ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 803/922/18
касаційне провадження № К/9901/68998/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Васильєвої І.А.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 (суддя Дмитрук В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління, у якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 15.03.2016 № 2164-17.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що податкова вимога про сплату суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 232946,15 грн. є протиправною та такою що підлягає скасуванню, оскільки внаслідок анулювання частини суми заборгованості за кредитним договором № CM-SME А00/0DD 107/2008 від 14.08.2008, укладеним між позивачем та ЗАТ «ОТП Банк», у нього не відбулося збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, а тому відсутній об`єкт оподаткування в розумінні положень статей 14, 163, 164 Податкового кодексу України.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, у задоволенні позову відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що: матеріалами справи підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 самостійно подав до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік з терміном сплати 31.07.2015 на загальну суму 232946,15 грн., що також підтверджується витягом із Аналітичної системи «Податковий блок» особової картки платника податку за 2015 рік та копією декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, яка подана позивачем до податкового органу та заповнена власноручно; задеклароване позивачем у декларації за 2014 рік (від 30.04.2015 №:1500026790) грошове зобов`язання є узгодженим та не сплаченим у визначений законодавством строк, а відтак сума 232946,15 грн. вважається податковим боргом; ОСОБА_1 не заперечував факту отримання кредитних коштів у розмірі 360 000,00 доларів США, що значно переважає розмір повернутих коштів позичальником, а також подальшого проведення списання частини кредитної заборгованості і саме ця обставина є підставою для настання застосування положень підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
ПАТ «Укргазвидобування» оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 15.03.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що: декларація про доходи та майновий стан не заміняє відсутність у особи доходу та додаткового блага, існування яких судами не встановлювалось, тоді як господарські операції з отримання та погашення кредиту вказують на відсутність у особи доходу у вигляді додаткового блага та відсутність об`єкта оподаткування; незважаючи на те, що у кредитному договорі сторони домовились про отримання позичальником кредиту на суму 360000 доларів США, фактично кредитні кошти надавались у сумі 190000,00 доларів США (через недостатню вартість предмета забезпечення) і обов`язок позичальника був повернути саме 190000,00 доларів США, а не 360000,00 доларів США.
У відзиві на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій з підстав того, що ОСОБА_1 особисто подав 30.04.2015 декларацію про доходи та майновий стан за 2014 рік, у якій задекларував свої податкові зобов`язання на загальну суму 232946,15 грн., які ним сплачені не були і набули статусу податкового боргу, з огляду на що Управління у відповідності до положень статті 59 Податкового кодексу України була сформована та надіслана позивачу оспорювана податкова вимога.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.08.2022 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 09.08.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 14.08.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір № CM-SME А00/0DD 107/2008 про надання кредиту на споживчі цілі у розмірі 360000,00 доларів США.
Відповідно до інформації ЗАТ «ОТП Банк», наданої ОСОБА_1 у відповідь на адвокатський запит, 23.06.2014 шляхом укладення додаткової угоди № 4 до кредитного договору № CM-SME А00/0DD 107/2008 боргові зобов`язання між ОСОБА_1 та банком були врегульовані, у ЗАТ «ОТП Банк» відсутні претензії майнового, матеріального та будь-якого іншого характеру до ОСОБА_1 . На момент підписання кредитного договору№ CM-SME А00/0DD 107/2008 по дату врегулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 було отримано суму коштів у розмірі 190000,00 доларів США. За період обслуговування кредитної заборгованості (з 14.08.2008 по 23.06.2014) позивальником ОСОБА_1 було виплачено банку наступні грошові суми: погашення заборгованості відповідно до підписаного двостороннього графіку, що є невід`ємною частиною кредитного договору, по тілу кредиту - 74519,87 доларів США; погашення заборгованості відповідно до підписаного двостороннього графіку, що є невід`ємною частиною кредитного договору, по нарахованим відсоткам - 138308,03 доларів США.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ЗАТ «ОТП Банк» повідомило про суму нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 доходу у розмірі 1384340,46 грн. за кодом 126 - додаткове благо.
Згідно наявних у матеріалах справи податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік (поданих позивачем у паперовій та електронній формах) у рядку 08 «Сума загального річного оподатковуваного доходу» ОСОБА_1 було задекларовано суму 1402305,69 грн., а у рядку 09 «Сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб» - задекларовано суму 232946,15 грн.
Разом з цим, самостійно задекларовані ОСОБА_1 податкові зобов`язання у сумі 232946,15 грн. сплачені не були. Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань позивачем також не подавався.