованості по договору позики, а саме - до 31.12.2020.
19. Судами встановлено, що позичальник свої зобов`язання з повернення суми позики виконав частково, а саме в розмірі 2 445 721,02 грн.
20. 28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 28/04-2 (договір цесії), відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право часткової вимоги грошових коштів на суму 5 000 000,00 грн, належне первісному кредитору, і стає частковим кредитором за договором позики б/н від 30.08.2017 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 (боржник).
21. Відповідно до п. 1.3 договору цесії новий кредитор набув право вимагати від боржника часткового виконання зобов`язань за основним договором, а саме: право грошової вимоги з повернення частини позики в сумі 5 000 000,00 грн.
22. Згідно з п. 1.5. договору цесії новому кредитору перейшли права первісного кредитора за основним договором в обсязі повернення боржником частини отриманої позики в сумі 5 000 000,00 грн, на умовах, що існували на момент підписання основного договору, а також права, які виникатимуть із основного договору в майбутньому пропорційно до зазначеної частини позики.
23. ТОВ «Луцька аграрна компанія» направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення вих. № 419 від 05.05.2021 про відступлення права часткової вимоги, в якому зазначено, що на підставі ст. ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України між ТОВ «Луцька аграрна компанія» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 28/04-2 від 28.04.2021.
24. 07 травня 2021 року відповідач надіслав на адресу позивача заяву від 05.05.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, в якій повідомив про погашення грошової вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про сплату 4 329 125,00 грн, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020, за рахунок частини грошової вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 28/04-2 від 28.04.2021.
25. Зазначеною заявою відповідач також повідомив позивача, що в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог:
- заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020 становить 0 грн;
- зобов`язання ОСОБА_2 щодо сплати вартості частки ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» у сумі 4 329 125,00 грн припинено зарахуванням;
- заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 28/04-2 від 28.04.2021 становить 670 875,00 грн;
- зобов`язання ОСОБА_1 щодо сплати (повернення позики) у сумі 4 329 125,00 грн перед ОСОБА_2 припинено зарахуванням.
26. Крім того, ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_1 негайно сплатити заборгованість за договором про відступлення права вимоги (цесії) № 28/04-2 від 28.04.2021, в сумі 670 875,00 гривень.
27. 24 червня 2021 року відповідач надіслав позивачеві заяву від 10.06.2021, в якій повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: грошової вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про сплату 3 % річних у сумі 82 426,42 грн та 344 350,23 грн інфляційних втрат, які виникли на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020, за рахунок частини грошової вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №28/04-2 від 28.04.2021 та договору позики б/н від 30.08.2017.
28. Зазначеною заявою відповідач повідомив позивача, що в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог:
- заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 0 грн;
- зобов`язання ОСОБА_2 щодо сплати вартості частки у сумі 4 329 125,00 грн припинено зарахуванням (за заявою ОСОБА_3 від 05.05.2021);
- зобов`язання ОСОБА_2 щодо сплати 3% річних у сумі 82 426,42 грн та 344 350,23 грн інфляційних втрат припинено зарахуванням;
- заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором позики б/н від 30.08.2017, відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) №28/04-2 від 28.04.2021 становить 244 098,35 грн.
29. У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020 в частині оплати за частку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Позиція Верховного Суду
30. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
31. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
32. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
33. Частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
34. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
35. Господарські суди встановили, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо сплати за частку належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, строк сплати якої настав. Водночас, як встановлено судами, відповідач, посилаючись на заяви від 05.05.2021, від 10.06.2021, вказує на відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог.
36. Суд першої інстанції, відмовляючи позивачеві в стягненні з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу частки, вказав на те, що позивач, у встановленому законом порядку, не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін за договором на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.05.2021 та від 10.06.2021, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, як і не надав доказів того, що будь-який із спірних правочинів як на дату відповідного зарахування, так і на дату розгляду даної справи, був визнаний недійсним.
37. Судом першої інстанції встановлено, що станом на дати направлення відповідачем позивачу заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, між сторонами існували зустрічні однорідні вимоги на суми, які були вказані у відповідних заявах: у відповідача існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 4 755 901,65 грн (з яких: 4 329 125,00 грн. - сума основного боргу щодо оплати ціни частки у статутному капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами», 344 350,23 грн. - інфляційні та 82 426,42 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату ціни частки) за договором купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020, а у позивача існувала зустрічна грошова заборгованість перед відповідачем на суму 5 000 000,00 грн, яка виникла з договору позики від 30.08.2017 та договору про відступлення права вимоги (цесії) №28/04-2 від 28.04.2021.
38. Судом встановлено, що строк виконання за обома зустрічними зобов`язаннями на момент надіслання відповідачем заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог був таким, що настав.
39. Відхиляючи заперечення позивача про неможливість зарахування зустрічних вимог через недотримання вимоги закону щодо їх безспірності (наявність позову в Дзержинському районному суді про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості і про визнання недійсним договору; договір позики є підробленим), суд першої інстанції вказав на те, що наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.
40. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
41. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача та присуджуючи до стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу частки вказав на те, що правовідносини, що склались між учасниками судового процесу свідчать про наявність між ними спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язання (зокрема щодо строку повернення позивачем суми позики), у зв`язку з чим такі вимоги не можуть вважатись безспірними, що свідчить про відсутність правових підстав для проведення зарахування вимог за договором купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореола» Компанія з управління активами» від 27.07.2020 та договором позики від 30.08.2017, з урахуванням договору про відступлення права вимоги (цесії) №28/04-2 від 28.04.2021.
42. Апеляційний господарський суд зазначає, що в Дзержинському районному суді м. Харкова розглядається позовна заява ТОВ «Луцька аграрна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення частини заборгованості за договором позики від 30.08.2017 (справа №638/16545/20). У межах цивільної справи №638/16545/20 позивачем не визнаються позовні вимоги та заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору позики від 30.08.2017, оскільки відсутня згода загальних зборів учасників на укладення значного правочину, на який посилається відповідач у своєму відзиві. ОСОБА_1 вказує на те, що подані до Господарського суду Харківської області та Дзержинського районного суду м. Харкова примірники договору позики від 30.08.2017 та додаткових угод до нього є підробленими.