Постанова
Іменем України
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 654/3398/19
провадження № 61-1568св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Прокуратура Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (правонаступник - Бехтерська сільська рада Скадовського району Херсонської області),
відповідачі: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції
у Херсонській області, ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (правонаступник - Бехтерська сільська рада Скадовського району Херсонської області) звернувся до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - УДАБІ у Херсонській області), ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування внесеного
у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності, скасування державної реєстрації права власності.
Обґрунтовуючи позов, вказував, що рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради від 23 липня 2008 року № 108 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проєктної документації на будівництво набережної
від бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на
АДРЕСА_1 за умови, що даний об`єкт після його будівництва буде переданий на баланс сільської ради, про що надано гарантійний лист.
Після отримання вказаного рішення ОСОБА_2 без отримання дозволу
на будівництво збудував на набережній підпірну стіну, огорожу з освітлювальною мережею, поперечну стінку, бордюр, мостіння та у подальшому звернувся
до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради про визнання права власності на вказане нерухоме майно, мотивуючи позовні вимоги тим, що рада відмовляється прийняти майно в експлуатацію та визнати за ним його право власності на це майно.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 травня 2009 року за ОСОБА_2 визнано право власності на підпірну стіну, огорожу з освітлювальною мережею, поперечну стінку, бордюр, мостіння, що розташовані від бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у АДРЕСА_1 , та зобов`язано Херсонське бюро технічної інвентаризації (далі - Херсонське БТІ) зареєструвати вказане нерухоме майно.
22 липня 2009 року на підставі рішення від 05 травня 2009 року Херсонське БТІ зареєструвало за ОСОБА_2 право власності на вказане нерухоме майно.
30 червня 2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частини підпірної стіни, огорожі з освітлювальною мережею, поперечної стінки, бордюру, мостіння, розташованих від бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » довжиною 29,5 кв. м, від 147,0 м до 177,0 м включно.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 липня 2010 року рішення Голопристанського районного суду від 05 травня 2009 року скасоване.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року у цивільній справі № 654/4618/14-ц задоволено позов прокурора Голопристанського району та визнано недійсним договір купівлі-продажу частини підпірної стіни, огорожі з освітлюваною мережею, поперечної стінки, бордюру, мостіння, розташованих від бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » довжиною 29,5 метрів від 147,0 м до 177,0 м включно
на АДРЕСА_1 , укладений 30 червня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В., реєстраційний номер 1844.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 травня 2015 року
та постановою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року залишено без змін.
10 березня 2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції
у Херсонській області за № ХС 141150620149 було зареєстровано подану ОСОБА_1 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (реконструкція підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів
на АДРЕСА_1 ).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції від 18 березня
2015 року № 20072051 вчинено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на частину підпірної стінки, огорожі, мостіння, сходових маршів, що розташовані на АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:02:075:0520.
Згідно із вказаним рішенням у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції 18 березня 2015 вніс запис про реєстрацію права власності та ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 березня 2015 року № НОМЕР_1.
Рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 прийнято
на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, технічного паспорта об`єкта та договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 .
Прокурор вказував, що оскільки рішенням Голопристанського районного суду від 11 лютого 2015 року визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного майна, укладений від 30 червня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та встановлено, що у ОСОБА_1 немає підстав для набуття права власності на спірне майно, тому реєстрація поданої ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкції майна - власником якого він не являється, є неправомірною та підлягає скасуванню.
Прокурор вважав, що у нього є наявні підстави для представництва інтересів територіальної громади в суді, та зазначив, що спірне майно, про скасування права власності на яке заявлено позовну вимогу, знаходиться на землях запасу Новофедорівської сільської ради, категорію яких визначено як землі громадської забудови. Згідно даними Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та постійної діяльності органів Міністерства надзвичайних ситуацій. Крім того, вказана земельна ділянка по суті є набережною с. Залізний Порт, яка має використовуватися для задоволення суспільних потреб.
Реєстрація права власності на спірне майно створює загрозу вибуття земельної ділянки, на якій воно розташоване, у приватну власність шляхом безоплатної приватизації або викупу, а також загрозу заподіяння шкоди державним інтересам у сфері раціонального використання земель, що перебувають
у власності громади, обмеження прав мешканців громади на відпочинок.
Крім того, перебування спірного майна у власності ОСОБА_1 порушує майнові права територіальної громади Новофедорівської сільської ради, оскільки після виготовлення проєктної документації та будівництва підпірної стіни і дороги для її обслуговування, забору вказана споруда мала перейти
у комунальну власність територіальної громади.
Це майно не може перейти у приватну власність, оскільки знаходиться на землях загального користування та по суті є об`єктом загального користування (набережною) і його перехід у приватну власність обмежує право невизначеного кола осіб на користування ним.
Посилаючись на статтю131-1 Конституції України, статті 2, 23 Закону України «Про прокуратуру», частини 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статтю 189 Земельного кодексу України (далі -
ЗК України), статті 10, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування
в Україні», вказав, що підставою для представництва інтересів держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (правонаступник - Бехтерська сільська рада Скадовського району Херсонської області) є тривале нездійснення останньою захисту інтересів держави
та територіальної громади, оскільки орган місцевого самоврядування достовірно знав про набуття спірного майна у власність ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 , проте жодних заходів щодо скасування права власності вказаних осіб на майно та його перехід у комунальну власність не вчиняв. Тобто уповноважений суб`єкт владних повноважень в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (правонаступник - Бехтерська сільська рада Скадовського району Херсонської області)
за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду
не звертався, незважаючи на очевидний характер порушень та необхідність захисту прав і законних інтересів територіальної громади.
Посилаючись на викладене, заступник прокурора Херсонської області
в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області просив:
1) скасувати державну реєстрацію поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації (реконструкції підпірної стіни, огорожі, мостіння, сходових маршів на АДРЕСА_1 ), вчинену Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області
10 березня 2015 року за № ХС 141150620149;
2) скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції від 18 березня 2015 року № 20072051 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на підпірну стінку, огорожу, мостіння, сходовий марш,
що розташовані на АДРЕСА_1 на земельній ділянці
з кадастровим номером 6522384300:02:075:0520;
3) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1
на підпірну стінку, огорожу, мостіння, сходовий марш, що розташовані
на АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:02:075:0520.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині скасування державної реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта
до експлуатації, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не встановлено, що в декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10 березня 2015 року № ХС 141150620149 наведено недостовірні дані, які
б давали підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, що спірний об`єкт будівництва був збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкта або будівельного паспорта.
Суд першої інстанцій дійшов висновку, що на момент реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації
від 10 березня 2015 року № ХС141150620149 у встановленому законом порядку не було припинено його право власності на об`єкт нерухомого майна, що був реконструйований ним, а земельна ділянка під цим об`єктом перебувала у його користуванні згідно з договором оренди земельної ділянки площею 0,0298 га, укладеного між ОСОБА_1 та Новофедорівською сільською радою.
Також суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 не допустив порушень при здійсненні будівництва.
Суд першої інстанції вказав, що лише сам факт скасування судом апеляційної інстанції рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна, який у 2010 році був придбаний ОСОБА_1 , а також визнання в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року не може бути достатньою та безумовною підставою для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10 березня 2015 року
№ ХС141150620149, оскільки не доводить, що до декларації були внесені недостовірні відомості.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування внесеного
у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 18 березня 2015 року запису № 9078034 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1
на спірне майно та в частині скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того,
що реєстраційні дії щодо майна, що оскаржуються, проведені 18 березня
2015 року, тобто до моменту набрання законної сили рішенням Голопристанського районного суду від 11 лютого 2015 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року, тому у державного реєстратора не було підстав для відмови чи зупинення реєстрації прав власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1 .
Також суд першої інстанції виходив з того, що прокурор пропустив строк звернення до суду з вимогами про скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне нерухоме майно та скасування запису про реєстрацію, який закінчився 12 червня 2018 року.
Крім того, суд виходив з недоведеності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах територіальної громади с. Новофедорівки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 травня 2021 року в частині відмови в задоволенні позову заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (правонаступник - Бехтерська сільська рада Скадовського району Херсонської області) до УДАБІ у Херсонській області, ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на підпірну стінку, огорожу, мостіння, сходовий марш, які розташовані на АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:02:075:0520 скасовано і прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позову.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підпірну стінку, огорожу, мостіння, сходовий марш, які розташовані на
АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:02:075:0520, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно оформлено записом від 18 березня 2015 року № 9078034 про реєстрацію права власності ОСОБА_1
на вказане майно.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про скасування внесеного у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
18 березня 2015 запису № 9078034 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне майно змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, зокрема в частині вимог про скасування державної реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині вимог про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації ця декларація вичерпала свою дію фактом виконання, у зв`язку з чим такою декларацією будь-які права
та охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не несе будь-яких правових наслідків.
Крім того, суд не встановив факту внесення в оскаржувану декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 10 березня 2015 року недостовірних даних, або самовільного використання земельної ділянки під цим об`єктом, або порушень при здійсненні будівництва.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про скасування внесеного у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису від 18 березні 2015 № 9078034 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, апеляційний суд виходив з того,
що ці вимоги не підлягають задоволенню через неналежний спосіб захисту права, оскільки з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон
не передбачає.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на підпірну стінку, огорожу, мостіння, сходовий марш, які розташовані на
АДРЕСА_1
на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:02:075:0520
та задовольняючи позов в цій частині, апеляційний суд, керуючись статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно
та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952 (далі - Закон України № 1952)
у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції та пунктом 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868), дійшов висновку, що рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року, яке набрало законної сили 06 травня 2015 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, на підставі якого відповідач здійснив відповідну реєстрацію реконструйованого майна та на підставі якого видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 березня 2015 року № НОМЕР_1,
є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно.
Апеляційний суд поновив позивачу строк позовної давності, оскільки у справі встановлено порушення прав та законних інтересів територіальної громади,
а причини пропущення позивачем позовної давності є поважними, оскільки помилка у визначенні підвідомчості відповідної справи, яка була виправлена лише Верховним Судом поза межами строку загальної позовної давності,
не може мати наслідком позбавлення позивача можливості захистити своє порушене право.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просив скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в частині зміни та скасування рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 травня 2021 року і залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Особа, яка подає касаційну скаргу, вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що прокурор пропустив строк на звернення до суду з позовом, оскільки про порушення прав прокурор дізнався з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, складеної 11 червня 2015 року, коли
у 2015 році звертався з аналогічним позовом до Херсонського окружного адміністративного суду.
ОСОБА_1 звертає увагу, що клопотання про поновлення строку позовної давності ні прокурор, ні особа, в інтересах якої він звертався, не подавали.
Також зазначає про те, що прокурор не довів, які саме права територіальної громади порушено, тому рішення апеляційного суду ґрунтується на припущеннях.
Вирішуючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності, апеляційний суд не врахував, що рішення про реєстрацію прийнято до того,
як в судовому порядку визнано недійсним договір купівлі-продажу, на підставі якого майно набуте у власність.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, (провадження № 12-97гс19), у постановах Верховного Суду від 20 червня
2018 року у справі № 697/2751/14-ц (провадження № 61-9452зпв18),
від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 61-1285св17)
та у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі
№ 5004/2115/11.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу перший заступник керівника обласної прокуратури зазначає про безпідставність її доводів.
Щодо строку на звернення до суду зазначає, що вперше прокурор звернувся
з аналогічним позовом у порядку адміністративного судочинства ще у липні
2015 року, тобто в межах позовної давності, провадження у справі було закрито постановою суду касаційної інстанції від 31 липня 2019 року, тобто більше ніж через 4 роки з моменту звернення до суду, що дає підстави для висновку про несправедливість і неправильність покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи
і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах. За таких обставин висновок апеляційного суду про поновлення строку на звернення
до суду є обґрунтованим.
Щодо доведеності підстав для представництва інтересів територіальної громади особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає, що спірне майно, про скасування права власності на яке порушено питання, знаходиться на землях запасу Новофедорівської сільської ради, які є землями громадської забудови, земельна ділянка є набережною і не може перебувати у приватній власності, а реєстрація права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, створює умови для переходу у подальшому права власності на земельну ділянку до відповідача.
Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна, на яке відповідач набув права власності, визнано недійсним в судовому порядку у справі
№ 654/4618/14-ц відповідно до частини другої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (неможливість набуття права власності
на самочинне будівництво особою, яка здійснила таке самочинне будівництво), то і наступна реконструкція цього майна із подальшою реєстрацією права власності на реконструйоване майно є незаконною та самочинною.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 654/3398/19, витребувано справу з Голопристанського районного суду Херсонської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради від 23 липня 2008 року № 108 приватному підприємцю ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проєктної документації на будівництво набережної від бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на
АДРЕСА_1 при умові, що цей об`єкт після його будівництва буде переданий на баланс сільської ради (гарантійний лист).
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 травня 2009 року за ОСОБА_2 визнано право власності на підпірну стіну, огорожу з освітлювальною мережею, поперечну стінку, бордюр, мостіння, розташовані від бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано Херсонське БТІ зареєструвати вказане нерухоме майно.