ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа №340/2687/20
адміністративне провадження №К/9901/33231/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), за касаційною скаргою Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі судді Черниш О.А. від 17.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 04.08.2021,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу реалізації Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повноважень, передбачених частиною першою статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме - щодо звернення до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг (заборони суб`єкту господарювання експлуатації звалища твердих побутових відходів) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Враховуючи викладені у оскаржуваних судових рішеннях мотиви, а також беручи до уваги наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, та аргументи, зазначені у відзиві на неї, під час касаційного розгляду справи належить визначити таке:
чи можна вважати, що суб`єкта господарювання притягнуто двічі за одне і те саме правопорушення у разі, якщо з нього у судовому порядку стягнуто шкоду, заподіяну довкіллю, а також застосовано заходи реагування у вигляді зупинення робіт (експлуатації звалища твердих побутових відходів);
чи можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання такі заходи реагування у разі добровільного часткового виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також вчинення цим суб`єктом дій щодо виконання припису;
у межах якого строку можливе застосування заходів реагування, про які іде мова у позові Держекоінспекції, поданого у цій справі.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2020 року Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі також Держекоінспекція, позивач) звернулася з позовом до Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» (далі також СМКП «Комбінат комунальних послуг», Підприємство, відповідач), у якому просила:
заборонити Світловодському міському комунальному підприємству «Комбінат комунальних послуг» експлуатацію звалища твердих побутових відходів (розміщене на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, у південному напрямку від м. Світловодськ, за межами населених пунктів, на земельній ділянці площею 5,1343 га, кадастровий номер 3525286900:02:000:7815) до: встановлення інформаційних щитів; встановлення шлагбаума та в`їзних воріт; встановлення дезбар`єра; проведення ущільнення відходів; пересипки відходів інертними матеріалами; встановлення дренажного стоку та дренажних канав; здійснення роздільного збору твердих побутових відходів та корисних компонентів; здійснення сортування відходів перед їх захороненням (обробкою, переробкою); укладення договору на утилізацію небезпечних відходів; передачі на утилізацію відходів, які утворилися у 2019 році, проведення інвентаризації відходів; розрахунку показника загального утворення відходів; заведення журналу первинного обліку відходів за типовою формою; облаштування спостережними свердловинами за станом підземних вод; надання Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області поквартальної звітності про стан поводження з відпрацьованими мастилами; усунення витікання фільтрату з тіла звалища у пониженнях рельєфу; облаштування звалища твердих побутових відходів системами збору, вилучення фільтрату та захисту ґрунтових вод; проведення заходів по боротьбі з бур`янами у повному обсязі (далі також заходи реагування).
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання СМКП «ККП» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів установлено, що звалище твердих побутових відходів, яке розміщене на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, у південному напрямку від м. Світловодська, за межами населених пунктів, на земельній ділянці площею 5,1343 га, кадастровий номер 3525286900:02:000:7815, експлуатується СМКП «ККП» з порушеннями вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт №20-115 від 24.06.2020.
3. Позивач на підставі цього акту просив суд застосувати вищевказані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до СМКП «ККП» та заборонити йому експлуатацію вказаного звалища твердих побутових відходів до усунення виявлених порушень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 позов задоволено, а саме - застосовано до Світловодського міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) звалища твердих побутових відходів, розміщеного на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, у південному напрямку від м. Світловодськ, за межами населених пунктів, на земельній ділянці площею 5,1343 га, кадастровий номер 3525286900:02:000:7815, до повного усунення порушень законодавства з питань поводження з відходами, встановлених судом.
5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи відповідач не усунув у повному обсязі порушення вимог законодавства з питань поводження з відходами, що призводять до забруднення навколишнього природного середовища відходами та становлять підвищену небезпеку для довкілля, а тому застосування заходів реагування, про які Держекоінспекція просила у своїй позовній заяві, у даному випадку є необхідним та обґрунтованим.
6. Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку й наводив доводи про те, що зупинення використання звалища твердих побутових відходів завдасть шкоди мешканцям територіальної громади та є невиправданим суворим адміністративно-господарським покаранням підприємства.
7. У суді апеляційної інстанції Підприємство наголошувало, що ним вчиняються дії, направлені на виконання припису №20/44 від 24.06.2020.
8. Також відповідач стверджував, що відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, однак, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2021 у справі №912/248/21 відповідача вже притягнуто до господарської відповідальності, а саме - стягнуто з відповідача збитки, спричинені забрудненням, в сумі 106236,36 гривень.
9. Надаючи оцінку таким аргументам, суд апеляційної інстанції звертав увагу на те, що припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
10. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підставою для звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання є акт, складений за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства. При цьому, припис є іншим заходом реагування органу державного нагляду (контролю), який може бути вжито у разі необхідності.
11. З вищевказаних підстав суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача про те, що позивач звернувся до суду із позовом до спливу строків, вказаних у приписі №20/44 від 24.06.2020, та про неможливість усунення встановлених позивачем порушень у вказані у приписі строки, й, водночас, зауважив, що такі обставини не мають значення для справи, оскільки умовою для застосування до відповідача заходу реагування шляхом зупинення експлуатації звалища твердих побутових відходів є встановлені позивачем під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, які призводять до забруднення відповідачем навколишнього природного середовища відходами та становлять підвищену небезпеку для довкілля.
12. Разом з тим, суд апеляційної інстанції врахував, що на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення частину виявлених позивачем порушень було усунуто, що підтверджується актом позапланової перевірки №9/11-07/10/20 від 07.10.2020, проведеної позивачем, та наданими відповідачем доказами. Проте, як встановлено судовим розглядом справи і відповідачем не спростовано, останній не усунув у повному обсязі порушення вимог законодавства з питань поводження з відходами, що зафіксовані в пунктах 1, 2 акту №20-115 від 24.06.2020, пунктах 3, 6, 9, 10 припису №20/44 від 24.06.2020
13. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що вказані порушення вимог законодавства з питань поводження з відходами призводять до забруднення навколишнього природного середовища відходами та становлять підвищену небезпеку для довкілля, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації звалища твердих побутових відходів.
14. Однак, апеляційний суд акцентував увагу на тому, що, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції не зазначив, які саме порушення норм законодавства з питань поводження з відходами відповідач має усунути для поновлення експлуатації звалища твердих побутових відходів.
15. З урахуванням наведеного, колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду у постанові від 04.08.2021 дійшла висновку про необхідність змінити резолютивну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2021, доповнивши другий абзац резолютивної частини рішення наступним: «та відображених у пунктах 3, 6, 9, 10 припису №20/44 від 24.06.2020 р.»
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Світловодське міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг» (СМКП «ККП») з 02.07.2001 зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є збирання безпечних відходів.
18. Згідно з паспортом місця видалення відходів (МВВ) №256, зареєстрованим 16.05.2017 року, СМКП «ККП» є власником МВВ - звалища твердих побутових відходів на території Павлівської сільської ради (у південному напрямку від м. Світловодська) Світловодського району Кіровоградської області, яке за категорією екологічної безпеки МВВ належить до небезпечних.
19. Вказане звалище твердих побутових відходів розміщене на земельній ділянці за кадастровим номером 3525286900:02:000:7815 площею 5,1343 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області та яка на підставі договору оренди землі від 01.03.2017, укладеного між Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та відповідачем, передана йому в оренду стоком на п`ять років.
20. За договором від 29.11.2019, укладеним з виконавчим комітетом Світловодської міської ради, СМКП «ККП» визначене виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на території м. Світловодська.
21. Наказом ДЕІ у Кіровоградській області №673 від 18.06.2020 призначено проведення позапланової перевірки дотримання СМКП «ККП» вимог природоохоронного законодавства, у період з 19.06.2020 по 25.06.2020.
22. Посадовими особами ДЕІ у Кіровоградській області на підставі направлення №392/20 від 18.06.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання СМКП «ККП» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №20-115 від 24.06.2020.
23. В акті №20-115 від 24.06.2020 зафіксовані такі порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів:
1) на звалищі твердих побутових відходів відсутні інформаційні щити, шлагбаум, дизбар`єр; ущільнення відходів не проводиться; пересипка інертним матеріалом не здійснюється; дренажний стік та дренажні канави відсутні; обвалування по периметру часткове; під`їзді шляхи обладнані твердим покриттям частково; не створена система моніторингу та не вживаються заходи, спрямовані на захист стану повітря, ґрунту та підземних вод; роздільний збір твердих побутових відходів та корисних компонентів цих відходів не здійснюється; сортування відходів перед їх захороненням (обробкою, переробкою) не здійснюється, договори на утилізацію небезпечних відходів не укладено; відходи, які утворилися у 2019 році не передаються на утилізацію; інвентаризація відходів не проведена та не розраховано показник загального утворення відходів; журнал первинного обліку відходів за типовою формою 1-Вт не ведеться; сміттєзвалище твердих побутових відходів не обладнане спостережними свердловинами за станом підземних вод; не надається щоквартальна звітність про стан поводження з відпрацьованими мастилами (статті 17, 32 Закону України "Про відходи", Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених Міністерством з питань ЖКГ № 435 від 01.12.2010);
2) встановлено факти витікання фільтрату з тіла звалища у пониженнях рельєфу, сміттєзвалище не обладнане системами збору, вилучення фільтрату та захисту ґрунтових вод (абзац 16 статті 35-1 Закону України «Про відходи»);
3) на території сміттєзвалища не проводяться заходи по боротьбі з бур`янами в повному обсязі (стаття 35 Закону України «Про охорону земель»).
24. Примірник акта перевірки №20-115 від 24.06.2020 вручений директору СМКП «ККП» Шумейку Р.С., який підписав його без зауважень.
25. З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства посадовими особами ДЕІ у Кіровоградській області директору СМКП «ККП» Шумейку Р.С. також видано припис №20/44 від 24.06.2020 та визначено терміни його виконання.
26. У зв`язку з наявністю порушень вимог природоохоронного законодавства, які завдають шкоди навколишньому природному середовищу, позивач як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, звернувся до суду із позовною заявою про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
27. Апеляційний суд також установив, що на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення частину виявлених позивачем порушень було усунуто, що підтверджується актом позапланової перевірки №9/11-07/10/20 від 07.10.2020, проведеної ДЕІ у Кіровоградській області, та наданими відповідачем доказами. Проте, відповідач не усунув у повному обсязі порушення вимог законодавства з питань поводження з відходами, що зафіксовані в пунктах 1, 2 акту № 20-115 від 24.06.2020, пунктах 3, 6, 9, 10 припису №20/44 від 24.06.2020, а саме:
- сміттєзвалище не обладнано відповідно до встановлених правил експлуатації полігонів побутових відходів;
- не здійснюється роздільний збір твердих побутових відходів та корисних компонентів цих відходів, а також сортування відходів перед їх захороненням (обробкою, переробкою);
- сміттєзвалище не обладнане спостережними свердловинами за станом підземних вод;
- сміттєзвалище не обладнане системами збору, вилучення фільтрату та захисту ґрунтових вод.
28. Вказані обставини відповідач не спростовував.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
29. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що суди під час розгляду справи зовсім не звернули увагу та формально віднеслись до питання дотримання санітарних норм та правил в життєдіяльності територіальної громади. Адже, відходи, які утворюються в процесі життєдіяльності жителів громади, підприємств, тощо, необхідно видаляти у встановленому законом порядку - на сміттєзвалище.
30. Відповідач вказує, що на території територіальної громади відсутнє інше підприємство переможець організованого конкурсу на вивезення відходів, а також підприємство, яке має у користуванні (оренді) земельну ділянку для захоронення відходів, при цьому, іншого, визначеного у встановленому законом порядку, місця для захоронення відходів територіальна громада не має.
31. Тому, як стверджує Підприємство, очевидним є те, що судами попередніх інстанцій проігноровано право жителів територіальної громади на належний санітарний рівень життя в громаді.
32. Відповідач вважає, що внаслідок упередженого та необ`єктивного судового розгляду даної справи на території територіальної громади міста Світловодська утворилась «патова» ситуація, через яку підприємство - надавач послуг з вивезення побутових відходів позбавлене можливості належного виконання договірного обов`язку через позбавлення, на підставі рішення судів, права захоронювати відходи у спеціально виділеному місці, яке відповідачу було передано в оренду.
33. У касаційній скарзі звертається увага й на те, що відповідно до фактичних обставин справи, за наслідками проведеної позивачем планової перевірки 24.06.2020 були складені акт №20-115 та Припис №20/44.
34. Враховуючи вищевикладене, відповідач наполягає на тому, що визначений законом строк для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій сплив 24.12.2020 і такі обставини, на думку Підприємства, свідчать про відсутність передбачених законом правових підстав для застосування до нього запропонованих Держекоінспекцією заходів реагування. Суд же апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи на вищевказане уваги не звернув.
35. Крім того, скаржником звертається увага на відсутність правового висновку Верховного суду про момент початку перебігу та наслідки закінчення строку на застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій. Наявність правового висновку із вказаного питання має вагоме юридичне значення, для суб`єктів у подібних правовідносинах, оскільки питання можливості та підстав зупинення або поновлення строку на застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій впливатиме на законність та обґрунтованість притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності визначеної законом.
36. На думку заявника касаційної скарги, під час розгляду цієї справи не враховано й те, що більшість з виявлених Держекоінспекцією порушень і вимог вищевказаного припису станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції було виконано Підприємством й такі обставини підтверджуються актом позапланової перевірки №9/11-07/10/20 від 07.10.2020.
37. Наголошував відповідач і на тому, що він вчиняє реальні дії для належного виконання Припису № 20/44 й ніколи не відмовлявся та не відмовляється від обов`язку усунути виявлені порушення та не допускати їх в подальшому, у зв`язку з чим сторонами в серпні 2021 року було досягнуто домовленостей та погоджено план-графік виконання Припису №20/44, який було надано суду апеляційної інстанції.
38. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає, що суди не мали правових підстав для задоволення позовних вимог позивача та застосування до Підприємства настільки суворого виду адміністративно-господарських санкцій, як зупинення використання звалища твердих побутових відходів.
39. Окрім цього, касаційна скарга містить доводи й про те, що позивач приховав від суду інформацію, яка стосується спірних правовідносин, а саме - про факт стягнення у судовому порядку збитків, що, на думку Підприємства, є також видом господарської відповідальності суб`єкта господарювання.
40. Відповідач звертає увагу на приписи статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Проте, у ситуації, що склалася, СМКП «Комбінат комунальних послуг» двічі притягнуто до господарської відповідальності за одне і те саме порушення, яке відповідач усуває у спосіб визначений чинним законодавством України. При цьому, СМКП «Комбінат комунальних послуг» повністю відшкодовано завдані збитки, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, які містяться в матеріалах справи.
41. У відзиві на касаційну скаргу позивач наводить аргументи про те, що згідно з фактичними обставинами цієї справи відповідач не дотримується вимог природоохоронного законодавства, що зумовлює необхідність застосувати до нього заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації звалища твердих побутових відходів.
42. Позивач стверджує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації сміттєзвалища є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на Підприємстві порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №640/4506/19).
43. При цьому, у відзиві підкреслено, що Інспекція від позовних вимог не відмовляється, а винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі № 340/1451/20).
44. Посилаючись на вищевикладене, позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
45. Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
46. Частиною третьою статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
47. За правилами частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить зокрема:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами;
в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;
е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;
й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
48. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
49. Згідно з пунктом 3 цього Положення про Державну екологічну інспекцію України основними завданнями Держекоінспекції є:
1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо поводження з відходами.
50. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України).
51. За визначенням понять, наведених у абзаці другому, третьому статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
52. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (частина 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
53. За змістом частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості, передбачені цією статтею.
54. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
55. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
56. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
57. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
58. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
59. Так, відповідно до частини першої статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.